11 жовтня 2019 року Справа № 280/3838/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачка - громадянка України під час тимчасового перебування за межами України на території ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_2 , який є громадянином України. 01.06.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, у задоволенні вказаної заяви позивачу відмовлено з посиланням на те, що від народження дитини минуло більше 12 місяців (тобто минув строк, протягом якого позивач мав право на звернення для отримання вищезазначеної державної соціальної допомоги). Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №35992 від 30.08.2019), в якому зазначено, що, на письмове звернення позивачки їй було повідомлено, що в силу приписів п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001, яким визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Зважаючи на те, що позивачка народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуваючи за кордоном своєчасно зареєструвала народження дитини, проте із заявою до Управління про призначення допомоги при народженні дитини звернулася лише у червні 2019 року, таким чином у Управління відсутні підстави призначення допомоги. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 21 квітня ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка - ОСОБА_1 , громадянка України, тимчасово перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину - ОСОБА_2 , який є громадянином України, про що свідчить довідка про реєстрацію громадянином України вих №61616/536-71 від 17.04.2018, виданої посольством України у Йорданському Хашимітському Королівстві (а.с. 13).
Народження дитини зареєстроване уповноваженим органом іноземної держави, що підтверджується Свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_2 виданим 24.08.2017 Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства, Свейлех за номером реєстрації актів цивільного стану №292/224 (а.с. 12).
01 червня 2019 року ОСОБА_1 вперше звернулася до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини у відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 11.06.2019 № Ш-0801-о/04-11 повідомлено позивача, що призначити допомогу при народженні дітей управління немає законних підстав, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII (далі - Закон № 2811-ХII) допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі - Закон №2402-III) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон №2811-XII) та іншими законами України.
Статтею 3 Закону № 2811-XII визначені види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Згідно ч. 7 ст. 11 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок), також встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Отже, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові у призначенні не можуть вважатися протиправними, оскільки така відмова ґрунтується на приписах постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню.
Однак, як встановлено судом позивач з об'єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою, оскільки разом із дитиною та батьком дитини з дня народження 21.04.2017 перебувала на території Йорданського Хашимітського Королівства, про що свідчить лист Державної прикордонної служби вих №184/Ш - 6204 від 13.05.2019 (а.с.9), повернулась позивачка на Україну 08.09.2018, повернутися раніше не мала можливості.
Суд зауважує, що фактично позивачем заявлений позов в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а (К/9901/12622/18), допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
За приписами п.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У відповідності до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір у сумі 384,20 грн. (50%).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (69035, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 37573822).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова