31 жовтня 2019 р.Справа № 643/98/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Пилипенко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 10.07.19 року по справі № 643/98/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його видати довідку Пенсійному фонду у відповідності з законними вимогами позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 зазначений адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до ГУ ПФ України в Харківській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до останньої винагороди за тривалу безперервну військову службу, за бойове чергування, за стрибки з парашутом та надбавки за особливі умови служби; в іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року задоволено заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №643/98/18, а саме: зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати до ГУ ПФ України в Харківській області довідку з повною інформацією, за формою, передбаченою Додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 ( у ред. до 21.02.2018 року) із включенням винагороди за тривалу безперервну військову службу, за бойове чергування, стрибки з парашутом та надбавки за особливі умови служби з 01.02.2006 року.
Позивачем подано заяву про винесення додаткового рішення у справі, оскільки судом не вирішено питання стосовно позовної вимоги про включення у довідку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення військовослужбовцям льотного складу.
17.05.2019 року Харківський окружним адміністративним судом винесено додаткове рішення, яким адміністративний позов в частині вимог про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати до ГУ ПФ України в Харківській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до останньої щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100 % місячного грошового забезпечення військовослужбовцям льотного складу залишено без задоволення.
19.04.2019 року відповідачем подано до ГУ ПФУ України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії ОСОБА_1 , у якій зазначено надбавку за особливі умови служби 35 % від ПО у розмірі 60.90 грн, винагорода за безперервну тривалу службу -0 %, винагорода за бойове чергування 15% від ПО у розмірі 26.10 грн., винагорода за стрибки за парашутом 0% від посадового окладу.
Позивач не погодився із зазначеними розмірами надбавок у зазначеній довідці та звернувся з заявою в порядку ст.383 КАС України, в якій просив суд винести рішення, яким зобов'язати відповідача включити у довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії надбавку за особливі умови служби, винагороду за безперервну тривалу службу, винагороду за бойове чергування, винагороду за стрибки за парашутом у розмірах визначеним діючим законодавством та притягнути посадових осіб відповідача до відповідальності за тривале невирішена питання щодо призначення пенсії та нехтування вимогами Законів України та підзаконних нормативних актів, якими регулюються питання пенсійного забезпечення військовослужбовців.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не склав та не направив довідку про розмір його грошового забезпечення, в яку б включались: надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, на підставі п.5, п.п.1 постанови КИУ від 30.08.2017 №704), премії (у розмірі 15% посадового окладу, на підставі п.5, п.п.2 постанови КМУ від 30.08.2017 №704), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (в розмірі 10% посадового окладу). Вказану бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області позивач вважає протиправною та просить суд зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку, з урахуванням вказаних показників.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі № 643/98/18 відмовлено в задоволенні ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача включити у довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії надбавку за особливі умови служби, винагороду за безперервну тривалу службу, винагороду за бойове чергування, винагороду за стрибки за парашутом у розмірах визначеним діючим законодавством та притягнення посадових осіб відповідача до відповідальності за тривале невирішена питання щодо призначення пенсії та нехтування вимогами Законів України та підзаконних нормативних актів, якими регулюються питання пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Позивач не погодився із ухвалою суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким зобов'язати відповідача включити у довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії надбавку за особливі умови служби, винагороду за безперервну тривалу службу, винагороду за бойове чергування, винагороду за стрибки за парашутом у розмірах визначеним діючим законодавством та притягнути посадових осіб відповідача до відповідальності.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наявності ознак протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі 643/98/18 не встановлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Щодо одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу.
Постановою КМ України від 06.05.1998 року № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» введена винагорода за тривалу безперервну службу, тоді як позивач звільнений з військової служби 24.08.1992 року.
Так, в особовій справі позивача відсутні відомості про нарахування та виплату такої винагороди за календарний місяць, який передує даті звільнення зі служби, як передумови визначення розміру винагороди відповідно до положень п.7 постанови КМ України від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», відповідно до якої особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» визначено, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія враховуються в середніх розмірах фактичних виплат за аналогічною посадою (посадами), в тому органі, з якого особа була відряджена за календарний місяць, який передує даті звільнення зі служби.
Щодо винагороди за бойове чергування.
