ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2019 року м. Київ № 640/21065/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19
Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03115, місто Київ, вулиця Верховинна, 9)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, недоїмки, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, відовідач-2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача-1 від 18 березня 2019 року №№ 0017654204, 0017674204, 0017664204 ;
визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску 18 березня 2019 року №№ 0017704204, 0017754204, 0017744204 ;
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 березня 2019 року № Ф-081;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2017 року № 2873710233, прийняте ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 статті 4 КАС України).
Положеннями статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
В позовній заяви вказано співвідповідачем ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
За правилами ч. 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ, який набрав чинності з 01 січня 2017 року (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України в частині розмежування функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій.
Так, згідно пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В той же час, статтею 19-3 ПК України визначений вичерпний перелік функцій державних податкових інспекцій, які:
19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, суд приходить до висновку, що податкові інспекції, з урахуванням викладених особливостей, позбавлені повноважень контролюючого органу як органу, який забезпечує визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Належним відповідачем в межах спірних правовідносин має витупати виключно ГУ ДФС у м. Києві, отже позивачу необхідно уточнити суб'єктивний склад учасників справи (відповідачів).
Крім того, в прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2017 року №2873710233 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 599 967, 00 грн., прийняте ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
При цьому, до позовної заяви додано податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2017 року № 0002061306, що не відповідає номеру рішення, яке просить ФОП Зубарев С.О. скасувати в судовому порядку.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом уточнення суб'єктивного складу учасників справи (відповідачів) та уточнення позовних вимог в частині зазначення номеру оскаржуваного рішення контролюючого органу від 26 січня 2017 року.
Керуючись статтями 160, 169, 256 КАС України, суд, -
1. Залишити позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Вовк