ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 листопада 2019 року № 640/4644/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомКомпанії MUSIL TOUR spol.s.r.o.
доДержавної служби України з питань безпеки на транспорті
про скасування постанови,-
Компанія MUSILTOUR spol.s.r.o. (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 11 вересня 2018 року №061299.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення процедури складання оскаржуваної постанови, оскільки відповідачем не дотримано норм Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті щодо процедури розгляду акту перевірки про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника позивача права бути присутнім під час розгляду справи, оскільки оскаржувану постанову від 11 вересня 2018 року №061299 винесено у той же день, що і складено акт перевірки, що виключає можливість участі представника позивача при розгляді відповідного акту та прийняття спірних рішень. Додатково позивача вказує, що ані акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт ані оскаржувану постанову від 11 вересня 2018 року №061299 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивачу надано не було. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувана постанова від 11 вересня 2018 року №061299 є протиправною і підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за праилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що оскаржувана постанова від 11 вересня 2018 року №061299 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки під час здійснення заходів державного контролю 11 вересня 2019 року державними інспекторами управління Уктрансбезпеки у Рівненській області було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". З огляду на викладене, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача, прийнято постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В судовому засіданні 25 липня 2019 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про допит свідка.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з комерційного реєстру, що ведеться Крайовим судом у Празі, відділ С, запис: 7456, перекладеним 03 квітня 2014 року перекладачем Анна Онікій, зареєстрованим за № 821/2014 року Комерційна фірма Musil Tour spol. s.r.o є нерезидентом, товариством з обмеженою відповідальністю, яке зареєстроване на території Чеської республік.
11 вересня 2018 на автодорозі Київ-Чоп 434 км державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Саяпіною М.О., Мартинов В. П. зупинено транспортний засіб марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Musil Tour spol. s.r.o з метою проведення перевірки транспортного засобу на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області складено акт від 11 вересня 2018 року № 082461, в якому зафіксовано, що регулярні міжнародні перевезення пасажирів по маршруту Запоріжжя-Прага виконувалися без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.
Того ж дня, 11 вересня 2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову про застосування до Musil Tour spol. s.r.o. адміністративно-господарського штрафу № 061299 за порушення, передбачене абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного автомобільного перевезення без щоденного реєстраційного листка режиму правці та відпочинку), - у розмірі по 680,00 грн.
Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Як зазначено вище, позивач є іноземним перевізником, що зареєстрований на території Чеської Республіки.
Згідно з матеріалами справи, актом перевірки від 11 вересня 2018 року № 082461 зафіксовано допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутність листків режиму праці та відпочинку водія за 28 попередніх календарних днів (з 14 серпня 2018 року по 10 вересня 2018 року).
Так, відповідно до абзаців 5, 8 статті 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень), білетно-облікову документацію.
Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у водія транспортного засобу були наявні всі необхідні документи.
Проте, в графі «пояснення водія про причини порушень» акту від 11 вересня 2019 року №082461 зазначено, що водій від пояснень та підпису акту відмовився. Не надано позивачем копій листків режиму праці та відпочинку водія за 28 попередніх календарних днів (з 14 серпня 2018 року по 10 вересня 2018 року) і під час розгляду справи в суді.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність у водія під час перевірки всіх необхідних документів, зокрема, зокрема листків режиму праці та відпочинку водія за 28 попередніх календарних днів (з 14 серпня 2018 року по 10 вересня 2018 року).
Відповідно до відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 11).
Судом встановлено, що постановою від 11 вересня 2018 року №061299 відповідачем визначено позивачу адміністративно-господарській штраф у розмірі визначеному частиною 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567).
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку № 1567.
Зокрема, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Оскільки позивач є іноземним перевізником, отже акт та постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів оформляються одночасно.
З огляду на викладене, складення відповідачем акту № 082461 та оскаржуваної постанови №061299 одночасно 11 вересня 2019 року, не є порушенням згадуваних норм Порядку № 1567.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову Компанія MUSIL TOUR spol.s.r.o. відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко