07 листопада 2019 року Справа 199/8490/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 в частині зменшення пенсійного віку лише на 4 роки, тобто після досягнення ОСОБА_1 56 років;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (Амур-Нижньодніпровський відділ з питань призначення та перерахунку пенсії) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 55 років відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та особливо шкідливими умовами праці згідно Списків № 1, № 2 (загалом - 9 років 9 місяців 18 днів) в прокатному та ливарному виробництві.
18.10.2019 року ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська було вирішено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії передати за предметною юрисдикцією до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
05.11.2019 року вказана справ надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передано на розгляд судді Дєєву М.В.
На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що якості відповідачів позивач зазначив Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України.
Суд зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України припинена, про що 31.01.2018 року до реєстру внесено запис № 1224112000407619.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач оскаржує рішення щодо відмови у призначенні пенсії, що винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, натомість вимоги позивача звернені щодо зобов'язання призначити пенсію звернуті до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад сторін у справі та уточнити зміст позовних вимог.
Також, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, судом встановлено, що позивач звертаючись до суду просила визнати протиправним та скасувати рішення щодо права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 в частині зменшення пенсійного віку лише на 4 роки, тобто після досягнення ОСОБА_1 56 років.
Суд звертає увагу позивача, що вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем в прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, саме які рішення (номер, дата) ним оскаржуються, що в свою чергу унеможливлює правильність вирішення спору.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов, з уточненими позовними вимогами (зазначити, яке саме рішення оскаржує позивач, тобто зазначити номер та дату рішення).
Суд звертає увагу, що при усуненні недоліків позовної заяви необхідно враховувати вимоги ч. 1 ст. 161 КАС України, відповідно до, якої вказано, щодо позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти до провадження адміністративну справу №199/8490/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв