м. Вінниця
24 жовтня 2019 р. Справа № 120/2432/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Федчук Тетяни Юріївни,
представника позивача Сохацького Анатолія Миколайовича,
представника відповідача Загороднюка Дмитра Андрійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
29 липня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0013751305, №0013761305 та №0013771305, що прийняті 26 квітня 2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податків і зборів головним державним ревізором-інспектором Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області 01 квітня 2019 року складено акт №1152/1305/ НОМЕР_1 , на підставі якого 26 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0013751305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1167472,29 гривень, №0013761305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 97289,35 гривень, та №0013771305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 гривень.
Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Ухвалою від 05 серпня 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено семиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, що містила позовна заява.
На виконання вимог ухвали від 05 серпня 2019 року від позивача на адресу суду 14 серпня 2019 року надійшов лист разом із необхідними документами.
Ухвалою від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13 вересня 2019 року.
09 вересня 2019 року представником відповідача подано до суду клопотання про заміну відповідача правонаступником, яким є Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.
Окрім того, 09 вересня 2019 року до суду подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податків і зборів складено акт №1152/1305/1961904678, у якому зафіксовано виявлені порушення: пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 794448,43 гривень; підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 66204,03 гривень; пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2018 року. З приводу донарахувань по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то в ході перевірки встановлено, що платником податків віднесено до витрат, безпосередньо пов'язаних із отриманням доходів, від'ємну курсову різницю, що не передбачено пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України. Що ж стосується штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 гривень, то такі застосовані у зв'язку із несвоєчасним поданням податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2018 року як до платника податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення. Таким чином, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
В ході підготовчого судового засідання 13 вересня 2019 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача правонаступником та замінено Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області його правонаступником, яким є Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.
У судовому засіданні, що відбулося 24 вересня 2019 року, суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою вирішено закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання у зв'язку із наявністю письмової згоди на те представників сторін. Також за результатами судового розгляду судом 24 вересня 24 вересня 2019 року постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою зобов'язано представників сторін надати додаткові докази.
На виконання вимог ухвали суду від 24 вересня 2019 року представником відповідача 17 жовтня 2019 року подано додаткові докази.
У судовому засіданні, що відбулося 17 жовтня 2019 року, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24 вересня 2019 року надано витребувані судом докази.
В судовому засіданні 24 жовтня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Натомість, представник відповідача заперечував щодо задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
У період з 04 березня по 25 березня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . податків та зборів.
За результатами проведеної перевірки 01 квітня 2019 року складено акт №1152/1305/1961904678, у якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення: пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 794448,43 гривень; підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 66204,03 гривень; пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року.
На підставі виявлених порушень Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області 26 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0013751305, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1167472,29 гривень, №0013761305, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 97289,35 гривень, та №0013771305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013751305, яким донараховано податок на доходи фізичних осіб, суд керується наступним.
Особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб визначено розділом IV Податкового кодексу України.
Водночас, про оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, йдеться у статті 177 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
177.4.3. суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати (підпункт 177.4.6 пункту 1774.6 статті 177 Податкового кодексу України).
Відтак, аналіз наведених приписів Податкового кодексу України свідчить про те, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать ті витрати, що пов'язані з веденням таким суб'єктом господарювання господарської діяльності.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №3 від 20 листопада 2006 року, укладеного між постачальником в особі SELL-BUY.COM SP.Z. O.O та покупцем в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , здійснювались поставки яблук.
Як свідчать надані позивачем інвойси та вантажно-митні декларації, значна частина таких поставок відбувалась у 2010 році.
Із додаткової угоди №7/12 від 01 грудня 2016 року до зовнішньоекономічного контракту №3 від 20 листопада 2006 року видно, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 472930,75 доларів США.
З метою проведення розрахунків з SELL-BUY.COM SP.Z. O.O у 2017 році позивачем придбано 222711,20 доларів США, а у 2018 році - 21228,00 доларів США, що підтверджується виписками з рахунків банківської установи АТ «Креді Агріколь Банк» та не заперечується відповідачем.
Водночас, придбана валюта була перерахована постачальнику з метою погашення кредиторської заборгованості за отриманий товар, а витрати, пов'язані із придбанням такої валюти, позивачем віднесено до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.
На переконання суду, підприємцем обгрунтовано віднесено до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, витрати, пов'язані з придбанням валюти, оскільки така придбавалася для проведення розрахунків на виконання зовнішньоекономічного контракту №3 від 20 листопада 2006 року.
Відтак, витрати на придбання валюти є витратами в розумінні підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів, що безпосередньо використовуються в господарській діяльності позивача.
Посилання у акті перевірки на те, що розрахунок з постачальником здійснено у 2017 та 2018 роках в доларах США по курсу 2017 та 2018 років свідчить про утворення від'ємної курсової різниці, яку позивач включив до складу витрат, слід оцінити критично, адже такі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0013751305 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також належить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013761305, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору з огляду на таке.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відтак, база оподаткування військового збору є тотожною базі для нарахування податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, з огляду на ту обставину, що донарахування чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування військового збору, визнано судом безпідставним, тому, як наслідок, безпідставним є й нарахування військового збору.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013771305, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 гривень, то слід звернути увагу на таке.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом встановлено, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області за несвоєчасне подання позивачем податкових декларацій по податку на додану вартість за грудень 2017 року та січень 2018 року до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0035185002 від 02 травня 2018 року та не заперечується позивачем.
Водночас, у акті перевірки №1152/1305/1961904678 від 01 квітня 2019 року зазначено, що підприємцем несвоєчасно подано податкову декларацію по податку на додану вартість за вересень 2018 року.
Відтак, зважаючи на те, що позивачем допущено порушення щодо несвоєчасного подання податкової декларації, а також те, що до нього протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0013771305 є обгрунтованим та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також суд звертає увагу на пункт 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0013751305 та №0013761305, що прийняті Головним управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області 26 квітня 2019 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частинами 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому на користь позивача слід стягнути витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становлять 9597,32 гривень.
У зв'язку із викладеним та керуючись статтями 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0013751305 та №0013761305, що прийняті Головним управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області 26 квітня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 9597 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 32 копійки.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)
Повний текст рішення складено 04.11.2019
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович