01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" січня 2010 р. Справа № 20/243-09
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко»
до Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»
про стягнення 61679,81 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: Смєхнов В.А., довір. від 01.01.2010 р.
від відповідача: Павленко М.Ф. -голова правління
Шехович З.С., довір. № 284 від 18.12.2009 р.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітеко»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»(далі - відповідач) про стягнення 61679,81 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 10.09.2009 р. з ВАТ «Фастів-Авто»договору поставки товару нафтопродуктів № 204/КП, згідно якого ТОВ «Фітеко»зобов'язувалося поставити товар, а відповідач -прийняти та оплатити його.
Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 59865,00 грн., який покупцем не був оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 59865,00 грн. основного боргу, 1008,68 грн. пені, 147,61 грн. 3% річних, 658,51 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 616,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розгляд справи відкладався.
21.12.2009 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву № 283 від 18.12.2009 р., відповідно до якого зазначив, що заборгованість ВАТ «Фастів-Авто»перед ТОВ «Фітеко»за отримані нафтопродукти, станом на 18.12.2009 р. становить 52865,00 грн., у зв'язку з частковим погашенням боргу в сумі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 622 від 04.12.2009 р.
Крім того, відповідач наголошує, що заборгованість ВАТ «Фастів Авто»перед ТОВ «Фітеко»обумовлена об'єктивними причинами, зокрема, ВАТ «Фастів-Авто»як підприємство транспорту загального користування здійснює перевезення пасажирів за регульованими державними тарифами і забезпечує безкоштовні перевезення пільгових категорій пасажирів в м. Фастові та в Фастівському районі.
У судовому засіданні 19.01.2010 р. представник позивача надав суду заяву № 19/01/1 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 52865,00 грн. основного боргу, 2475,35 грн. пені, 362,25 грн. 3% річних, 658,51 грн. інфляційних втрат, а також 616,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 55522,60 грн.
У судовому засіданні 19.01.2010 р. за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
10.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фітеко»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Фастів-Авто»(покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 204/КП, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується приймати товар.
Згідно з п. 2.2 договору вартість товару визначається рахунком-фактурою на кожну партію товару.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити 100% передоплату за товар на протязі поточного банківського дня з моменту виставлення продавцем рахунка-фактури покупцеві.
У відповідності з п. 5.2 договору у випадку прострочення оплати вартості товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
16.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фітеко»та Відкритим акціонерним товариством «Фастів-Авто»було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки нафтопродуктів № 204/КП від 10.09.2009 р., відповідно до п. 1 якої п. 2.4 договору було викладено в наступній редакції: «покупець зобов'язується здійснити оплату за товар, отриманий згідно з видатковою накладною на протязі 10 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди, але не пізніше 31.10.2009 р.»
На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 204/КП від 10.09.2009 р. ТОВ «Фітеко»було поставлено ВАТ «Фастів-Авто»товару на загальну суму 59865,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2226-10 від 16.10.2009 р. на суму 29688,75 грн., № 2425-10 від 29.10.2009 р. на суму 30176,25 грн., а також рахунками-фактурами № 1739 від 16.10.2009 р. на суму 29688,75 грн., № 1866 від 28.10.2009 р. на суму 30176,25 грн.
Проте відповідач за поставлений товар не розрахувався.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Після порушення провадження у даній справі відповідачем було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується наданим в судовому засіданні представником відповідача платіжним дорученням № 622 від 04.12.2009 р.
З урахуванням викладеного, на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення 7000,00 грн. основного боргу є відсутнім, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.
Водночас суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 52865,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.2 договору поставки нафтопродуктів № 204/КП від 10.09.2009 р.
Як зазначалося вище, згідно вказаного пункту 5.2 договору у випадку прострочення оплати вартості товару покупець сплачує продавцю пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 2475,35 грн. за період з 01.11.2009 р. до 03.12.2009 р. на суму 59865,00 грн. у сумі 1109,55 грн. та з 04.12.2009 р. до 19.01.2010 р. на суму 52865,00 грн. у сумі 1365,80 грн., який є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних, визначений товариством, становить 362,25 грн. за період з 01.11.2009 р. до 03.12.2009 р. на суму 59865,00 грн. у сумі 162,37 грн. та з 04.12.2009 р. до 19.01.2010 р. на суму 52865,00 грн. у сумі 199,87 грн., а розмір інфляційних втрат складає 658,51 грн. за період 01.11.2009 р. до 30.11.2009 р. на суму 59865,00 грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»(08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Бишівська, 2, код 05538773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2А, код 21594570) -52865 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 35 коп. пені, 362 (триста шістдесят дві) грн. 25 коп. 3% річних, 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 25.01.2010 р.