07 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/2810/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення 187979,20 грн,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 187979 грн. 20 коп.
В обґрунтування позову вказано, що відповідно до наказу начальника Національної академії №52-КС від 26.07.2016 ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання. 06.08.2016 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 . укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. Відповідачем було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язання ним відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти. Наказом начальника академії із старшим солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України. Позивач вважає, що невиконання відповідачем умов підписаного контракту між Міністерством оборони України в особі Начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 , через небажання продовжувати навчання, обумовило обов'язок відшкодувати останнім витрати на утримання у закладі вищої освіти.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відмовлено у відкритті провадження у справі №240/2810/19.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 ухвалу про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання 16.09.2019 представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та вчасно, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача перед початком судового засідання подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Протоколом суду від 16.09.2019 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.87).
Відзив на адміністративний позов до суду не надходив, а тому суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №52-КС від 26.07.2016 на перший курс навчання до вказаної академії зараховано ОСОБА_1 (а.с.59).
06.08.2016 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Ткачука П. П. та старшим солдатом ОСОБА_1. укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) добровільно взяв на себе зобов'язання проходити службу (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В контракті вказано, що у разі дострокового його розірвання, через небажання курсантом продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання) (а.с.60).
Відповідачем було подано до навчального закладу рапорт про відрахування його з числа курсантів, у зв'язку із небажанням продовжувати навчання (а.с.61).
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №15-КС від 26.02.2018 (по особовому складу) із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас за підпунктом "и" (а.с.59).
Відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №47 від 26.02.2018 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 189524,59 грн (а.с.62).
У зв'язку із тим, що до теперішнього часу відповідачем не погашена заборгованість, чим завдано шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Частиною 1 статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Пунктом 3 статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Відповідно до п.5 ст.25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Згідно з ч.10 ст.25 Закону № 2232-XII при цьому, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що дострокове розірвання контракту курсанта з Міністерством Збройних Сил України, тягне за собою обов'язок відшкодування Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з утриманням таких курсантів у вищому навчальному закладі.
Як встановлено судом, підставою для розірвання контракту та відрахування ОСОБА_1 стало систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем. Звільнення з військової служби у запас за п."и" ч.6 ст.26 Закону № 2232-XII у відповідності до підписаного між сторонами контракту зумовлює виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати). Витрати відшкодовуються, зокрема Міністерству оборони України. Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п.3 Порядку №964).
Відповідно до п.4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно з п.6 Порядку №964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання пункту 3 вищевказаного Порядку, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку). Згаданим Порядком врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання, що підтверджується укладеним між сторонами по справі контрактом від 06.08.2016.
З огляду на наведене, з урахуванням підстав відрахування відповідача з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, відповідач зобов'язаний компенсувати витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному навчальному закладі вищої освіти за період з 06.08.2016 по 26.02.2018.
Щодо розміру витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, слід зазначити наступне.
У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Так, згідно із довідкою-розрахунком Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.02.2018 №1053 витрати на утримання відповідача у такому навчальному закладі, складають 189524,59 грн (а.с.63).
Зокрема, витрати з грошового забезпечення становлять 144976,61 грн, продовольче забезпечення - 31088,10 грн, медичне забезпечення - 233,00 грн та споживчі комунальні послуги та енергоносії - 13226,88 грн.
На підтвердження сум помісячного забезпечення до матеріалів справи надано розрахунок, де в вересні 2016 року відповідачем отримано 10393,92 грн, в жовтні 2016 року - 7118,79 грн, листопаді 2016 року - 7194,44 грн, в грудні 2016 року - 4982,37 грн, з січня по квітень 2017 року 7194,44 грн, в травні 2017 - 14313,23 грн, з червня по липень 2017 року по 7194,44 грн, в серпні 2017 року -11690,96 грн, з вересня по листопад 2017 року по 7194,44 грн, в грудні 2017 року - 8598,67 грн, в січні 2018 року - 7194,44 грн та в лютому 2018 року - 8739,83 грн (а.с.64).
На підтвердження відомостей у довідці-розрахунку від 26.02.2018 №1053 надано подобовий розрахунок на курсанта ОСОБА_1 (а.с.65-66).
Відповідно до довідки-розрахунку, відшкодування за медичне забезпечення (проведення ВЛК при поступленні в академію, проведення щорічних профілактичних оглядів, проведення медичних оглядів - допусків) у зв'язку із розірванням контракту, за період з 06.08.2016 по 26.02.2018, складає 233,00 грн (а.с.67).
Згідно розрахунку, відшкодування вартості комунальних послуг в період навчання відповідача становлять 13226,88 грн, в тому числі за електроенергію - 3030,36 грн, за тепло та гарячу воду - 9070,46 грн та за водопостачання і каналізацію - 1126,06 грн (а.с.68).
Відповідно до довідки помічника начальника Національної академії з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби №5 від 22.02.2019 відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням відповідача у навчальному закладі становить 189524,59 грн, з них у добровільному порядку відповідач частково сплатив Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного кошти в сумі 1545,39 грн, а тому станом на 21.02.2019 за останнім рахується заборгованість за у сумі 187979,20 грн (а.с.69).
Відповідно до п.7.6 Статуту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, основним джерелом її фінансування є Державний бюджет України, а тому не погашена заборгованість відповідачем по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі, яка виникла через небажання останнього продовжувати навчання у такому закладі, призводить до порушення ефективності витрачання бюджетних коштів.
Суд зауважує, що заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі відповідачем не оскаржувалась. Факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність заборгованості не заперечується сторонами.
Доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі суду не надано.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт існування у ОСОБА_1 обов'язку компенсувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі вищої освіти.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням висновків та обставин, встановлених судом у даній справі, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд не розглядає вимогу позивача щодо стягнення витрат з відповідача приводу розподілу судових витрат, оскільки відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тому понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул.Героїв Майдану,32, м.Львів, 79026, код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі 187979,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва