07 листопада 2019 р.Справа № 554/5604/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Васильєва Олега Геннадійовича на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Січиокно Т.О., місце складання м. Полтава, повний текст складено 18.09.19 року по справі № 554/5604/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції , Інспектора роти БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Васильєва Олега Геннадійовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти БУПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Васильєва Олега Геннадійовича, в якому просив суд:
- визнати дії інспектора взводу роти БУПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Васильєва О.Г. щодо складання постанови серії ДП18 № 591418 від 15.06.2019 року про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425, 00 грн. ч.2 ст.122 КУпАП, протиправними;
- визнати постанову серії ДП18 № 591418 від 15.06.2019 року незаконною та скасувати її, провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню постанову серії ДП18 №591418 від 15.06.2019 року, винесену інспектором патрульної поліції Полтавської області лейтенантом поліції Васильєвим О.Г., якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425, 00 грн., оскільки в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, так як він 15 червня 2019 року приблизно об 11 годині, керуючи автомобілем «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 перетинав перехрестя вул. Європейської та вулиці Раїси Кириченко на дозволений сигнал світлофора та закінчив даний перетин коли загорівся - жовтий, при тому він був переконаний у безпеці проїзду та не перешкоджаючи іншим учасникам дорожнього руху.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2019 у справі № 554/5604/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти БУПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Васильєва Олега Геннадійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 591418 від 15.06.2019 року, винесену інспектором роти ?0;1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Васильєвим Олегом Геннадійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425, 00 грн., провадження у справі закрито.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, згідно постанови про адміністративне правопорушення ДП 18 № 591418 від 15.06.2019 року, яка винесена інспектором роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Васильєвим О.Г. стосовно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що той 15 червня 2019 року об 11 годині 12 хвилин в м.Полтава, керуючи автомобілем «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 проїхав регульоване перехрестя вулиці Європейської та вулиці Раїси Кириченко на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ПДР України.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог Розділу 34 Правил дорожнього руху України та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п.8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення:
г) жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
е)червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Пунктом 8.10 ПДР визначено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп - лінія), а якщо її немає - не ближче 10 метрів до світлофору, пішохідного переходу, а якщо і вони відсутні - перед перехрещуваною проїзною частиною.
Згідно п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано відеозапис.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши вказаний відеозапис, який надано відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вказує, що наданим відеозаписом не зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України.
Так, з відеозапису вбачається, що патрульний автомобіль наблизився до перехрестя вул. Раїси Кириченко та вул. Європейської у м.Полтаві. При ввімкнені жовтого сигналу світлофора для патрульного автомобіля, а потім при ввімкнені зеленого, перехрестя із вул. Європейської і Раїси Кириченко перетинає автомобіль «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Натомість, на наданому відеозаписі не зафіксовано роботу світлофорів, які регулювали рух безпосередньо для позивача.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надана відповідачем циклограма не може бути належним та допустимим доказом, оскільки до суду не надано даних щодо джерела отримання даної циклограми, що може спростовувати достовірність наявних в ній даних.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2019 у справі № 554/5604/19 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти №1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Васильєва Олега Геннадійовича залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.09.2019 року по справі № 554/5604/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Калитка
Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова