06 листопада 2019 року Чернігів Справа № 825/887/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Клименок А.С.,
за участю представника відповідача Родінченко М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000062200 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (пені) за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) у сумі 46274,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фінансові санкції відносно нього застосовані безпідставно, оскільки припинення зобов'язань за зовнішньоекономічним договором було здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що не суперечить чинному законодавству. Позивач зазначає, що відповідач зробив висновок про порушення товариством статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», однак зазначена норма не містить заборон щодо припинення зобов'язань між сторонами шляхом укладення додаткових угод. Стверджує, що валютні кошти, які надійшли від нерезидента були продані на міжбанковскому валютному ринку України у встановлені чинним законодавством строки.
Позиція відповідача полягає в тому, що постановами Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 № 515 та «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 № 758 запроваджено вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону в період з 29.08.2014 по 03.03.2015, уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Водночас, позивач саме в період дії вказаної заборони здійснив поставку товару та уклав додаткову угоду про зарахування переплати за іншим договором.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 08.08.2019 було замінено первинного позивача Публічне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» на належного позивача Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат», замінено первинного відповідача Ніжинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області на належного відповідача Головне управлінням ДФС у Чернігівській області.
Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28.10.2014 між позивачем та компанією VINAROSS LP, GB (Великобританія) було укладено контракт від 28.10.2014 № 2810, відповідно до якого ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» продає, а компанія VINAROSS LP, GB купує на умовах DAP (Incoterms 2010) українсько-білоруський кордон, станція переходу Горностаївка/Терюха олію соняшникову нерафіновану пресову 1-го сорту українського походження (т. 1, а.с. 11-12).
Відповідно до пунктів 3.3, 4.2 вказаного контракту загальна вартість контракту складає до 800000,00 EUR. За домовленістю сторін може бути часткова або повна передплата за товар.
11.09.2014 між позивачем та компанією VINAROSS LP, GB (Великобританія) було укладено контракт № 11/09, згідно якого ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» продає, а компанія VINAROSS LP, GB купує на умовах DAF/DAP (Incoterms 2000/Incoterms 2010) українсько-польський кордон, станція переходу Ізов/Хрубешов та Яготин/Дорохуск або білорусько-польський кордон, станція переходу Брест/Тересполь макуху лляну українського походження (товар) (т. 1, а.с. 13-16).
За умовами вказаного контракту (пункти 3.1 та 4.2) валюта контракту - EUR. Загальна вартість контракту складає до 440000,00 EUR. За домовленістю сторін може бути часткова або повна передплата за товар.
Також, між сторонами, як невід'ємна частина даного контракту, було укладено додаткові угоди від 11.09.2014 № 1 та від 11.09.2014 № 2 (т. 1, а.с. 17, 18)
В подальшому, внаслідок невчасного та не в повному обсязі виконання своїх зобов'язань позивачем за контрактом від 28.10.2014 № 2810 перед компанією VINAROSS LP, GB (Великобританія) та надходженням від контрагента на рахунки позивача передплати в розмірі 15401,30 EUR, сторони уклали між собою додаткову угоду від 30.10.2014 № 3 до контракту від 11.09.2014 № 11/09, згідно з якою ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» та компанія VINAROSS LP, GB встановили, що заборгованість компанії VINAROSS LP, GB перед ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» становить 15401,30 EUR та дійшли згоди погасити цю заборгованість шляхом заліку передплати за контрактом від 28.10.2014 № 2810 (а.с. 38).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача від ПАТ КП «Приватбанк» надійшов лист від 05.01.2015 № Г-31.0.0.0/1-72, в якому було повідомлено про виявлені факти порушень ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» валютного законодавства по контракту від 11.09.2014 № 11 /09 за здійсненими поставками товару нерезиденту 16.09.2014 та 23.09.2014 (т. 1, а.с. 64).
У зв'язку з цим, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах від 02.04.2014 № 2/4 та від 11.09.2014 № 11/09.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 18.02.2015 № 137/22-00373942, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті l Закону України від 23.09.1994 № 185-94/ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статті 1 постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» (зі змінами та доповненнями від 28.08.2014 № 534) від 20.08.2014 № 515, статті 1 постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 № 758 в частині прострочення надходження валютної виручки в сумі 49974,60 дол. США, на 5 днів від нерезидента - ВАТ «Гомельский жиркомбінат» (Республіка Білорусь). Адреса: 246023, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Ільїча, 4, по контракту від 02.04.2014 № 2/4 та у сумі 15401,30 Євро на 52 дні від нерезидента - VINAROSS LP, GB. (Великобританія) Suite 39 Dee Street Aberdeen, AB11 6 DY, Scotland, GB по контракту № 11/09 від 11.09.2014 (т. 1, а.с. 19-29).
Позивачем було подано заперечення на результати перевірки, викладені у вказаному акті, однак відповідно до наданої відповіді Ніжинської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області від 02.03.2015 № 2599/10/25-13-22-014 висновки, викладені в акті перевірки, залишені без змін (т. 1, а.с. 32-37).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062200 від 05.03.2015, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 46274,61 грн. (т. 1, а.с. 9).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Тобто, Закон № 185/94-ВР регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням, оскільки заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі щодо порядку здійснення розрахунків, шляхом підписання додаткових угод до нього не містить.
За приписами частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України).
Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань. Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.
Згідно зі статтями 12, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», зокрема, валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. До органів валютного контролю віднесений Національний банк України як головний орган валютного контролю та уповноважені банки, які здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV встановлено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
До таких нормативно-правових актів належить Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631 (далі - Інструкція № 136, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
З аналізу викладених норм слідує, що Інструкція № 136 прийнята у межах повноважень Національного банку України та підлягає застосуванню при правовому регулюванні відносин щодо контролю за додержанням експортерами строків зарахування валютної виручки. Нею встановлені підстави для зняття операцій з контролю, що має юридичне значення при вирішенні питання додержання строків зарахування валютної виручки.
Так, пунктом 1.10 Інструкції № 136 передбачено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Таким чином, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування коштів, які були сплачені за контрактом № 2810 від 28.10.2019 за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції № 136.
Твердження відповідача про те, що постановами Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 № 515 та «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 № 758 було передбачено обмеження щодо можливості зняття з контролю експортних операцій на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки дані постанови прийняті з метою недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій.
Слід заначити, що з метою дотримання норм вказаних постанов в частині виконання обов'язку продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень у визначеному розмірі позивачем в період з 28.10.2015 по 29.10.2015 були продані на міжбанківському валютному ринку України валютні кошти (а.с. 39-41).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач мав право припинити зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000062200 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 182,70 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» (вул. Прилуцька, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 00373942) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області від 05.03.2015 № 0000062200 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (пені) за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 46274,61 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» судовий збір в розмірі 182,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.11.2019.
Суддя В.О. Непочатих