м. Вінниця
07 листопада 2019 р. Справа № 120/3444/19-а
Суддя Вінницького окружний адміністративний суду: Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
до: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування рішення,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення.
Позовні вимоги обгрунтовані відсутністю правових підстав для накладення штрафу, що передбачені ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Представником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зазначає про законність оскаржуваної постанови.
Одночасно із відзивом на позовну заяву, представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_1 .
В судове засідання сторони не з'явилися, однак надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами, встановленими ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи заяви представників сторін, суд вважає можливим здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заявленого клопотання про залучення третьої особи, суд зазначає, що особливості правового статусу третіх осіб, як учасників процесу, їх права та обов'язки визначені ст. 49, 50, 51 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, враховуючи вищевказані положення закону, третя особа може бути залучена до справи, лише у разі коли рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
У даному випадку, ознайомившись із поданим представником відповідача клопотанням, суд доходить висновку про його необґрунтованість та, як наслідок, відсутність підстав для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення, прийняте за наслідками розгляду даної адміністративної справи, не вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі № 120/972/19-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та складає 43222,50 грн., відповідно до поданої ним заяви від 22.01.2019 року, і виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання.
10.07.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. 31.07.2019 року відкрито виконавче провадження № 59676236 та надано 10-денний строк для надання відповіді та документального підтвердження виконання рішення суду.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 1489/10.1.51/08 від 05.08.2019 року повідомлено головного державного виконавця, що на виконання рішення суду добровільно здійснено перерахунок та нараховано різницю пенсії стягувача з 01.01.2019 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, із середньомісячним заробітком 43222,50 грн. Нараховану різницю у сумі 2933,55 грн. буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", у зв'язку з чим просили закінчити виконавче провадження на підставі ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
13.09.2019 року на адресу Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, з метою визначення правових підстав щодо завершення виконавчого провадження, направлено вимогу державного виконавця № 8282/02,1-25/3, згідно якої зобов'язано боржника надати докази виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі № 120/972/19-а (зокрема щодо внесення даного рішення суду до реєстру, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду") до відділу примусового виконання рішень у строк до 18.09.2019 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 2548/10-1-51/08 головного державного виконавця повідомлено, що боржником надано Пенсійному фонду України інформацію щодо судових рішень, винесених в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 років, для формування реєстру судових рішень. Крім того, боржник неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з проханням посприяти у вирішенні питання щодо формування реєстру судових рішень, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у відповідності до вищевказаного порядку. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчиняє всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій згідно судових рішень, які винесені на користь пенсіонерів, у тому числі і ОСОБА_1
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.09.2019 року у виконавчому провадженні № 59676236 накладено на позивача штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до постанови державного виконавця від 15.10.2019 року на позивача накладено штраф у подвійному розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Дана постанова одночасно є предметом оскарження у цій справі.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 5,6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Тобто, державний виконавець має не тільки здійснити перевірку виконання рішення, а й встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення без поважних причин. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду саме без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до пп. пп. 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено орган Пенсійного фонду України боржником у виконанні судового рішення, а стягувачем фізичну особу, на користь якої винесено рішення.
Відповідно до вимог п. 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Згідно з п. 4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до п. 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
З матеріалів справи встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 1489/10.1.51/08 від 05.08.2019 року повідомлено головного державного виконавця, що на виконання рішення суду боржником добровільно здійснено перерахунок та нараховано різницю пенсії стягувача з 01.01.2019 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, із середньомісячним заробітком 43222,50 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 склав 35442,25 грн., що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.01.2019 року. Нараховану різницю у сумі 2933,55 грн. буде проведено в порядку, визначеному Порядком № 649.
Крім того, листом № 2863/09-44/03 від 29.12.2018 року боржник звернувся до Пенсійного фонду України з проханням посприяти у вирішенні питання щодо формування реєстру судових рішень ухвалених у 2018 році, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Листом Пенсійного фонду України № 11358/04-21 від 12.04.2019 року повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про те, що на даний час завершується робота щодо доповнення реєстру рішеннями, прийнятими у 2018 році. Наголосили, що з порушеного питання позивача буде поінформовано додатково.
У подальшому, листом Пенсійного фонду України № 18617/06-30 від 18.06.2019 року позивача повідомлено, що у 2019 році укладено договір на розробку відповідного програмного забезпечення, який у порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі", оприлюднено в електронній системі закупівель (ідентифікатор UA-2019-04-05-000437-b). Згідно календарного плану надання послуг за договором строк впровадження - 28.10.2019 року.
З огляду на викладене, боржник повідомив відповідача про неможливість надання інформації щодо внесення рішення суду у справі № 120/972/19-а до реєстру з незалежних від нього обставин.
У свою чергу, державним виконавцем, без урахування зазначеної дати впровадження відповідного програмного забезпечення, 26.09.2019 року у виконавчому провадженні № 59676236 винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі № 120/3218/19 вказану постанову державного виконавця скасовано.
При цьому, суд наголосив, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій, а вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання рішення суду, суд визнав поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1 , не є власністю позивача та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Таким чином, аналізуючи встановлені у даній справі фактичні обставини, суд вважає відсутніми ознаки повторності невиконання судового рішення боржником без поважних причин та, відповідно, протиправним накладення на нього штрафу у подвійному розмірі в порядку ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб'єктом владних повноважень або судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень і відсутність його витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 13322403) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 34939304) про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в сумі 10200 грн. від 15.10.2019 року у виконавчому провадженні № 59676236.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя /підпис/ Альчук Максим Петрович
Згідно з оригіналом:
Суддя:
Помічник судді: