28 жовтня 2019 року справа № 580/2557/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати неправомірними дії щодо відмови оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
- зобов'язати відповідача оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він капітан запасу, учасник бойових дій в Демократичній республіці Афганістан, під час проходження військової служби отримав захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
27 травня 2019 року під час огляду органами МСЕК позивача визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Таким чином, незважаючи на те, що позивач звільнився з військової служби у 1981 році, негативні наслідки для його здоров'я проявились пізніше, тобто розлад здоров'я позивача носить тривалий характер.
Позивач звернувся до Міністерства оборони України через ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та необхідним переліком документів про виплату одноразової грошової допомоги. Документи позивача не були направлені відповідачем до Міністерства оборони України в порядку, передбаченому чинним законодавством. Позивач вважає протиправною відмову відповідача в ненаправленні його документів на адресу Міністерства оборони України.
Позивач зазначає, що його право на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи виникло з моменту встановлення інвалідності 27.05.2019. Рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги уповноважене приймати лише Міністерство оборони України.
Ухвалою суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 19.09.2019 без виклику учасників справи.
18 вересня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивач в 1980-1981 р.р. проходив строкову військову службу, а лише 27.05.2019 під час первинного огляду органами МСЕК його визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ №458978 від 27.05.2019). Позивачу встановлено інвалідність понад 3-місячний термін, через 38 років після звільнення зі строкової військової служби, отже право на отримання одноразової грошової допомоги за п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє. Відповідач також зазначає, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Середньоазіатського прикордонного округу в Республіці Афганістан, що входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР, правонаступником яких є Державна прикордонна служба України. Відповідач вважає, що остання повинна здійснювати виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідач вказує, що під час особистого прийому позивача було поінформовано, що надані ним документи та висновок направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (лист від 27.08.2019 №6/8/5/1494).
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою Черкаського об'єднаного міського військового комісаріата від 17.05.2019 №449 позивач проходив службу в Збройних Силах з 25.10.1978 до 07.02.1981. Відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.08.2019 №11/М-10518 у 1980 - 1981 р.р. позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Середньоазіатського прикордонного округу в Республіці Афганістан, що входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв №523 від 01.03.2019 захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ №458978 від 27.05.2019, 27 травня 2019 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні країнах, де велись бойові дії.
28 травня 2019 року позивачу видано посвідчення інваліда ІІ групи серія НОМЕР_2 .
Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням у 2019 році ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії.
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.08.2019 №11/М-10518 позивача повідомлено, що на обліку в органах Державної прикордонної служби України він не перебуває; будь-які правовідносини між органами Державної прикордонної служби України та заявником відсутні; згідно із законодавством заявник перебуває на військовому обліку у військовому комісаріаті Міністерства оборони України, питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати Міністерство оборони України. За результатом засідання комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено протокол №6 від 22.04.2019, згідно з яким вирішено не розглядати питання позивача по суті у зв'язку з відсутністю правових підстав.
30 червня 2019 року позивач звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2019 №6/8/5/1494 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який з 27.05.2019 визнаний інвалідом ІІ групи, та надані позивачем документи. У вказаному листі зазначено, що позивач не має права на отримання зазначеної грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена у понад визначений законодавством 3-місячний термін після звільнення зі строкової служби.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 16-3 Закону №2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 975 (далі - Порядок №975) затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу документи, перелік яких наведений у вказаному пункті.
Згідно з п. 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пункт 13 Порядку №975 визначає, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Згідно з вказаними приписами передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Отже на відповідача покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а прийняття відповідного рішення віднесено до компетенції Міністерства оборони України.
Судом встановлено, що відповідачем як уповноваженим органом у строк, встановлений пунктом 13 Порядку №975, не подано розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, з доданими документами.
Водночас під час судового розгляду справи відповідачем на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 27.08.2019 №6/8/5/1494 подано висновок про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена у понад визначений п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-Х11 3-місячний термін після звільнення зі строкової служби.
Отже під час розгляду справи відповідач усунув допущене порушення та виконав обов'язок щодо складання та направлення Міністерству оборони України висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
Разом з цим, позивач заявляє позовну вимогу про зобов'язаня відповідача оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок саме про виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Суд зазначає, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовців приймає головний розпорядник коштів - Міністерство оборони України. Натомість відповідач не уповноважений вирішувати питання призначення одноразової грошової допомоги. Сам по собі висновок відповідача про відмову у призначенні у виплаті одноразової грошової допомоги не порушує прав позивача та не створює для нього юридичних наслідків.
З огляду на вказане суд не надає оцінку аргументам як позивача, так і відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко