06 листопада 2019 року Справа № 280/4477/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Аматорська, 56, м. Запоріжжя, 69106) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
12.09.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення по Заводському району Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позивачу перерахунку раніше призначеної житлової субсидії за 2018-2019 роки та стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за період з 01.11.2018 по 31.03.2019; скасувати рішення, оформлене повідомленням від 07.08.2019 №04/01-21/7024, про перерахування, повернення та припинення надання позивачу раніше призначеної житлової субсидії за період з 01.11.2018 по 30.04.2019.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.
В період з 16.09.2019 по 20.09.2019 суддя перебував у відрядженні.
Ухвалою від 23.09.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
01.10.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої доданий уточнений позов, в якому в якості відповідача зазначене Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидій. Станом на дату звернення в домогосподарстві позивача було зареєстровано чотири особи: позивач, доньки позивача, ОСОБА_2 та не були зареєстровані, але фактично проживали: чоловік позивача та її батько.
В розділі V декларації позивач зазначив інформацію про те, що протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії витрат на придбання майна, товарів та послуг на суму, що перевищує 50000 грн не було. Рішенням від 13.11.2018 не було призначено субсидію позивачу з 01.10.2018. З 01.10.2018 по 31.10.2018 позивачу призначено 0 грн субсидії. З 01.11.2018 по 31.01.2018 позивачу призначено 2522,19 грн субсидії. З 01.02.2019 по 31.03.2019 позивачу призначено 1681,46 грн субсидії. З 01.04.2019 по 31.04.2019 позивачу призначено 0 грн субсидії.
14.08.2019 позивачем отримане повідомлення про відшкодування коштів по переплаті житлової субсидії, в якому зазначено, що в результаті перевірки отриманої позивачем житлової субсидії, призначеної за заявою від 24.10.2019, виявлено, що позивачем зазначено недостовірну інформацію в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, а саме: приховано інформацію про придбання чоловіком позивача квартири на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2017, вартістю понад 50000 грн. Відповідачем прийняте рішення перерахувати житлову субсидію, яку позивач отримала та запропоновано повернути отриману субсидію в розмірі 4203,65 грн. Позивач зазначає, що відповідачем невірно тлумачиться норма щодо права позивача на отримання субсидії.
Ухвалою суду від 02.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 24.10.2019.
Відповідач позов не визнав надав суду відзив, в якому зазначив, що рішенням комісії по вирішенню питань, пов'язаних з пільгами, призначенням та наданням населенню житлових субсидій від 14.12.2018 (протокол№54) позивачу призначено субсидію з 01.10.2018 по 30.04.2019, не зважаючи на те, що чоловіком позивача не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. Відповідачем проведена перевірка достовірності та повноти інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу домогосподарства або у складі члена домогосподарства, що звертається за призначенням житлової субсидії, та за інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, виявлено, що позивач не зазначив у розділі V декларації купівлю квартири від 03.10.2017, придбану чоловіком позивача. На вимогу відповідача 02.08.2019 була надана копія договору купівлі-продажу від 03.10.2017, згідно якої вартість квартири становить 245000 грн. Вважає, що враховуючи дату придбання квартири та її вартість позивач не мала права отримувати субсидію з 01.10.2018 по 30.04.2019. Просить відмовити у задоволенні позову.
28.10.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що 12-місячний строк перед зверненням за призначенням субсидії починається з 25.10.2017 і закінчується 25.10.2018 і у цей період покупок не було. Відповідач рахує 12-місячний строк перед зверненням за призначення субсидії з іншої дати без належного нормативного обґрунтування.
04.11.2019 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких із посиланням на пп. 4 п. 6 та п. 15 Положення про порядок призначення житлових субсидій (в редакції від 20.10.2018), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, зазначає, що житлова субсидія призначена позивачу з місяця звернення на опалювальний сезон. Позивач звернулась до відповідача у жовтні 2018 року, попередніми 12 календарними місяцями є жовтень 2017 року - вересень 2018 року. враховуючи дату придбання квартири та її вартість позивач не мала права отримувати субсидію з 01.01.2018 по 30.04.2019.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
03.10.2017 ОСОБА_3 придбав у власність за договором купівлі-продажу за 245000 грн квартиру.
24.10.2018 позивачем відповідачу була подана заява про призначення житлової субсидії, до якої була додана декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. В декларації позивачем були зазначені зареєстровані у домогосподарстві особи: доньки позивачки, позивачка та ОСОБА_2 , не зареєстровані але фактично проживають ОСОБА_3 - чоловік позивачки та батько позивачки. У розділі V декларації (Інформація про придбання майна, товарів або послуг на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тисяч гривень, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії) у графі «Вид придбаного майна, товарів або оплачених послуг» позивачем було зазначено - відсутні.
Рішенням відповідача від 13.11.2018 позивачу не призначено житлову субсидію з 01.10.2018.
Листом відповідача від 14.11.2018 позивачу було запропоновано у строк до 28.11.2018 надати додаткові документи.
Рішенням районної комісії по вирішенню питань, пов'язаних з пільгами, призначенням та наданням населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог від 14.10.2018 №54 позивачу була призначена житлова субсидія з 01.10.2018.
Рішенням відповідача від 18.12.2018, прийнятим на підставі рішення зазначеної комісії від 14.12.2018, позивачу була призначена житлова субсидія з жовтня 2018 року по квітень 2019 року включно, субсидія за жовтень 2018 року встановлена у розмірі 0 грн.
Рішенням відповідача від 18.12.2018 була визначений розмір житлової субсидії позивачу з листопада 2018 року по березень 2019 року у сумі 840,73 грн щомісяця.
Рішенням відповідача від 16.02.2019 був визначений розмір житлової субсидії позивачу з лютого 2019 року по березень 2019 року у сумі 840,73 грн щомісяця.
Рішенням районної комісії по вирішенню питань, пов'язаних з пільгами, призначенням та наданням населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог від 11.04.2019 №18 було скасоване рішення цієї комісії про призначення позивачу субсидії з дня його прийняття у зв'язку з несплатою єдиного соціального внеску чи сплатою його в розмірі, меншому ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, а також коли особа працює за строковим трудовим договором.
Рішенням відповідача від 11.04.2019 було відмінено житлову субсидію позивачу з 01.04.2019 по 30.04.2019 за результатами верифікації (рішення комісії - несплата ЄСВ).
Рішенням районної комісії по вирішенню питань, пов'язаних з пільгами, призначенням та наданням населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог від 30.05.2019 №22 було відмінене скасування рішення комісії про призначення позивачу житлової субсидії.
29.07.2019 відповідачем була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - чоловіка позивача та встановлено, що 03.10.2017 чоловіком позивача була набута у власність квартира на підставі договору купівлі-продажу.
06.08.2019 відповідачем був здійснений перерахунок розміру призначеної пенсії №14574 щодо позивача, відповідно до якого за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 сума переплати призначеної субсидії становить 0 грн, за період з 01.11.2018 по 31.01.2019 - 2522,19 грн, за період з 01.02.2019 по 31.03.2019 - 1681,46 грн, а загалом сума надміру виплаченої субсидії визначена у розмірі - 4203,65 грн.
08.08.2019 відповідачем в адресу позивача було надіслане повідомлення від 07.08.2019 №04/01-21/7024 про відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії, в якому посилаючись на факт придбання чоловіком позивача 03.10.2017 квартири вартістю більше 50000 грн, зазначає, що відділом прийняття рішень зроблений розрахунок виплаченої житлової субсидії, яку отримав позивач, але не мала права отримувати відповідно до п. 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, за період з 01.10.2018 по 30.04.2019. Зазначено про необхідність внесення 4203,65 грн на відповідні рахунки в Державному казначействі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку раніше призначеної житлової субсидії протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення №848).
Відповідно до абз. 1 п. 2 Положення №848 (тут і далі за текстом в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно з абз.1 п.3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктом 4 Положення №848 визначено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз.1 п.8 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
Відповідно до пп. 4 п. 6 Положення №848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.
На приписи вказаного пункту Положення №848 посилається відповідач у відзиві, як на підставу вчинення оскаржуваних дій.
При цьому позивач та відповідач по різному тлумачать дану норму.
З матеріалів справи судом встановлено, що квартира вартістю понад 50000 грн була придбана чоловіком позивача за договором купівлі-продажу від 03.10.2017.
Заява позивача про призначення субсидії датована 24.10.2018.
Суд зазначає, що норма пп. 4 п. 6 Положення №848 звучить однозначно та не допускає подвійного тлумачення. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що 12-місячний строк обраховується до дати звернення за призначенням житлової субсидії, а не до дати з якої така субсидія призначена, а тим більше нарахована.
Отже, 12-місячний строк за наведеною нормою обраховується з 24.10.2017 по 23.10.2018, оскільки датою звернення позивача за призначення субсидії є 24.10.2018.
З наведених обставин твердження відповідача про необхідність обрахунку 12-місячного строку, визначеного у пп. 4 п. 6 Положення №848, починаючи з 01.10.2017 не відповідає приписам законодавства.
Крім того, суд зазначає, що за приписами абз. 4 п. 22 Положення №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841, а в поточній редакції Порядку №848 це абз. 4 п. 119) за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Судом встановлено, що будь-якою комісією, рішення про припинення виплати позивачу житлової субсидії з підстав наведених у абз. 4 п. 22 Положення №848 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841, а так само абз. 4 п. 119 поточної редакції Положення №848, не приймалось, доказів іншого суду матеріали справи не містять, сторони на таке рішення у заявах по суті справи на посилаються.
При цьому абз. 16 п. 22 Положення №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841) визначено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.
Пунктом 120 поточної редакції Положення №848 визначено, що надання субсидії припиняється також за рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:
виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Наявності підстав, визначених п. 120 поточної редакції Положення №848 судом не встановлено, як не встановлено і факту прийняття відповідачем рішення щодо припинення надання позивачу житлової субсидії.
Пунктом 125 поточної редакції Положення №848 передбачено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.
Отже, норми абз. 16 п. 22 Положення №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841) та п. 125 поточної редакції Положення №848 визначена обставина з настанням якої у відповідача виникає право надіслання суб'єкту, який отримує субсидію, вимоги про повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії. В даному випадку судом не встановлено факт наявності рішення комісії про припинення виплати позивачу житлової субсидії з підстав наведених у абз. 4 п. 22 Положення №848 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841, а так само абз. 4 п. 119 поточної редакції Положення №848. Відтак, у відповідача не виникло право складання та надіслання позивачу вимоги про повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.
З наведених підстав суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання та надіслання позивачу повідомлення про відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії від 07.08.2019 №04/01-21/7024, відтак, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що повідомлення відповідача від 07.08.2019 №04/01-21/7024 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути скасоване. Відтак, в цій частині позову слід відмовити.
Що стосується дій відповідача щодо стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 суд зазначає, що повідомлення відповідача 07.08.2019 №04/01-21/7024 містить інформацію про те, що в разі несплати позивачем отриманої суми субсидії відповідач звернеться до суду.
За приписами п. 127 Положення №848, у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку. При цьому такий спір належить розглядати за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Станом на дату розгляд справи судом не встановлений факт стягнення відповідачем з позивача суми житлової субсидії, отриманої в 2018-2019 роках. А тому, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в наведеній вище частині.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн (а.с. 4).
Таким чином підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума судового збору в розмірі 384,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Аматорська, 56, м. Запоріжжя, 69106) про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району щодо складання та надіслання ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії від 07.08.2019 №04/01-21/7024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі - 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль