про забезпечення адміністративного позову
07 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1313/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019р. у розмірі 68005,34грн. за ВП №48456018 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2019р. за ВП №60425066, винесених старшим державним виконавцем Першого ВДВС м.Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Вітушинською Е.В.
Позивачем разом із позовною заявою 05.11.2019р. подано заяву про забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №60425066 на підставі виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору №48456018 від 25.10.19р. у розмірі 68005, 34 грн., виданої Першим відділом ВДВС м.Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, - до набрання законної сили рішенням у справі..
Заява обґрунтована тим, що 29.11.2019р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019р., і того ж дня 29.10.2019р. державний виконавець розпочав примусове виконання вищевказаного виконавчого документа та виніс постанову про арешт коштів боржника.
Позивач вважає, оскільки фактично державний виконавець приступив до примусового виконання, здійснюючи подальші виконавчі дії у виконавчому провадженні, якщо їх не зупинити, державний виконавець зможе вживати заходи щодо звернення стягнення на належні їй кошти, що арештовані на картковому рахунку, а окрім того, розпочати заходи щодо звернення стягнення на належну їй заробітну плату, нерухоме майно, тобто, відповідач вже позбавив її фактично засобів до існування, оскільки належна їй заробітна плата перераховується на картковий рахунок, що арештований.
Також зазначає, що в разі задоволення судом позовних вимог відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Сукупність наведених обставин, на думку позивача, вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, окрім цього, наведені в позові обставини свідчать про наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваних постанов.
Суд у відповідності до положень ч.1 ст.154 КАС України розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Предметом позову є вимога позивача про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2019р. у розмірі 68005,34грн. за ВП №48456018 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2019р. за ВП №60425066. Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову, позивач стверджує, що примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору, в ході якої вже накладено арешт на рахунки позивача, може завдати значної шкоди правам та інтересам позивача. При цьому позивач вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить поновлення порушених прав, за захистом яких звернувся позивач, а обставини, викладені у позовній заяві свідчать про очевидність протиправності оскаржуваних рішень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" №1404, включаючи також накладення арешту на майно позивача.
Даний факт свідчить про наявність загрози завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок звернення стягнення на його активи до надання судом правової оцінки оскаржуваної постанови.
За таких обставин, проаналізувавши викладене вище, суд вважає, що реалізація оскаржуваного рішення неможлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або для цього необхідно буде докласти значні зусилля. Суд наголошує, що судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні №60425066, що відповідає положенням ст.150 КАС України та п.5 ч.1 ст.151 КАС України, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти).
Разом з тим, суд відхиляє доводи заявника щодо очевидної протиправності оскаржуваних постанов, позаяк зазначені обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 34 Закону №1404 передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №60425066 до набрання законної сили рішенням у даній справі підлягає задоволенню.
При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №60425066 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору №48456018 від 25.10.2019р. до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя В.О. Кушнір