05 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1195/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю представника відповідачів: Годжі К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного Управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року в адміністративній справі № 280/1195/19, суддя суду першої інстанції Кисель Р.В., повне судове рішення складено 06.08.2019 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтне підприємство "Ремтрансдор" до Головного Управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтне підприємство "Ремтрансдор" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДФС у Запорізькій області Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення №1066405/38818003 від 01.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 07.12.2018;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 07.12.2018, складену позивачем.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що податкова накладна від 07.12.2018 року № 5 була видана в межах операції, яка є об'єктом оподаткування та подана для реєстрації у встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строк, у зв'язку з чим, відсутні підстави для зупинення і відмови в її реєстрації.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 1066405/38818003 від 01.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 07.12.2018.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 07.12.2018 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагоноремонтне підприємство «Ремтрансдор».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне Управління ДФС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було прийнято останнім у відповідності з приписами чинного законодавства, оскільки позивачем не було надано всіх необхідних первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції. Зауважено, що Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області приймала рішення про відмову в реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії.
Від Державної фіскальної служби України на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є правомірним та обґрунтованим, а у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначена вся необхідна інформація, відповідно до вимог п. 13 Постанови № 117. У зв'язку з наведеним, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Від ТОВ «Вагоноремонтне підприємство «Ремтрансдор» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивачів із посиланням на доводи та обґрунтування адміністративного позову, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ВРП «Ремтрансдор», було складено та подано до органів ДФС України, податкову накладну № 5 від 07.12.2018 року.
27.12.2018 року від автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України надійшла квитанція № 9291410719, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 07.12.2018 відповідач зазначив, що «… ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
30.01.2019 року ТОВ «ВРП «Ремтрансдор» було подано пояснення за вих. № РТД-3001-19/1, з додатками, на підтвердження даних зазначених у податковій накладній № 5 від 07.12.2018 (всього 107 документів та 233 аркушах).
01.02.2019 року позивачем було отримано рішення комісії відповідача №1066405/38818003 про відмову в реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних у якому причиною відмови зазначено ненадання платником копій документів:
- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити).
Однак відповідачем 2, в своєму рішенні, жодного документу не підкреслено, тобто не зазначено яких саме документів не вистачило.
11.02.2019 року ТОВ «ВРП «Ремтрансдор» направило скаргу до ДФС України на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄДР податкових накладних.
При поданні скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладеної в ЄРПН до ДФС України позивачем було повторно надано пакет документів на спростування доводів податкового органу та підтвердження реальності господарських операції.
20.02.2019 позивачем було отримано рішення комісії з питань розгляду скарг за № 10273/38818003/2 від 20.02.2019 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, наявні підстави для визнання спірного рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі Порядок №117).
Згідно п. 3 Порядку № 117, податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:
D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Відповідно до п.5 - 11 Порядку №117 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин між сторонами):
Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.
Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, в якому, зокрема, зазначено: “ 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …”.
Як вбачається з квитанції № 1 від 27.12.2019 року, реєстрація податкової накладної від 07.12.2018 року № 5 була зупинена з огляду на її відповідність останньої вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Однак, у вказаній квитанції відповідачем не було наведено конкретних обставин відповідності наведеної податкової накладної вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, відповідачем не було надано суду доказів обґрунтованості віднесення позивача до ризикових платників податків.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пп. 1.6 містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, тому посилання на пп. 1.6 не є достатнім для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов'язаний чітко вказати конкретний вид критерію.
Вказаний правовий висновок було викладено Верховним Судом в постанові від 11.06.2019 року в справі № 2240/2765/18.
Також, колегія суддів апеляційного суду зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Так, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18, від 30.07.2019 року по справі № 320/6312/18.
Суд враховує, що ДФС України запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем разом з поясненнями було надано копії договорів, копії видаткових накладних, копії рахунків, копії товарно-транспортних накладних, копії платіжних доручень, копії специфікацій.
Відповідно до пункту 21 Постанови № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається зі змісту спірного рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті «Ненадання платником податку копій документів», а також в пункті, що містить загальний перелік документів, що не були надані, а саме «Договори, довіреності, акти керівничого органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції» та «Первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, накладні», в приписці до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити.
Однак, вказане рішення не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ «ВРП «Ремтрансдор» на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
У цей же час контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Поряд з вказаним, за приписами ст. 2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб'єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, як було встановлено судом, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки ним не було наведено жодних обставин, які б обумовлювали підстави його прийняття.
Відтак, зважаючи на наявність у Товариства передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції та на те, що такі документи надані Товариством контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 5 від 07.12.2018 року.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року в адміністративній справі № 280/1195/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 06.11.2019 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай