28 жовтня 2019 року справа № 580/2427/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо затримки здійснення розрахунку при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ;
- стягнути з відповідача 274 352 грн. 78 коп. у якості компенсації середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 22.09.2016 по 15.07.2019 (1027 днів), виходячи із розміру середньоденного грошового забезпечення 267 грн. 14 коп., із одночасною компенсацією сум податку із доходів фізичних осіб, згідно з Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений в запас через скорочення штатів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №823/133/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ на раніше займаній посаді. Наказом Управління МВС України в Черкаській області від 18.02.2019 №348 о/с позивача звільнено із органів внутрішніх справ в запас через скорочення штатів 21.09.2016. Таким чином, 21.09.2016 є останнім робочим днем позивача, і відповідно в цей же день відповідач мав здійснити повний розрахунок з позивачем. Проте, відповідач здійснив розрахунок по заробітній платі з позивачем 15.07.2019, тобто із затримкою у 1027 днів, тому позивач має право на компенсацію за час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідач проти позову заперечив. 23.09.2019 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ліквідаційна комісія до моменту прийняття рішення суду (18.01.2019 - щодо суми, яка підлягала до негайного виконання та 18.04.2019 - щодо усіх належних позивачу виплат) не мала правових підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, тому немає підстав для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в період з 22.09.2016, оскільки у позивача виникло право на їх отримання 18.04.2019. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
02.10.2019 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач самостійно визначив дату звільнення (21.09.2016) та день здійснення розрахунку. В цей період тривало порушення прав позивача, тому затримка розрахунку при звільненні виникла з вини відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 27.09.2019 без виклику учасників справи.
Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу у органах внутрішніх справ та наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області №312 о/с від 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України №114 від 29.07.1991.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, визнано протиправним і скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №312 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України майора міліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області; зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити на службі в органах внутрішніх справ України ОСОБА_1 на посаді - заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області із 07.11.2015; зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58 503 грн. 66 коп.; допущено рішення до негайного виконання в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ України ОСОБА_1 на посаді - заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області із 07.11.2015 та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць у розмірі 5876 грн. 99 коп.
У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16 зазначено, що позивач звільнений 06.11.2015; наказом від 22.09.2016 №552о/с по особовому складу ОСОБА_1 призначено дільничним офіцером поліції; наказом від 17.08.2017 №906 о/с позивача призначено майором поліції. Зважаючи на вказане суд враховує час вимушеного прогулу з дня винесення наказу про звільнення 06.11.2015 по дату призначення дільничним офіцером, а саме - 22.09.2016. Таким чином, кількість робочих днів з 06.11.2015 по 22.09.2016 становить 219 днів, середня заробітна плата за вказаний період становить 58 503,66 грн.
Наказом ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №348 о/с від 18.02.2019:
- на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16 позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області з 07.11.2015; виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць у розмірі 5876 грн. 99 коп.;
- позивача звільнено з 21.09.2016 органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів).
Відповідач на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16:
- платіжним дорученням №14 від 27.02.2019, виконаним Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області 28.02.2019, виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць у сумі 4730 грн. 98 коп.;
- платіжним дорученням №71 від 12.07.2019, виконаним Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області 15.07.2019, виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 56 141 грн. 38 коп.
Вважаючи, що має право на компенсацію за час затримки у розрахунку з тих підстав, що відповідач 21.09.2016 протиправно не здійснив повний розрахунок по заробітній платі, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади проходження служби в органах внутрішніх справ на час проходження позивачем служби були врегульовані Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990.
Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 було затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Проте, зазначеними нормативними актами не визначено порядку проведення розрахунку при звільненні зі служби в поліції.
Оскільки спеціальними нормативно-правовими актами не визначено порядку проведення розрахунку при звільненні зі служби в поліції, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.
Так, статтею 3 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 47 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, компенсація за затримку у розрахунку при звільненні, передбачена статтями 116, 117 Кодексу закону про працю України, стосується сум, належних особі від підприємства станом на день звільнення.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити на службі в органах внутрішніх справ України позивача на посаді - заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області із 07.11.2015 та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58 503 грн. 66 коп.
Наказом ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №348 о/с від 18.02.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16 позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області з 07.11.2015.
Цим же наказом №348 о/с від 18.02.2019 позивач був звільнений з 21.09.2016 органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів).
Отже грошові кошти у сумі 58 503 грн. 66 коп. є середнім заробітком за час вимушеного прогулу і обов'язок відповідача щодо їх виплати позивачу виник на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16.
Вказані кошти не були нараховані позивачу на дату звільнення 21.09.2016 і не могли бути нараховані, оскільки наказ №348 о/с про звільнення позивача з 21.09.2016 був виданий відповідачем лише 18.02.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №823/133/16.
Вказані обставини свідчать, що грошові кошти 58 503 грн. 66 коп. не є сумою, яка підлягала виплаті позивачу в день звільнення, тому положення ст.116,117 КЗпП України застосуванню не підлягають.
З огляду на зазначене, позивач не має права на отримання на компенсації за час затримки у розрахунку відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко