01 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2507/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Колачинської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - Департаменту соцполітики, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019, від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів у розмірі 1063,68 грн., від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги та зобов'язання відповідача призначити і виплатити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" відповідно до її заяви від 23.07.2019 за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В подальшому, ухвалою суду від 01.10.2019 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 21:00 17.10.2019 (а.с. 1, 47). 17.10.2019 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача на 14:00 29.10.2019 (а.с. 55, 58). 29.10.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 12:00 01.11.2019 (а.с. 73).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримала повідомлення про припинення виплати державної соціальної допомоги її сім'ї з 01.06.2019 з тих причин, що сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан. Роз'яснено, що на наступний термін допомога може бути призначена не раніше, ніж через 6 місяців з місяця, в якому було виявлено порушення, а саме - з 01.12.2019.
Вказане рішення позивач вважає протиправним з таких підстав.
Позивач зазначає, що вона подала всю достовірну інформацію і навмисно не приховувала своїх доходів.
При цьому, зазначає, що кошти в сумі 412,00 грн. це доходи, які не пов'язані із трудовою діяльністю, а отримані в результаті продажу вживаних дитячих речей у «Комісійному магазині» (договір комісії від 03.10.2018).
Про те, що ці кошти необхідно вказувати стверджує, що не знала, а тому умислу їх приховувати у неї не було.
Разом з тим, чинним законодавством передбачена можливість припинення виплати соціальної допомоги лише при певних умовах, а саме - якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
Зазначене протиправне рішення відповідача призвело до прийняття наступних протиправних рішень від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів у розмірі 1063,68 грн. та від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги.
Вказує на те, що оскаржувані рішення відповідача позбавляють її можливості отримувати соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї, а тому просить їх визнати протиправними та скасувати.
Представник відповідача у відзиві на позов (а.с.28-30) позовні вимоги заперечив та зазначив, що позивачу та членам сім'ї було надано соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям починаючи з вересня 2011 року до моменту виникнення спірних правовідносин.
При вибірковій перевірці справ отримувачів житлових субсидій та державних соціальних допомог, державним соціальним інспектором - посадовою особою відповідача було виявлено, що в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги позивач не задекларувала отримані доходи - код 127 (інші доходи) за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 412,00 грн., що підтверджується довідкою про завантажені доходи, наданої Державною фіскальною службою України.
За результатами проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог, державним соціальним інспектором складено акт № 83 від 27.06.2019.
Зважаючи на те, що до розрахунку сукупного доходу сім'ї, включаються інші доходи, які підлягають оподаткуванню, відповідно до пункту 5.20 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України, Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370 (зі змінами та доповненнями) та керуючись частиною четвертою статті 7 Закону та пункту 28 Порядку, відповідачем здійснено перерахунок призначеної виплати та припинення допомоги з 01.06.2019.
Позивач у відповіді на відзив (а.с. 44-45) не погодилась з аргументами представника відповідача викладеними у відзиві та просила позов задовольнити
Вважає, що відповідачем повністю доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень та просить в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 22.01.2019 ОСОБА_1 подано до Департаменту соцполітики заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальних допомог (а.с.37-40).
Рішенням від 24.01.2019 позивачу призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї з 01.01.2019 по 30.06.2019 включно в розмірі 720,38 грн. (а.с. 34).
Як слідує з акту від 27.06.2019 № 83 відділом державних соціальних інспекторів Департаменту соціальної політики Луцької міської ради було проведено перевірку достовірності інформації про доходи сім'ї ОСОБА_1 , за результатами перевірки та на підставі інформації ДФС встановлено, що ОСОБА_1 не задекларовано доходи від СПД ОСОБА_2 в сумі 412,00 грн. (а.с. 35).
Повідомленням №11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги від 02.07.2019 відповідач проінформував ОСОБА_1 про припинення виплати соціальної допомоги починаючи з 01.06.2019 у зв'язку з приховуванням сім'єю або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, а також роз'яснено, що допомога може бути призначена на наступний термін не раніше ніж через 6 місяців з місяця, в якому виявлено порушення (а.с. 33).
У рішенні про визначення обсягу надміру виплачених коштів від 02.07.2019 зазначено, що в період з 01.01.2019 по 30.06.2019 ОСОБА_1 виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям в розмірі 4322,28 грн. у зв'язку з незадекларованими доходами встановлено, що одержувач допомоги мала право на отримання допомоги у вказаний період в розмірі 3258,60 грн., відтак вирішено обсяг надміру виплачених коштів визначити в розмірі 1063,68 грн. та встановлено строк для повернення виплачених коштів до 25.09.2019 (а.с. 32 зворот).
Повідомленням №11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів від 05.07.2019 відповідачем проінформовано ОСОБА_1 про обов'язок перерахувати надміру виплачені кошти в розмірі 1063,68 грн. до 25.09.2019 на рахунок Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України пенсії, інші виплати соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Згідно з статтею 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї;
малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї;
прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;
середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. До сукупного доходу сім'ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.
Статтею 3 Закону №1768-III визначено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 4 цього Закону державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
Частиною десятою статті 4 цього Закону визначено, що порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - Порядок №250).
Відповідно до пункту 2 Порядку №250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї (абзац 1 пункту 3 Порядку № 250).
Відповідно до пункту 27 Порядку № 250 контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів. Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п'яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном. Інформування органів соціального захисту населення стосовно дотримання безробітним працездатним членом малозабезпеченої сім'ї законодавства про зайнятість у частині сприяння своєму працевлаштуванню та припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу малозабезпеченої сім'ї, здійснюється центрами зайнятості до 10 числа місяця, що настає за звітним.
Як встановлено судом підставою для прийняття рішення відповідачем від 02.07.2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги позивачу з 01.06.2019 було те, що сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан.
Однак суд не погоджується із вказаними висновками відповідача, покладеними в основу оскаржуваного рішення, виходячи із наступного.
Частиною четвертою статті 7 Закону №1768 визначено, що якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Аналогічна норма міститься в абзаці 1 пункту 25 Порядку № 250.
Вказаною нормою Закону чітко визначено за яких підстав припиняється виплата призначеної допомоги, а саме, що сім'єю навмисно подано недостовірні дані чи приховано відомості, що впливають на виплату допомоги. Тобто, це повинні бути умисні дії особи, яка звернулась за призначенням допомоги щодо приховування своїх доходів.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення ні під час судового засідання належними та допустимими доказами не було доведено тієї обставини, що ОСОБА_1 навмисно подано недостовірні дані чи приховано відомості, які впливають на виплату допомоги у декларації від 22.01.2019.
Зокрема ні в рішенні, ні в матеріалах особової справи не міститься жодного доказу того, що позивач подаючи дану декларацію навмисно не внесла до неї доходи в сумі 412,00 грн., отриманих від продажу власних дитячих речей, які були у вжитку через комісійний магазин.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач ніде не працює, і крім соціальної допомоги на дитину інших доходів не має. Про зазначені обставини вона повідомила в поданій декларації.
Отримані доходи від продажу вживаних дитячих речей через комісійний магазин, які вона отримала в 2018 році не вважала такими, що повинні бути відображені в декларації, яка подається для призначення соціальної допомоги. ОСОБА_1 вважала, що це не є доходом, оскільки вона витратила кошти на їх придбання та при їх продажу хотіла повернути хоча би частину витрачених коштів.
Суд також враховує ту обставину, що при поданні даної декларації позивачем не було отримано довідку про доходи за 2018 рік в ДФС і їй не було відомо про те, що ФОП ОСОБА_2 відображено дану суму як дохід.
Також суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було підтверджено те, що ОСОБА_1 умисно приховала відомості про отримані доходи.
Позивач отримує соціальну допомогу значний проміжок часу, і нею при призначені попередніх допомог завжди подавались достовірні дані, що свідчить про те, що ОСОБА_1 для якої дана допомога є єдиним джерелом доходу, добросовісно виконуються вимоги Закону щодо надання відповідних документів та зазначення точних відомостей, що мають значення для її призначення.
Тому, враховуючи зазначене суд вважає, що оскільки позивачем не було допущено порушень вимог Закону №1768-III щодо подання навмисно недостовірних даних чи приховано відомості, які впливають на виплату допомоги у декларації від 22.01.2019, тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення, оформленого у формі повідомлення від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги позивачу з 01.06.2019 на підставі частини четвертої статті 7 Закону №1768-III, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині слід задовольнити.
23.07.2019 ОСОБА_1 подала до Департаменту соцполітики заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальних допомог (а.с.63-69).
Повідомленням №11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 26.07.2019 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні вказаної допомоги у зв'язку з тим, що сім'єю подано навмисно недостовірні відомості, що могли виплинути на встановлення розміру соціальної допомоги (не задекларовані доходи). Також роз'яснено, що на наступний строк державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям може бути призначена не раніше ніж через 6 місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення, а саме з 01.12.2019 (а.с. 6).
Тобто, єдиною підставою для прийняття вказаного рішення було те, що позивачем навмисно подано недостовірні дані, які впливають на призначення допомоги.
Оскільки суд прийшов до висновку про те, що рішення про припинення надання соціальної допомоги позивачу з 01.06.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, так як відсутні для цього підстави, то відповідно не можуть бути застосовані наслідки визначені частиною четвертою статті 7 Закону №1768-III- на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення, а відтак повідомлення відповідача №11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 26.07.2019 ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню а позов в цій частині до задоволення.
Враховуючи зазначене, суд вважає підставними вимоги позивача щодо необхідності зобов'язання Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону №1768-III згідно з поданою заявою від 23.07.2019 на період з 01.07.2019 по 31.12.2019, так як інших підстав для відмови в її призначенні, яким суд надав оцінку, у відповідача не було.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду рішення Департаменту соцполітики, оформлені у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019 та від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, прийняті відповідачем без врахування зазначених принципів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень, оформлених у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019 та від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а тому позов в цій частині слід задовольнити.
Суд вважає, що не підлягає до задоволення вимога позивача про скасування рішення Департаменту соцполітики про повернення надмірно виплачених коштів від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 в сумі 1063, 68 грн., враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
Як вже було зазначено вище, за заявою позивача від 22.01.2019 відповідачем ОСОБА_1 була призначена допомога в розмірі 720,38 грн. строком на 6 місяців і ці кошти нею були отримані.
У зв'язку з тим, що позивачем не було задекларовано доходи в сумі 412,00 грн. це вплинуло на розмір призначеної допомоги ОСОБА_1 і відповідно призвело до надмірно виплачених їй коштів в сумі 1063, 68 грн.
Зокрема, за період з 01.01.2019 ОСОБА_1 виплачено соціальну допомогу в розмірі 4322,28 грн., а з врахуванням отриманого доходу (412,00 грн.) мала б право на отримання допомоги в сумі 3258,60 грн.
Суд зазначає, що в даному випадку для прийняття рішення про повернення коштів потрібно встановити факт не відображення отриманого доходу незалежно від причини, що потягло за собою перерахунок допомоги.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не було задекларовано в декларації поданій 22.01.2019 отримані доходи за 2018 рік в сумі 412,00 грн., що вплинуло на суму виплаченої допомоги, у відповідача були всі законні підстави, визначені Законом та пунктом 28 Порядку № 250 для прийняття рішення про повернення надмірно сплачених коштів позивачу за період з 01.01.2019 по 30.06.2019, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформленого у формі повідомлення від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформленого у формі повідомлення від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» згідно поданої заяви від 23.07.2019 на період з 01.07.2019 по 31.12.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, 4а, код ЄДРПОУ 03191963).
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 06 листопада 2019 року.