06 листопада 2019 року Справа №160/8034/19
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9670-53/12 від 11.05.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу у судове засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року позов залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску.
28 жовтня 2019 року представник позивача надала клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, представник позивача посилалася на ст.ст. 121, 122 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначила, що у позивача тяжко хворіла мати, яка в подальшому померла, у зв'язку з чим у позивача не було змоги відволікатися на інші другорядні питання. Крім того, зазначила, що позивач важко переживає втрату до цього часу, тому з етичних норм копію свідоцтва про смерть на даний час надати не має можливості. При цьому, зазначила, що у суду є "свобода розсуду" або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги.
Дослідивши матеріали справи, клопотання про поновлення строку, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, суд зазначає, що право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством. При цьому, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31.01.2019 по справі N 802/983/18-а та від 08 серпня 2019 року по справі N 480/106/19.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога Ф-9670-53/12 від 11.05.2019 року отримана позивачем у червні 2019 року, а з позовом позивач звернувся до суду 19 серпня 2019 року.
Посилання представника в клопотанні про поновлення строку на хворобу матері позивача, що заважало займатися іншими другорядними питаннями, не може бути безумовною підставою для поновлення строку, враховуючи, що буд-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Крім того, суду зазначає, що позивач уклав договір про надання правової допомоги з представником Наконечною Т.М. - 25 липня 2019 року, а з позовом звернувся до суду лише 19.08.2019 року.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З вищевикладеного вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновки про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави вказані представником у клопотанні, визнані судом неповажними.
Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев