04 листопада 2019 р.Справа № 440/1362/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: П'янової Я.В. , Старостіна В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача: Корнаєвої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року, суддя Головко А.Б., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.08.19 року по справі № 440/1362/19
за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач, Державна екологічна інспекція Центрального округу, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати дії протиправними та скасувати постанову від 25.02.2019 № ПЛ3214/155/АВ/П/ПТ/МГ-ФС.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що при проведенні розрахунків перед звільненням відрахування коштів із суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки для погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.12.2018 перед Держекоінспекцією проведено за його ініціативою згідно заяви від 11.12.2018. Проте Держпрацею не всебічно та повно здійснено перевірку, не з'ясовано всі обставини, чим порушено Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.11.2019 представник позивача підтримав свою правову позицію по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.01.2019 на Урядову гарячу лінію надійшло звернення від працівника Державної екологічної інспекції Бондаренка Юрія Миколайовича щодо питання перевірки та надання відповіді про правильність звільнення даного працівника (дотримання термінів звільнення та розрахунків) (а.с. 40).
23.01.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області видано наказ № 23-П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано Головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Н. Гусці провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності Державної екологічної інспекції Центрального округу на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 14.01.2019 № 16-Б46/01 (а.с. 39).
06.02.2019 за результатами інспекційного відвідування складено акт № ПЛ3214/155/АВ, в якому зафіксовано порушення ст. 129 Кодексу законів про працю України, а саме: із суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки утримано кошти 469,35 грн. надлишково виплачені у листопаді 2018 року (а.с. 43-49).
25.02.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову №ПЛ3214/155/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, якою за порушення ст. 129 Кодексу законів про працю України на Державну екологічну інспекцію Центрального округу накладено штраф у розмірі 41730 грн. (а.с. 10).
Не погодившись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з п.п. 2 п. 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Як свідчать матеріали справи, інспекційне відвідування Державної екологічної інспекції Центрального округу здійснено на підставі звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_1 щодо правильності звільнення останнього (дотримання термінів звільнення та розрахунків).
Відповідно п. 19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
За результатами заходу контролю складено акт від 06.02.2019 № ПЛ3214/155/АВ, у якому зафіксовано виявлені порушення законодавства про працю.
Зі змісту наявного в матеріалах справи акту від 06.02.2019 № ПЛ3214/155/АВ вбачається, що під час перевірки встановлено, що наказом від 05.12.2018 № 83-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 11.12.2018 за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України та п. 1 ст. 86 Закону України "Про державну службу", з виплатою грошової компенсації за 5 к.д. невикористаної щорічної відпустки за період з 18.09.2018 по 12.11.2018. Підстава звільнення, як зазначено в наказі - заява ОСОБА_1 від 16.11.2018. В ході інспекційного відвідування було надано заяву ОСОБА_1 від 16.11.2018 із проханням про звільнення із займаної посади за власним бажанням.
Згідно розрахункового листка за листопад 2018 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за 7 р.д. у сумі 2522,55 грн. (в т.ч. 1527,27 грн. заробітна плата за фактично відпрацьований час, виходячи із встановленого посадового окладу 4800 грн., 63,64 грн. - доплата за ранг, 610,91 грн. - премія, 320,73 грн. - доплата за вислугу років), після утримання обов'язкових платежів на загальну суму 491,90 грн., сума до видачі становить 2030,65 грн. При цьому, ОСОБА_1 у листопаді 2018 року було виплачено заробітну плату за першу половину листопада 2018 року у сумі 2500 грн. Відповідно до розрахункового листка за листопад 2018 року борг ОСОБА_1 перед установою на кінець місяця становив 469,35 грн. Відповідно до розрахункового листка за грудень 2018 року ОСОБА_1 було нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 900,97 грн. після утримання обов'язкових платежів на загальну суму 175,68 грн, сума до видачі становить 725,29 грн. ОСОБА_1 на заробітну картку 12.12.2018 перераховано суму у розмірі 255,94 грн. (платіжне доручення від 11.12.2018 № 49 з відміткою банку та "ведомость распределения выплат" від 12.12.2018), тобто із суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки утримано кошти (469,35 грн.) надлишково виплачені у листопаді 2018 року.
Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), даний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Відповідно до ст. 129 КЗпП України, не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.
Так, заборона на відрахування з видів виплат, зазначених у ст. 129 КЗпП, означає, що навіть за наявності у власника зустрічної вимоги до працівника, яка не задовольняється відрахуванням із заробітної плати у встановлених межах, власник зобов'язаний провести такі виплати на користь працівника. Якщо зустрічна вимога до працівника полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, вона незалежно від її суми реалізується шляхом пред'явлення власником до працівника позову у межах річного строку з дня виявлення шкоди (ст. 136 КЗпП). Інші вимоги власника до працівника не можуть бути взагалі задоволені, хоча б власник цілком своєчасно (п. 1 ч. 1 ст. 127 КЗпП) видав наказ про відрахування із заробітної плати працівникові.
Крім того, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням ст.127 КЗпП, суди мають враховувати, що: 1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору; 2) не утримані при звільненні суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки не можуть бути стягнені з нього судом у тому разі, коли трудовий договір припинено з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 ст. 36, пунктах 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про оплату праці», суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Закон передбачає можливість відрахування із заробітної плати тільки у випадках, передбачених законодавством України і з працівників, які перебувають у трудових відносинах.
З метою захисту трудових прав та законних інтересів працівників встановлено заборони на проведення відрахувань із виплат, які за своїм призначенням є гарантійними та компенсаційними.
Відповідно до змісту наявного в матеріалах справи наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 27.11.2018 № 11 "Про відрахування із заробітної плати" встановлено, що вказаним наказом утримано із заробітної плати головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_1 суму в розмірі 469,35 грн., зайво виплачених йому внаслідок лічильної помилки, також зазначено про те, що відрахування провести у листопаді 2018 року (а.с. 53).
Відповідно до розрахункового листка за грудень 2018 року ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 900,97 грн., після утримання обов'язкових платежів на загальну суму 175,68 грн., сума до видачі становить 725,29 грн. (а.с. 55 зв.бік).
ОСОБА_1 12.12.2018 перераховано суму у розмірі 255,94 грн. (платіжне доручення від 11.12.2018 № 49 з відміткою банку та "ведомость распределения выплат" від 12.12.2018), тобто із суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки утримано кошти (469,35 грн.) надлишково виплачені у листопаді 2018 року.
Колегія суддів зазначає, що заява ОСОБА_1 від 11.12.2018 щодо здійснення відрахування заборгованості з компенсації за невикористану відпустку не є підставою для проведення таких утримань, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Державною екологічною інспекцією в порушення заборон, встановлених в статті 129 КЗпП, здійснено відрахування із грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_1 .
Так, відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно з п. 4, 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з п. 7 вказаного Порядку, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 13.02.2019№ ПЛ/3214/155/АВ/П/ПТ/ТД призначено розгляд справи на 25.02.2019 (а.с. 58) та листом від 13.02.2019 № 02-12/1007 проінформовано позивача про розгляд справи про накладення штрафу (а.с. 59).
На розгляд справи про накладення штрафу 25.02.2019 о 14:40 год. представник Державної екологічної інспекції Центрального округу не з'явився (а.с. 60).
Отже, за результатами розгляду справи винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу від 25.02.2019 № № ПЛ3214/155/АВ/П/ПТ/МГ-ФС.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вказане вище, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив реалізацію своїх повноважень відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відтак позовні вимоги стосовно визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови від 25.02.2019 № ПЛ3214/155/АВ/П/ПТ/МГ-ФС не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року по справі № 440/1362/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова
Судді(підпис) (підпис) Я.В. П'янова В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 07.11.2019 року