ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 листопада 2019 року № 640/11872/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії -
прийняв до уваги таке:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» (далі - позивач, ТОВ «ТАТОЙЛ») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 03 травня 2019 року №1153651/42804541.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» від 01 квітня 2019 року №16, днем фактичного подання - 18.04.2019р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкова накладна, реєстрація якої необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній були надані. Однак, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкової накладної. За результатом адміністративного оскарження у задоволенні скарги позивача було також необґрунтовано відмовлено попри надання усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції. Оскаржувані рішення позивач вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 відкрито спрощене провадження у справі та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позов.
Відповідач 1 та 2 подали відзиви на позовну заяву в яких зазначили про правомірність оскаржуваного рішення, просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.
ТОВ «ТАТОЙЛ» є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71, код КВЕД 47.30, код КВЕД 52.24, код КВЕД 68.20).
Специфіка діяльності полягає в тому, що у ТОВ «ТАТОЙЛ» є діючі укладенні договори на купівлю нафтопродуктів, в тому числі з таким постачальником як ТОВ «АНВІТРЕЙД» та іншими контрагентами. Як вказує позивач, після того, як Товариство знаходить покупців на ринку нафтопродуктів, укладаються договори поставки та/або купівлі- продажу по яким, в переважних випадках, отримують попередню оплату від покупців. Після цього, підприємство робить замовлення у постачальників ТОВ «АНВІТРЕЙД» та інших на отримання нафтопродуктів. Таким чином, у ТОВ «ТАТОЙЛ» виникає перша подія в момент отримання попередньої оплати від покупців та у зв'язку з цим підприємство виписує та реєструє податкові накладні, при цьому сам товар від постачальників позивач отримує через +/- 2-3 дні, а отже, як зазначає позивач, у Постачальників на 2-3 дні «зсуваються» кінцеві строки реєстрації податкових накладних.
Поряд з цим, ТОВ «ТАТОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42804541), зареєстровано 02.02.2019 року, є платником ПДВ, реєстраційний номер платника єдиного внеску № 10000001430027, є платником акцизного податку з реалізації пального номер запису у Реєстрі № 8552, статутний капітал складає 100 000,00 грн.
Основними видами діяльності Позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля хімічними продуктами; оптова торгівля іншими проміжними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля пальним; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; трубопровідний транспорт; складське господарство; допоміжне обслуговування наземного транспорту; допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивачем, 18.04.2019 до контролюючого органу направлено на реєстрацію ПН № 16 від 01.04.2019 року.
Однак, при реєстрації податкової накладної, щодо проданого товару покупцям органи ДФС прийняли рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 01.04.2019р.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суд з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з такого.
ТОВ «ТАТОЙЛ» придбало нафтопродукти (Товар) у імпортера нафтопродуктів ТОВ «АНВІТРЕЙД» на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 8416-03-19-23-27 від 26.03.2019р. На виконання зазначених положень Договору № 8416-03-19-23-27 від 26.03.2019 р. TOB «АНВІТРЕЙД» поставило нафтопродукти в об'ємі 700 тонн на загальну суму з ПДВ 18 547 200,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною №1496 від 01.04.2019р., а TOB «ТАТОЙЛ» в свою чергу здійснило оплату за отриманий товар TOB «АНВІТРЕЙД», що підтверджується платіжними дорученнями № 25 від 01.04.2019, №26 від 02.04.2019р.
У зв'язку з чим, TOB «АНВІТРЕЙД » виписало податкову накладну: № 1333 від 01.04.2019р., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.04.2019р.
Між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ТАТОЙЛ» укладено Договір поставки нафтопродуктів №46/Т від 27.03.2019р., у рамках якого TOB «ТАТОЙЛ» здійснило поставку нафтопродуктів ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується: видатковою накладною № 48 від 01.04.2019р. (кількість 19 412 кг) (копії додаються): рахунком (копії додаються), а ФОП ОСОБА_1 здійснило оплату та власним та/або залученим транспортом забрало нафтопродукти (підтверджується доказами, які додаються).
Отже, TOB «ТАТОЙЛ», за правилом першої події, а саме факту реалізації товару, направило податкову накладну №16 від 01.04.2019р. на реєстрацію 18.04.2019, а постачальник Товару TOB «АНВІТРЕЙД» зареєстрував 12.04.2019р що підтверджує вхідний об'єм товару та його подальшу реалізацію покупцю ФОП ОСОБА_1.
Докази, які підтверджують зберігання та облік залишків нафтопродуктів, які були реалізовані Покупцю:
Між TOB «ТАТОЙЛ» та TOB «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» укладено договір зберігання нафтопродуктів № 46/12-2019 від 25.03.2019 р., у зв'язку з чим, придбаний у TOB «АНВІТРЕЙД» Товар, згідно діючого договору зберігання знаходився на відповідальному зберіганні в резервуарах TOB «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», що підтверджується:
- актом №3 від 01.04.2019 року про приймання-передачу Товару відповідно до договору № 8416-03-19-23-27 від 26.03.2019р.;
- актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання №4142 від 01.04.2019 року;
- актом повернення товарно-матеріальних цінностей із зберігання №4153 від 01.04.2019 р.;
- картками по субрахунку № 2811, що підтверджують облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться в резервуарах.
Крім того, суд зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують відвантаження (здійснення наливу) нафтопродуктів Покупцю:
відвантаження здійснюється з місць зберігання Товару, а саме TOB «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», згідно укладеного договору зберігання нафтопродуктів № 46/12-2019 від 25.03.2019 р.
З метою здійснення наливу нафтопродуктів в автоцистерни (транспортні засоби Покупців) з резервуарів ЛВДС TOB «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» TOB «ТАТОЙЛ» укладено договір з TOB «ЯСУНЬ ТРАНС 27» про надання послуг з наливу (відвантаження) нафтопродуктів в автоцистерни №0397-03-19-2-6 від 20.03.2019 року відповідно до якого TOB «ЯСУНЬ ТРАНС 27» надає послуги з наливання (відвантаження) нафтопродуктів у автоцистерни (копія договору наявна в матеріалах справи).
Надання зазначених послуг та здійснення наливу нафтопродуктів покупцю позивача - ФОП ОСОБА_1 підтверджується актом здачі- приймання робіт (надання послуг): №909 від 01.04.2019р. (копія відповідного акту наявна в матеріалах спарви).
На підтвердження транспортування нафтопродуктів від TOB «ТАТОЙЛ» до покупця - ФОП ОСОБА_1, позивачем надано суду, та відповідно податковому органу під час надання пояснень договір поставки нафтопродуктів №46/Т від 27.03.2019 року укладеного між TOB «ТАТОЙЛ» та ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до правил Інкотермс 2010 (Правила ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) FC A (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (...назва місця) - означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Таким чином, відповідно до умов договору поставки TOB «ТАТОЙЛ» не здійснює доставку Товару та його транспортування, в свою чергу Покупець - ФОП ОСОБА_1 забирає Товар на естакаді наливу власним та/або залученим транспортом, що підтверджується виписаними: - ТТН №1639 від 01.04.2019р. (кількість 19 412 кг) та дорученнями на отримання зазначеного товару.
Як слідує з оскаржуваного рішення №1153651/42804541 від 03.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної, в супереч наданим позивачем документам зазначається, що підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, є не надання TOB «ТАТОЙЛ» розрахункових документів та первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні. Таким чином, TOB «ТАТОЙЛ» було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №16 від 01.04.2019р., в тому числі були надані розрахункові документи (Платіжні доручення) та первинні документи постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг), накладних , які були повністю проігноровані органами ДФС, а відтак не мали права відмовляти у реєстрації податкової накладної.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).
Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 вказаного Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пункт 201.4. статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з абз. 1 - 3, 5 пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрація поданої TOB «ТАТОЙЛ» податкової накладної зупинена (як зазначено в квитанції) через те, що ПН/РК не відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року N 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
В свою чергу, критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 N 959/99-99-07-18, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 21.03.2018 N 26010-06-10/7849, і оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.
Поряд з цим, суд зазначає, що на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html в підрубриці "Новини" рубрики "Медіа- центр" 23.03.2018 прес-службою Державної фіскальної служби України розміщено оголошення про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено: критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій; перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Також повідомлено, що роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ITC "Електронний кабінет" відновлено з урахуванням положень зазначеної постанови. До оголошення прикріплені файли, зокрема файл у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року N 959/99- 99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку. Критерії ризиковості здійснення операцій." (без підпису та погодження).
Разом з тим, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 22.03.2018 N 26010-06-10/7849 Мінфін погодив Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 N 828/4/99-99-07-05-05-13. При цьому Міністерством фінансів України зазначено, що вказані Критерії погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Отже, погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали би бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у встановленому порядку.
Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на час зупинення реєстрації податкової накладної TOB «ТАТОЙЛ» Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій були остаточно (не "умовно") не погоджені Міністерством фінансів України, та з огляду на наведене зупинення реєстрації податкової накладної відбулося неправомірно.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року N 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, жому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 вказаного Порядку визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 18-20 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 22 Порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як встановлено судом, після отримання квитанцій TOB «ТАТОЙЛ» як платник податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.
За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією контролюючого органу щодо поданої TOB «ТАТОЙЛ» податкової накладної прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, Аналіз наведених вище правових норм дає підстав для висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/рахунку коригувань повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації.
Проте, як слідує з оскаржуваного рішення, органи ДФС обмежилися лише загальною оцінкою наданих TOB «ТАТОЙЛ» документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договорів поставки, укладених між TOB «ТАТОЙЛ» та ФОП ОСОБА_1 ; на виконання вимог яких складена спірна податкова накладна.
Крім того, в разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкових накладних TOB «ТАТОЙЛ» в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема, якщо подані документи складені з порушенням законодавства або є недостатніми для прийняття Комісією рішення), це не давало йому права приймати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року N 117, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку.
Адже, встановлений пунктом 23 Порядку строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 15 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність зупинення реєстрації податкової накладної TOB «ТАТОЙЛ» і протиправність подальшого винесення рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
У оскаржуваному рішенні № 1153651/42804541 від 03.05.2019 підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: "ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевоїспецифіки, накладні (документи, не надано підкреслити)."
Суд зазначає, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної. Комісією ГУ ДФС не підкреслено у відповідних графах яких саме документів не надано позивачем.
Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із вище вказаними контрагентами, копії яких надані відповідачам для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання ТОВ «ТАТОЙЛ» та його контрагентами господарських зобов'язань.
В свою чергу відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не довели наявності підстав для відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних.
Суд вважає, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС № 1153651/42804541 від 03.05.2019 є необґрунтованим, не мотивоване та не відповідає положенням законодавства.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вказаних рішень Комісії ГУ ДФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частин 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 16 від 01.04.2019 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;
протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДФС № 1153651/42804541 від 03.05.2019 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 01.04.2019, днем фактичного подання 18.04.2019.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1153651/42804541 від 03.05.2019.
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 01.04.2019, складені товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» днем її фактичного подання - 18.04.2019.
4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» (01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, код ЄДРПОУ: 42804541) сплачений ним судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) та Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) в рівних частинах.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій