06 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2669/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Зайця О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним повернення Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області до Державної фіскальної служби України документів для призначення пенсії, що надійшли від Державної фіскальної служби України листом за №771/5/99-99-21-10-01-16 від 14.01.2019; зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянути подані Державною фіскальною службою України документи, згідно листа Державної фіскальної служби України від 14.01.2019 за №771/5/99-99-21-10-01-16 та прийняти рішення щодо призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії.
Позов обґрунтовано тим, що позивач вважає повернення відповідачем отриманих від Державної фіскальної служби України документів на призначення йому пенсії протиправним, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не прийняло щодо нього рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що були відсутні підстави для призначення пенсії згідно норм Закону 2262.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, судом встановлено.
Позивач перебуває на обліку в головному управлінні та отримує пенсію по III групі інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2016.
15.05.2015 ОСОБА_1 подав до Державної фіскальної служби України заяву про призначення пенсії за вислугою років.
Листом від 03.06.2015 за №5118/ч/99- 99-04-04-02-14 ДФС України повідомила, що він звільнений з податкової міліції наказом ДПС України від 30.09.2013 № 008-о/д з 21.10.2013 з вислугою у календарному обчисленні 19 років 10 місяців 05 днів, а отже не має права на пенсію за вислугу років, а тому подання матеріалів до Пенсійного фонду України для призначення пенсії чинним законодавством не передбачено.
Рішенням суду по справі №825/820/17 зобов'язано Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо оформлення та подання документів про призначення пенсії згідно заяви ОСОБА_1 від 15.05.2015 до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007.
Листом від 05.03.2019 за №858/03/ч-12, відповідач повідомив ОСОБА_1 , що після того, як від Державної фіскальної служби України було отримано його заяву про призначення пенсії з іншими документами (лист Державної фіскальної служби України від 14.01.2019 за №771/5/99-99-21-10-01-16), останні були повернуті до Державної фіскальної служби України без виконання.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (надалі - Порядок), орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка-повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви.
Відповідно до п. 16 Порядку при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:
перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;
перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 17 Порядку визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
При цьому, згідно п. 18 Порядку рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач повідомив ОСОБА_1 , що після того, як від Державної фіскальної служби України було отримано його заяву про призначення пенсії з іншими документами, останні були повернуті до Державної фіскальної служби України без виконання, тобто без оформлення розпорядження органу, що призначає пенсії.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що за визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правової допомоги від 03.01.2019, квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 18.10.2019, акт виконаних робіт з калькуляцією вартості правової допомоги від 18.10.2019.
Відповідно до змісту акту виконаних робіт, позивачу була надана правова допомога шляхом: ознайомлення з документами наданими довірителем (1 год.), вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, побудова стратегії захисту прав клієнта (1 год.), підготовка процесуальних документів, зокрема позову, відповіді на відзив, письмових пояснень та інших процесуальних документів (3 год.), участь в судових засіданнях (запланована мінімальна участь 1 год.) - всього на суму 3600,00 грн.
Таким чином, у відповідності до квитанцій до прибуткового касового ордера, позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн. Отже, адвокатом та позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Розгляд справи проводився у спрощеному порядку без проведення судового засідання, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Також суд зазначає, що згідно ч. 6, 7 ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірним повернення Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області до Державної фіскальної служби України документів для призначення пенсії, що надійшли від Державної фіскальної служби України листом за №771/5/99-99-21-10-01-16 від 14.01.2019.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути подані Державною фіскальною службою України документи, згідно листа Державної фіскальної служби України від 14.01.2019 за №771/5/99-99-21-10-01-16 та прийняти рішення щодо призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000 гривень та сплату судового збору у сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2019 року.
Суддя О.В. Заяць