ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/552
м. Київ
07 листопада 2019 року № 640/18066/18
За позовом ОСОБА_1
До Міністерства оборони України
Про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату грошової компенсації за неотримане ОСОБА_1 речове майно за період служби за закупівельними цінами на предмет речового майна, які діяли в ЗС України на момент постановляння рішення та стягнення з відповідача через Державне казначейство України на користь ОСОБА_2 заборгованість: 56 285,12 грн. добових витрат на відрядження в США; 29 505,25 грн. добових витрат на відрядження в Словенію, 5 479,67 грн. заборгованості за квитки на відрядження до Словенії, 439,95 грн. заборгованості за страховий поліс за відрядження до Словенії, всього 91 763,99 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.12.2018 р. відповідачем надано відзив на позов.
Також у відзиві міститься клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд не вважає за необхідне призначати для розгляду справи судове засідання.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
17.09.2010 р. між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п'ять років.
Чинність контракту продовжено до оголошення демобілізації, а також строк, необхідний для прийняття рішення щодо укладення нового контракту з 19.06.2016 р. (наказ командира в/ч НОМЕР_1 №108 від 12.05.2016 р.) згідно п. 13 контракту.
Під час проходження військової служби згідно з Планом військового співробітництва між Збройними Силами України та командуванням Збройних Сил США в Європі на 2013 рік старшого лейтенанта ОСОБА_1 на підставі наказу Міністра оборони України від 18.03.2013 р. №69 направлено без виключення зі списків особового складу військових частин до Сполучених Штатів Америки для навчання на курсі підготовки з англійської мов, м. Сан-Антоніо, штат Техас, навчальний центр військ зв'язку ВС США, форт імені генерала Гордона, штат Джорджія, з 14.05 по 13.09.2013 року (з 01.07 по 30.10.2013 року згідно з наказом Міністра оборони України від 22.04.2013 р. №99).
На підставі рапорту від 05.09.2016 р., наказу Міністра оборони України від 15.09.2016р. №848 капітана ОСОБА_1 направлено без виключення зі списків особового складу військових частин до Республіки Словенія для навчання на поглибленому курсі вивчення англійської мови у Центрі мовної підготовки "Партнерство заради миру" Збройних Сил Словенії, м. Нова Гориця, з 18.09.2016 р. по 09.12.2016 р.
Згідно з наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.12.2017р. №231 капітана ОСОБА_1 , начальника інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби у запас за пп. "а" (у зв'язку з закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з наказом Командира військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2018 р. №8 капітана ОСОБА_1 , начальника інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_2 визначено вважати таким, що 11.01.2018 р. справи здав та посаду здав, виключений із списків особового складу.
Також вказаним наказом визначено виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію, надбавку за виконання особливо важливих завдань, додаткову грошову винагороду, одноразову грошову допомогу та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 р. виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно
Згідно з довідкою №2 від 11.01.2018 р. про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 , його вартість визначена у розмірі 12 272, 12 грн.
Позивач - ОСОБА_1 - зазначає, що йому при звільненні з військової служби не було виплачено компенсацію вартості за неотримане речове майно на порушення Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178.
Зокрема, позивач зазначає, що ним неодноразово подавалися рапорти про отримання вартості за неотримане речове майно, які не були розглянуті.
Також позивач зазначає, що на порушення постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" з ним не було проведено розрахунок за перебування у відрядженнях за кордоном.
Зокрема, позивач посилається на положення п. 2 постанови № 98, оскільки за умовами відряджень на навчання видатки на них здійснювалися приймаючою стороною.
Згідно з розрахунками позивача сума заборгованості за час перебування у відрядженні у США становить 56 285, 12 грн. (114 діб х 50дол.США х 35%=1995 дол.США за курсом станом на 25.10.2018 р.), за час перебування у відрядженні у Словенії сума заборгованості становить 29 505, 25 грн. (83 доби х 36 дол. СГА х 35% = 1045, 8 дол.США за курсом станом на 25.10.2018 р.).
Також позивач зазначає, що ним було сплачено вартість проїзду до та з місця відрядження 3907, 15 грн. та 210, 7 польських злотих, що становить 4 479, 67 грн. та 493, 95 грн. обов'язкового страхового платежу за проїзд у відрядження.
Позивач зазначає, що ним первісно подано позов до Київського апеляційного адміністративного суду у липні 2017 р., проте, справа не була розглянута по суті і ухвалою від 26.04.2018 р. у справі №810/2501/17 позов залишено без розгляду, у зв'язку з чим просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідач - Міністерство оборони України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що він є центральним органом виконавчої влади, тоді як всі розрахунки з позивачем мають здійснюватися військовою частиною, де позивач проходив військову службу - НОМЕР_2 , яка є окремою юридичною особою.
У зв'язку з цим відповідач просить замінити його на належного - в/ч НОМЕР_2 .
По суті позовних вимог відповідач зазначає, що згідно з отриманою від в/ч НОМЕР_2 інформацією довідкою №2 від 11.01.2018 р. про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 , його вартість визначена у розмірі 12 272, 12 грн. Тобто, право позивача на отримання речового майна не заперечується.
Щодо витрат на відрядження відповідач зазначає, що вказані закордонні відрядження у зв'язку з навчанням є позаплановими заходами, витрати на які не були передбачені Зведеним планом заходів міжнародного співробітництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Фінансові витрати на навчання, проживання та харчування передбачалися за рахунок приймаючої сторони, витрати на медичне страхування, переміщення до місця навчання та у зворотньому напрямку здійснювалися за власний рахунок за особистою згодою.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
З огляду на заявлене у відзиві на позов клопотанні про заміну Міністерства оборони України як неналежного відповідача на в/ч НОМЕР_2 як належного суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з матеріалами справи відповідачем долучено до відзиву докази його скерування позивачу та представнику позивача 30.11.2018 р.
Станом на час розгляду справи позивачем не надано пояснення з цього приводу, зокрема, згоди на заміну відповідача.
Крім того, суд зазначає, що згідно зі змістом процесуальних документів у справі №810/2501/18 Київського апеляційного адміністративного суду первісно позивачем подавався позов до двох відповідачів - в/ч польова пошта НОМЕР_1 та Міністерства оборони України, тоді як при повторному зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва ним визначено одного відповідача - Міністерство оборони України.
З цього суд робить висновок, що позивачем свідомо визначено відповідачем саме Міністерство оборони України, і позов має розглядатися саме за його участі як належного відповідача.
Щодо виплати компенсації за речове майно
Згідно з п. 3, 4, 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідачем надано належним чином завірену копію витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2018 р. №8, згідно з яким, зокрема, визначено капітану ОСОБА_1 , начальнику інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_2 виплатити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 р. грошову компенсацію за невикористане речове майно, а також довідку №2 від 11.01.2018 р. про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 , його вартість визначена у розмірі 12 272, 12 грн.
Позивач з вказаного приводу пояснень не надав; до відзиву долучено докази скерування його примірник з додатками на адресу позивача та його представника 30.11.2018р.
З огляду на зміст наказу Командира військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2018 р. №8 та вказаної довідки очевидно, що військова частина НОМЕР_2 не відмовляється нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористане речове майно у вказаному розмірі, тоді як позивачем не надано інформації про фактичне отримання вказаної суми чи її неотримання або про незгоду з розрахованою сумою, тому суд вказані питання не розглядає під час розгляду справи.
Також суд зазначає, що з огляду на зміст п. 3 Порядку №178 право на звернення до суду з вимогою про сплату грошової компенсації за невикористане речове майно виникає не раніше звільнення з військової служби, що мало місце 29.12.2017 р. згідно з наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) №231, а довідка №2 про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 , датована 11.01.2018 р.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо того, коли позивач дізнався про її наявність, чи вручена вона йому і чи отримано фактично визначений розмір грошової компенсації.
За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду щодо цієї частини позовних вимог, тому відповідна заява відповідача, викладена у позові, щодо застосування наслідків пропуску строку звернення до суду не може бути задоволена, тоді як суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині по суті.
Щодо виплати витрат на відрядження
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" установлено, що в разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням стороною, яка приймає, або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до цієї постанови, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 установлено, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, в тому числі, 1) витрати: на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування; на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження.
Згідно з матеріалами справи позивач під час проходження служби за кордоном з 01.07 по 30.10.2013 року згідно з наказом Міністра оборони України від 22.04.2013 р. №99 (США) та з 18.09.2016 р. по 09.12.2016 р. (Словенія).
Між тим, позивачем надано копію рапорту про компенсацію вказаних витрат лише від 08.06.2017 р. (відмітка про реєстрацію 16.06.2017 р.), а до суду позивач звернувся лише 31.10.2018 р. (згідно відмітки поштового штемпеля на конверті).
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з вказаною вимогою позивачем пропущено.
Посилання позивача на попереднє звернення з аналогічним позовом до Київського апеляційного адміністративного суду у липні 2017 р. не може бути визнане поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно зі змістом ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. у справі №810/2501/17 позов залишено без розгляду у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 27.11.2017 р., якою позов залишено без руху та запропоновано усунути виявлені недоліки.
Тобто, позов не розглянуто по суті Київським окружним адміністративним судом з вини позивача.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині суд залишає без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
На підставі вищевикладеного, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованість: 56 285,12 грн. добових витрат на відрядження в США; 29 505,25 грн. добових витрат на відрядження в Словенію, 5 479,67 грн. заборгованості за квитки на відрядження до Словенії, 439,95 грн. заборгованості за страховий поліс за відрядження до Словенії, всього 91 763,99 грн. - залишити без розгляду.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 07.11.19 р.