Долученою до матеріалів справи довідкою про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії від 03.07.2019 року № ФХ-95406, копія якої міститься у матеріалах справи, підтверджено, що позивачеві винагорода за бойове чергування встановлена у розмірі 25 % від посадового окладу.
Щодо винагороди за стрибки за парашутом.
Пунктами 25.-25.10 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Силу України, затвердженого наказом Міністра оборони від 05.03.2001 року за № 75 (чинним станом на 01.02.2006 року) визначено порядок виплати винагороди за стрибки з парашутом, згідно якого за здійснені військовослужбовцями стрибки з парашутом (десантування з технікою) з літаків і вертольотів, передбачені планом бойової підготовки, а також експериментальні стрибки, виконані за завданнями начальника Генерального штабу Збройних Сил України або головнокомандувачів видів Збройних Сил України, виплачується винагорода у розмірі, який залежить віддільності стрибків та складності їх виконання.
За стрибки з парашутом, здійснені способом катапультування, і стрибки на воду розміри винагороди, обчислені в порядку, встановленому пунктами 25.1 і 25.2 Положення, збільшуються за рішенням командира військової частини на 4 відсотки мінімального посадового окладу командира взводу.
Винагорода за стрибки з парашутом виплачується військовою частиною, в якій здійснені стрибки, на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому дати здійснення кожного стрибка, факторів ускладнення (пункт 25.3 Положення) і яким за ліком є стрибок. При визначенні розміру винагороди враховуються всі підтверджені документами стрибки з парашутом, здійснені військовослужбовцем, у тому числі в період до призову на військову службу.
Згідно з копії льотної книжки (а.с.104-105) встановлено, що в ній відсутні відомості про здійснення стрибків з парашутом за календарний місяць, який передує даті звільнення зі служби, як передумови визначення розміру винагороди відповідно до положень п.7 постанови КМ України від 17.07.1992 року « Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»
Щодо винагороди за особливі умови служби.
Положення постанови КМ України від 06.04.1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", яка діяла станом на 01.02.2006 року передбачали встановлення надбавки за особливі умови служби військовослужбовцям, які проходять службу на посадах: в екіпажах бойових машин, літаків, вертольотів, надводних кораблів (суден), підводних човнів, в управліннях з'єднань і об'єднань надводних кораблів (суден), підводних човнів, наземних, авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, в аеромобільних військах, частинах спеціального призначення, інших десантних частинах і підрозділах, служба в яких пов'язана з виконанням стрибків з парашутом постійного складу дисциплінарних військових частин, розвідувальних центрів спостерігачів з контролю за розкомплектуванням і знищенням ядерних боєприпасів у розмірі від 5 до 40 відсотків посадового окладу.
Пунктом 14.2.5 наказу МО України від 05.03.201 року № 75 « Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», який діяв станом на 01.02.2016 року визначено, що військовослужбовцям строкової військової служби виплачується надбавка за особливі умови служби в таких розмірах на місяць: тридцять п'ять відсотків від посадового окладу - особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, що займають посади льотного складу і виконують польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів (повітряних пунктів управління, літаючих лабораторій).
Згідно листа Міністерства оборони України від 30.010.2009 року № 248/6/С/8129/1118 (а.с.32-33), копії наказу по особовому складу від 06.06.1992 року позивач звільнений з воїнської служби у запас з посади штурмана авіаційного загону, за якою надбавка за особливі умови служби встановлена у розмірі 35 відсотків від посадового окладу.
Згідно довідки ФХ-95406 від 04.03.2008 року надбавка за особливі умови служби (як особі, яка займала посади льотного складу) у розмірі 35 % включена до грошового забезпечення, з якого розраховано пенсію позивачеві.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для задоволення заяви позивача про зобов'язання відповідача включити у довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії надбавку за особливі умови служби у розмірі 40 % від посадового окладу, винагороду за безперервну тривалу службу у розмірі -1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням за 20 років, винагороду за бойове чергування у розмірі 25 % від посадового окладу, винагороду за стрибки за парашутом у розмірі 14 % від посадового окладу
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вказує, що відповідачем доведено правомірність власних дій, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі № 643/98/18 відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 643/98/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 07.11.2019 року