Провадження № 274/2043/18
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/258/19
07.11.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/2043/18 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працює неофіційно, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 185 КК України,
за участі прокурора. . . . . ОСОБА_4
обвинуваченого . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 уклали угоду про примирення, відповідно до якої 16 січня 2018 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до знайомого ОСОБА_5 з проханням надати мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка.
В подальшому, після завершення телефонної розмови у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення мобільного телефону марки «Nokia» модель 105 в корпусі чорного кольору, з ідентифікаційними електронними номерами (ІМЕІ) НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для сторонніх осіб, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia» модель 105 в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 . Отримавши у такий спосіб мобільний телефон марки «Nokia» моделі 105, місце скоєння злочину залишив та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
У такий спосіб ОСОБА_3 таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia» модель 105 в корпусі чорного кольору, вартістю 550 грн., який був споряджений сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., та сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл», вартістю 25 грн., чим заподіяв матеріального збитку ОСОБА_5 на загальну суму 600 грн.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
24 квітня 2018 року між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України та узгоджують вид і міру покарання ОСОБА_3 у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні приватного обвинувачення. Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 3 ст. 469 КПК України.
Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру (24.04.18) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Сторонами дотримано вимоги положень ст. 471 КПК України і в угоді у відповідності до цих вимог зазначено анкетні дані і статус сторін, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 185 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої ОСОБА_3 ОСОБА_5 , визначено, що шкоду потерпілому відшкодовано, зазначено узгоджене покарання та згоду сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі правова кваліфікація злочину, скоєного ОСОБА_3 не є більш тяжкою, ніж це передбачено у ч. 3 ст. 469 КПК України.
Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Підстав вважати, що укладення угоди про примирення не було добровільним, або сторони не примирились у суду немає.
ОСОБА_3 заявив, що він цілком розуміє наслідки угоди, потерпілий звернувся до суду з заявою з проханням затвердити угоду про примирення, вказав, що будь-яких претензій до ОСОБА_3 він не має.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Для визнання винуватості ОСОБА_3 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , прокурор висловили одностайну думку про затвердження угоди про примирення. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у підозрі, відповідають дійсності.
Цивільний позов у провадженні не подано.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Приймаючи до уваги призначене покарання, відсутність клопотань з даного приводу, підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу, не вбачається.
Керуючись статтями 373, 374, 469, 471, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 24 квітня 2018 року між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 , прийнявши рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначивши йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди, а потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 6, 7 ст. 474 КПК України.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1