Справа №295/13343/19
1-в/295/746/19
07.11.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Житомирською установою виконання покарань (№8) клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'який, -
з участю:
прокурора ОСОБА_4
представника
установи ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
Засуджений ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'який .
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просить замінити покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'яке, оскільки він перебуває в місцях позбавлення волі понад 22 роки, зробив певні висновки та став на шлях виправлення.
Представник установи просить відмовити в задоволенні клопотання.
Прокурор висловив думку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки питання заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м'яким не врегульовано законодавчо і до таких засуджених звільнення можливо лише шляхом помилування.
Заслухавши засудженого, його захисника, представника установи, прокурора, дослідивши матеріали справи і матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Донецького обласного суду від 24.05.1999 року ОСОБА_3 засудженого за ст.ст.94, 17, 93 П.П. "ж","з", 93 п.п. "г","ж","з", 42 КК України до смертної кари.
Ухвалою Верховного суду України від 12.08.1999 вирок суду залишено без змін.
Ухвалою Донецького обласного суду від 12.07.2000 засудженому замінено покарання у вигляді смертної кари на довічне позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у вигляі обмеження або позбавлення волі, невідбута частина пкоарання можу бути замінена судом більш м'яким покарання.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким за ст. 82 КК України може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання на певний строк.
Відповідно до вимог ст. 64 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі є безстроковим покаранням. Особи, засуджені до довічного позбавлення волі, не підлягають заміні невідбутої частини покарання більш м'яким та звільненню від цього покарання. На підставі ч.2 ст. 87 КК України актом про помилування може бути здійснені лише заміна цього покарання позбавленням волі на строк не менше двадцяти п'яти років. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
Отже, чинним законодаством передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким шляхом помилування засудженого, що у повній міри відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такою можливістю має право скористатися і засуджений ОСОБА_3 .
В справі "Пєтухов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що засуджені до довічного позбавлення волі повинні не тільки мати можливість дострокового звільнення, але й знати, що потрібно їм зробити, щоб стосовно них було розглянуто таке питаня. Для належного виконання цього рішення Держава-відповідач повинна провести реформи переважно законодавчі, механізм перегляду покарання у виді довічного ув'язненння.
Таким чином, як слідує з даного рішення, вирішення питання можливості звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, відноситься лише до компетенції держави та полягає у встановленні нових законодавчих процедур, які на сьогодні не існують, тому і не можуть бути застосовані судом.
З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання засудженого.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1