22 жовтня 2019 року Справа № 160/6362/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняШелгуновій І.А.
за участі:
представника позивача представника відповідача Коваленко О.В. Каціонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
09.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМ ТРЕЙД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 13.03.2019 року №UA110000/2019/800057/2, від 18.03.2019 року №UA110000/2019/800059/2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2019 року о 11:00 год. (а.с. 2).
Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 19.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2019 року о 10:00 год. (а.с. 156-157).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМ Трейд» (Україна, покупець) та компанією QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №GNT-1-2017. З метою митного оформлення товарів, позивач 11.03.2019 року та 13.03.2019 року подав відповідачу митні декларації №UA110030/2019/002992 та №UA110030/2019/003162, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем прийняті оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та визначено митну вартість товарів за резервним методом. Таким чином, позивач вважає вказані рішення суб'єкта владних повноважень необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
09.09.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не відповідають вимогам діючого законодавства, прийняті фактично за відсутності підстав для коригування митної вартості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
12.08.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпропетровською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: декларантом не надані платіжні доручення, сертифікати походження, коносамент, не підтверджено оплати 70% оцінюваної партії товару. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявлених позивачем товарів діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «АМТ Трейд» та компанією QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №GNT-1-2017 від 05.12.2017 року.
Відповідно до п.1.1 контракту продавень продає, а покупець купує «товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях, які є невідємною частиною даного контракту.
Поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях до даного контракту. Якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній у Специфікаціях.
З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 11.03.2019 року подано електронну митну декларацію №UA110030/2019/002992, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар №1, а саме: тачки ручні, несамохідні, садові, для легких будівельних та садово-городних потреб. Торговельна марка: Vitals. Країна виробництва: СN (Китай). Виробник: QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD.
Відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість, що визначена за умовами контракту, із застосуванням основного методу.
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №GNT-1-2017 від 05.12.17 року; додаткові угоди №4 від 10.01.19 року, №2 від 28.02.19 року; специфікація №4 від 12.11.18 року до контракту; інвойс №СТ20181130-J від 22.11.2018 року; пакувальний лист від 22.11.18 року; митна декларація країни експорту №Е20180000138275489 від 27.11.18 року; технічний опис (характеристики) товарів від 22.11.18 року, а також для підтвердження транспортних витрат надано договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18 року перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); додаткова угода №2 від 28.02.19 року про перенесення терміну оплати фрахту на 31.03.2019 року; додаткова угода №5 від 01.04.19 року про перенесення терміну оплати фрахту до 07.04.2019 року; заявка на доставлення вантажу №1/1 від 19.11.18 року; коносамент №МRFB 18111641 від 29.11.18 року; рахунок на оплату морського фрахту 1 контейнера №L.20496 від 27.02.19 року; довідка про транспортні витрати від 27.02.19 року; акт виконаних робіт від 27.02.19 року про перевезення вантажу за рахунком №L.20496 від 27.02.18 року.
04.04.19 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28 790 дол./США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 1040 дол./США за перевезення вантажу в 1 контейнері згідно рахунку №L20496 від 27.02.19 року та акта виконаних робіт від 27.02.19 року.
Крім того, 24.04.19 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням в іноземній валюті № 43 сплатило компанії продавцю валютні кошти у сумі 45 859 дол./США за контрактом № GTN-1-2017.
Також, з метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 13.03.2019 року подано електронну митну декларацію №UA110030/2019/003162, відповідно до якої до ввезення задекларовано:
- товар №1 - тачки ручні, несамохідні, садові, для легких будівельних та садово-городних потреб. Торговельна марка: Vitals. Країна виробництва: СN (Китай). Виробник: QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD, Китай;
- товар №4 - шини та покришки пневматичні гумові, нові, для використання на будівельних або промислових вантажно-розвантажувальних транспортних засобах. Торгівельна марка: дані відсутні. Країна виробництва: СN (Китай). Виробник: QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD, Китай;
- товар №7 - арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів. Торговельна марка: Vitals. Країна виробництва: СN (Китай). Виробник: QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD, Китай.
Відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість, що визначена за умовами контракту, із застосуванням основного методу.
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №GNT-1-2017 від 05.12.17 року; додаткові угоди №4 від 10.01.19 року, №2 від 28.02.19 року; специфікація №5 від 13.11.18 року до контракту; інвойс №GТ20181204-J від 23.11.2018 року; пакувальний лист від 23.11.18 року; митна декларація країни експорту №Е20180000142639827 від 04.12.18 року; технічний опис (характеристики) товарів від 22.11.18 року, а також для підтвердження транспортних витрат надано договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18 року перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); додаткова угода №2 від 28.02.19 року про перенесення терміну оплати фрахту на 31.03.19 року; додаткова угода №5 від 01.04.19 року про перенесення терміну оплати фрахту до 07.04.19 року; заявка на доставлення вантажу №1/2 від 20.11.18 року; коносамент №MREFB18112220 від 06.12.18 pоку; рахунок на оплату морського фрахту 1 контейнера №L20497 від 27.02.19 року; довідка про транспортні витрати від 27.02.19 року; акт виконаних робіт від 27.02.19 року про перевезення вантажу за рахунком №L20497 від 27.02.19 року; коносамент №42355891 від 10.03.19 року.
04.04.19 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28 790 дол./США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 1040 дол./США за перевезення вантажу в 1 контейнері згідно рахунку №L20496 від 27.02.19 року та акта виконаних робіт від 27.02.19 року.
Крім того, 24.04.19 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням в іноземній валюті № 43 сплатило компанії продавцю валютні кошти у сумі 45 859 дол./США за контрактом № GTN-1-2017.
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпропетровською митницею ДФС встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
- за митною декларацією №UA110030/2019/002992 від 11.03.2019 року:
1) у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 19.11.18 року № 1/1, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.18 року № 1511-1/912/2018 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 27.02.2019 року № L20496, а тому не можуть бути об'єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;
2) інвойс від 27.02.2019 року № L20496 за умовами контракту від 15.11.2018 року № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 1040,00 дол./США до 27.02.2019 року, отже на час подання документів до митного оформлення (11.03.2019 року) він мав бути оплачений, але декларантом платіжне доручення надане не було;
3) пунктом 3.5 контракту від 05.12.2017 року № GNТ-1-2017 року обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% кожної партії товару продавець надсилає покупцю оригінали документів: рахунок-фактуру, пакувальний лист, морський коносамент завірені печаткою та підписом продавця та оригінал сертифікату про походження товару (форма А) з підписом та печаткою продавця.
Проте, сертифікат походження на момент митного оформлення не надавався. Підтвердження оплати 70% оцінюваної партії товару не підтверджено.
4) надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 27.11.18 pоку № Е20180000138275489 містить посилання на коносамент №967111121, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару складових передбачених ч. 10 cт. 58 МК України.
- за митною декларацією №UA110030/2019/003162 від 13.03.2019 року:
1) в пункті 10.5 контракту від 05.12.2017 року № GNT-1-2017 Компанія QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO.,LTD зазначено, як виробник товару. Однак, документального підтвердження щодо цього твердження не надано. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. В митній декларації від 13.03.2019 року № UA110030/2019/003162 контракт від 05.12.2017 року № GNT-1-2017 заявлений під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються. На зображеннях товару, доданих до митної декларації від 13.03.2019 року №UA110030/2019/003162 після проведення повного митного огляду маркування товару (торгова марка Vitals), виробник товару, а саме QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO.,LTD не зазначено. Продавцем в контракті від 05.12.2017 року № GNT-1-2017 виступає компанія QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO.,LTD. Це може свідчити про те, що виробник товару не є його продавцем, та договірні відносини з яким не встановлені, зазначене може свідчити про посередницький характер угоди. Документальне підтвердження виробника товарів до митного оформлення не надавались;
2) у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 20.11.2018 року №1/2, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 року №1511-1/912/2018 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо), який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 27.02.2019 року № L20497, а тому не можуть бути об'єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;
3) інвойс від 27.02.2019 року № L20497 за умовами контракту від 15.11.2018 року № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 1040,00 дол./США до 04.03.2019 року, отже на час подання документів до митного оформлення (13.03.2019 року) він мав бути оплачений, але декларантом платіжне доручення надане не було;
4) умовами контракту №1511-1/912/2018 року не передбачено надання гарантійного листа як зобов'язання сплатити рахунок за транспортно-експедиційні послуги;
5) пунктом 3.5 контракту від 05.12.2017 року № GNT-1-2017 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% кожної партії товару продавець надсилає покупцю оригінали документів: рахунок-фактуру, пакувальний лист, морський коносамент завірений печаткою та підписом продавця та оригінал сертифікату про походження товару (форма А) з підписом та печаткою продавця.
Проте, сертифікат походження на момент митного оформлення не надавався. Підтвердження оплати 70% оцінюваної партії товару не підтверджено;
6) надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 27.11.18 року № Е20180000142639827 містить посилання на коносамент № 606221077, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару складових передбачених ч. 10 cт. 58 МК України.
На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпропетровською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка);
- прайс-листи виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 13.03.2019 року за митною декларацією №UA110030/2019/002992 від 11.03.2019 року декларантом до митного органу було надано наступні документи: довідку перевізника про транспортні витрати від 27.02.2019 року та пояснення про не можливість надання інших додаткових документів.
Листом від 15.03.2019 року за митною декларацією №UA110030/2019/003162 від 13.03.2019 року декларант повідомив про безпідставність та необґрунтованість вимог про надання додаткових документів та надав пояснення про неможливість надання додаткових документів.
За результатом проведеної митної оцінки, митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800057/2 від 13.03.2019 року та №UA110000/2019/800059/2 від 18.03.2019 року, згідно з якими митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товарів, позивачу було відмовлено в митному оформленні.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800057/2 від 13.03.2019 року та №UA110000/2019/800059/2 від 18.03.2019 року.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800057/2 від 13.03.2019 року та №UA110000/2019/800059/2 від 18.03.2019 року підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800057/2 від 13.03.2019 року та №UA110000/2019/800059/2 від 18.03.2019 року, не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ «АМТ Трейд» митної вартості та носять формальний характер.
Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.
Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.
Так, відповідачем не доведена послідовність застосування кожного попереднього другорядного методу.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Дніпропетровської митниці ДФС, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Дніпропетровської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 842,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №2853 від 04.11.2019 року (а.с. 3).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку з перебуванням судді Сліпець Н.Є. у відпустці в період з 28.10.2019 року по 01.11.2019 року включно, повний текст рішення складений 04.11.2019 року.
Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 70, код ЄДРПОУ 41526485) до Дніпропетровської митниці ДФС (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, місто Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110000/2019/800057/2 від 13.03.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110000/2019/800059/2 від 18.03.2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 04 листопада 2019 року.
Суддя Н.Є. Сліпець