01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" січня 2010 р. Справа № 10/347-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/347-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ніско Констракшн Україна», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд»,
м. Вишневе
про стягнення 37770,38 грн.
Представники:
від позивача: Случевська О.Ю. -довіреність б/н від 05.10.2009 р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніско Констракшн Україна»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд»(далі -відповідач) про стягнення з останнього 37770,38 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору купівлі -продажу № 17СФ-07 від 01.02.2007 р. відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за товар, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 21493,42 грн., з огляду на наявність якої нараховано 8836,05 грн. -пені, 1173,34 грн. -3 % річних, 6267,57 грн. -інфляційних втрат.
Всього сума позову становить 37770,38 грн. При цьому зазначена сума позову визначена судом, що передбачено ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням викладених у позовній заяві обставин, оскільки в прохальній частині позову, позивачем було допущено описку у зазначені вірної суми заборгованості.
Ухвалою суду від 30.11.2009 р. порушено провадження у справі № 10/347-09 та призначено її розгляд на 17.12.2009 р.
В судовому засіданні 17.12.2009 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 17.12.2009 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 30.11.2009 р. не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалою суду, документів до суду не надіслав.
Ухвалою суду від 17.12.2009 р., на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи та зобов'язано позивача, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1443-р від 19.11.2008 р. «Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2009 р. розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме», надати до офіційного друкованого органу оголошення про виклик відповідача до суду.
В судовому засіданні 19.01.2010 р. представником позивача надано суду заява, яка по суті є заявою, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу, про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 21493,42 грн. -заборгованості, 2086,89 грн. -пені, 303,84 грн. -3 % річних, 750, 84 грн. -інфляційних втрат.
Таким чином, позовна заява розглядається в межах нової ціни позову, визначеної в заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 19.01.2009 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання повідомленням про виклик відповідача до Господарського суду Київської області, надрукованим у газеті «Київська правда»№ 4 (22494) від 14.01.2010 р. (примірник газети «Київська правда»міститься у матеріалах справи); відзив на позов та інших, витребуваних ухвалами суду від 30.11.2009 р. та від 17.12.2009 р., документів до суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -
01.02.2007 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі -продажу № 17СФ-07, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцю екструдований пенополистирол (далі -товар), а покупець зобов'язується купити товар та оплатити його вартість на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).
Згідно з п.п. 3.1, 6.1 договору, ціна та кількість товару визначається рахунком -фактурою та підлягає сплаті на умовах 100 % передплати.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що передача товару здійснюється відповідно до видаткової накладної.
Для здійснення оплати вартості товару позивачем виставлені відповідачу рахунки -фактури № НК-0000986 від 08.11.2007 р. на суму 24570,00 грн., № НК-0001037 від 21.11.2007 р. -7956,00 грн., № НК-0001061 від 30.11.2007 р. -6963,30 грн., № НК-0000961 від 31.10.2007 р. -5850,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивачем, на підставі видаткових накладних № НК-00875 від 13.11.2007 р. на суму 24570,00 грн., № НК-00980 від 21.12.2007 р. -7956,00 грн., № НК-00981 від 21.12.2007 р. -6963,30 грн., № НК-00987 від 25.12.2007 р. -5850,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 45339,30 грн.
Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно -матеріальних цінностей серії ЯОА № 995331 від 14.11.2007 р. та серії ЯНШ № 486086 від 21.12.2007 р. на ім'я Шматько Валерія Вікторовича (копії довіреностей наявні в матеріалах справи).
Також, в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем надано податкові накладні № 922 від 13.11.2007 р., № 1021 від 21.12.2007 р., № 1022 від 21.12.2007 р., № 1032 від 25.12.2007 р., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно вищезазначених видаткових накладних та копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач в порушення умов Договору купівлі -продажу № 17СФ-07 від 01.02.2007 р. за поставлений позивачем, згідно з накладними № НК-00875 від 13.11.2007 р., № НК-00980 від 21.12.2007 р., № НК-00981 від 21.12.2007 р., № НК-00987 від 25.12.2007 р. та отриманого відповідачем, згідно з довіреностями серії ЯОА № 995331 від 14.11.2007 р. та серії ЯНШ № 486086 від 21.12.2007 р. товар, розрахувався лише частково у сумі 23845,88 грн., вартість товару у сумі 21493,42 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
03.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 4, надсилання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 5265 від 04.08.2009 р. та описом вкладення у цінний лист від 04.08.2009 р., з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 37752,80 грн., з яких 21493,42 грн. -заборгованість, 8309, грн. - пеня, 1046,09 грн. -3 % річних, 6903,43 грн. -інфляційні втрати.
Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, оплату залишку вартості товару не здійснив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати за поставлений товар, відповідно до умов Договору купівлі -продажу № 17СФ-07 від 01.02.2007 р., на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 21493,42 грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 303,84 грн. та інфляційні втрати у сумі 750,84 грн., які нараховані за період з 31.07.2009 р. по 18.01.2010 р. по кожному рахунку окремо.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, та задовольняє їх за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2086,89 грн., яка нарахована за період з 31.07.2009 р. по 18.01.2010 р. по кожному рахунку окремо.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Оскільки при вчинені правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені з погодженням її розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2086,89 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене вище, керуючись Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 625, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд» (08132, Київська область, Києво -Святошинський район, м. Вишневе, вул. Л. Українки, 29; код ЄДРПОУ 32739969) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ніско Констракшн Україна»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, під'їзд 3-А, оф. 4; код ЄДРПОУ 33996768) 21493 (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто три) грн. 42 коп. -заборгованості, 303 (триста три) грн. 84 коп. -3 % річних, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, а також судові витрати: 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 48 коп. - державного мита та 140 (сто сорок) грн. 89 коп. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача 2086,89 грн. пені.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов