ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
07 листопада 2019 року м. Київ № 640/19480/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 09 серпня 2019 року № UА100030/2019/0001002/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100030/2019/00370 від 09 серпня 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В подальшому, позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які внесені позивачем на розрахунковий рахунок Київської міської митниці Державної фіскальної служби в розмірі 68 360,74 грн до набрання законної сили судовим рішенням.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що вона використала своє право випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, термін дії яких закінчується 10 листопада 2019 року, а тому 11 листопада 2019 року внесена нею гарантія в сумі 68 360,74 грн буде зарахована в Державний бюджет, що в подальшому ускладнить повернення такої суми у разі постановлення рішення на користь позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).
Суд зауважує, що запропонований ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не відповідає видам забезпечення позову, визначеним частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду до вирішення справи по суті відсутні підстави стверджувати про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості від 09 серпня 2019 року № UА100030/2019/0001002/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100030/2019/00370 від 09 серпня 2019 року та, як наслідок, порушення прав позивача в разі зарахування внесеною позивачем гарантії до Державного бюджету України, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.І. Кузьменко