ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
07 листопада 2019 року м. Київ№ 826/5760/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-СМІК»
доГоловного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
провизнання протиправним та скасування акту,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-СМІК» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки характеристик продукції від 06.02.2018 №43 та постанови про накладення штрафних санкцій від 20.03.2018 №37.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
04.06.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останнім, зокрема, зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків, а тому його висновки не можуть буди предметом спору.
З огляду на викладене, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.і 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У силу п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суб'єктом владних повноважень, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-СМІК», зокрема, просить суд визнати протиправним та скасувати акт перевірки характеристик продукції від 06.02.2018 №43.
Так, у силу ч. 17 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У той же час, приписами ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. При цьому, дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов'язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.
Отже, оскаржуваний акт перевірки характеристик продукції від 06.02.2018 №43 не порушує сам по собі прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. Крім того, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №810/5854/14 (ЄДРСР №81171432).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №826/5760/18 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки характеристик продукції від 06.02.2018 №43.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі №826/5760/18 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки характеристик продукції від 06.02.2018 №43.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т.О. Скочок