07 листопада 2019 р. рокуСправа № 520/3194/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі № 520/3194/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправними та скасування постанов,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року задоволено повністю позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов.
На зазначене рішення Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі № 520/3194/19 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі № 520/3194/19 залишено без змін.
Представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, за рахунок відповідача.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, з урахуванням клопотання представника відповідача про надання часу для підготовки заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, питання розподілу судових витрат по справі № 520/3194/19 було призначене до розгляду у судовому засіданні.
05.11.2019 представником відповідача було подано клопотання про відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат щодо правничої допомоги з Головного управління Держпраці у Харківській області (далі про тексту - ГУ Держпраці у Харківській області). В обґрунтування клопотання зазначено, що умови договору про надання правничої допомоги суперечать вимогам ст.134 КАС України, оскільки передбачають, що розмір гонорару адвокатського об'єднання не залежить від кількості та обсягу складених адвокатом документів, кількості та тривалості судових засідань, а також часу, фактичного витраченого адвокатом на надання правничої допомоги за цим договором. Однак, у розумінні вимог ст.134 КАС України є обов'язковим складення розрахунку погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який повинен відображати вартість години за певний вид послуги, та час, витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях, вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням. Крім того, адвокатом не наведено детального опису виконаних робіт (наданих послуг) та не надано акту виконаних робіт, складення якого передбачено п.3.1 договору. З огляду на викладене, беручи до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі детального опису робіт, здійснених адвокатом, вважає, що в даному випадку наявні підстави для відмови в задоволенні вимог позивача щодо судових витрат.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги № Ю2.1/2907/01 від 29.07.2019, ордеру на представлення інтересів, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Кравченко О.О. , рахунку на оплату № Ю2.1-250102 від 30.07.2019, платіжного доручення № 1023 від 31.07.2019.
Згідно з 1.3 договору зміст правової допомоги, що надається за договором, становить представництво Адвокатським об'єднанням інтересів Клієнта в Другому апеляційному адміністративному суді у справі № 520/3194/19. Обсяг правової допомоги включає, в тому числі, але не обмежуючись : підготовка до розгляду справи (складання апеляційної скарги та/або відзиву на апеляційну скаргу, у разі необхідності - складання інших процесуальних документів; приймання участі в судових засіданнях; вчинення інших дій, необхідних для представництва та захисту інтересів Клієнта).
Відповідно до п.2.1. договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 винагорода (гонорар) Адвокатського об'єднання, в рахунок надання правової допомоги за цим договором, складає 10000,00 грн., є фіксованою та не підлягає збільшенню або зменшенню. Розмір винагороди (гонорару) не залежить від кількості, об'єму фактично підготовлених Адвокатським об'єднанням процесуальних документів; кількості та тривалості судових засідань в Другому апеляційному адміністративному суді; часу, фактично витраченого Адвокатським об'єднанням на надання правової допомоги за цим договором.
Колегія суддів, не заперечуючи можливість встановлення сторонами договору фіксованого розміру гонорару, тим не менше, вказує, що у відповідності до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, а частиною 5 статті 134 КАС України на суд покладено обов'язок надавати оцінку співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Між тим, позивачем не надано жодного розрахунку правничої допомоги.
Пунктом 3.1. договору № Ю2.1/2907/01 від 29.07.2019 передбачено, що приймання-передача правничої допомоги оформлюється шляхом укладення сторонами акту наданих послуг, який підписується сторонами.
Однак, такого акту представником позивача до матеріалів справи не надано.
Рахунок на оплату послуг адвоката № Ю2.1-250102 від 30.07.2019 не містить розшифровки змісту та обсягу послуг з правничої допомоги, вартість яких складає суму, зазначену в рахунку - 10000,00 грн.
Враховуючи викладене, ані зі змісту договору, ані зі змісту рахунку не вбачається можливим встановити конкретного змісту наданих послуг, обсягу виконаних адвокатом робіт та часу, витраченого адвокатом на надання послуг з правничої допомоги по справі № 520/3194/19, а також вартості години роботи адвоката в розрізі видів виконаних робіт.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сума гонорару була визначена та сплачена ще до розгляду справи в суді - 31.07.2019.
Отже, з урахуванням наведеного, позивачем не підтверджено, що сума, зазначена в рахунку № Ю2.1-250102 від 30.07.2019 та платіжному дорученні № 1023 від 31.07.2019, сплачена ФОП ОСОБА_1 саме у зв'язку з розглядом справи № 520/3194/19.
Колегія суддів зауважує, що фактично зміст послуг адвоката, наданих в рамках правничої допомоги під час апеляційного розгляду справи № 520/3194/19, зводиться до складення письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача та участі представника позивача в одному судовому засіданні.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Беручи до уваги, що дана справа не є особливо складною, а обсяг доказів по даній справі не є значним, у зв'язку з чим розгляд справи обмежився одним судовим засіданням, колегія суддів вважає, що надання правничої допомоги по справі № 520/3194/19 не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката, доказів протилежного позивачем не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що сума в розмірі 10000,00 грн. не відповідає складності спору, змістовності відзиву на апеляційну скаргу та часу, витраченому адвокатом на правничу допомогу по даній справі.
При цьому, оскільки позивачем не надано детального переліку робіт і послуг, які були проведені (надані) адвокатом в рамках надання правничої допомоги по справі № 520/3194/19, та не зазначено вартості кожного виду таких робіт (послуг), колегія суддів позбавлена можливості зменшити розмір витрат на правничу допомогу та визначити його в сумі, що відповадала б діям, фактично вчиненим адвокатом по наданню правничої допомоги ФОП ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, оскільки позивачем не доведено правомірності вимог про відшкодування суми в розмірі 10000,00 грн., колегія суддів вважає, що клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у вказаному розмірі задоволенню не підлягає.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 22.05.2018 по справі № 826/8107/16, від 01.10.2018 по справі № 569/17904/17.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти додаткову постанову, якою у задоволенні заяви представника позивача про стягнення з Головного управління Держпраці у Хакрівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн. - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Чалий І.С.