м. Вінниця
28 жовтня 2019 р. Справа № 120/2633/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Драло В.О.,
представника позивача: Федик Ю.Ю.,
представника відповідача: Ільчика О.В.,
представника третьої особи 2: Зорогляна А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Міністерства оборони України; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2019 №32 про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової компенсації у зв'язку із смертю військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Ухвалою від 19.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального провадження з підготовчим засіданням, яке призначено на 04.09.2019. Окрім того, встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
04.09.2019 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з необхідністю належної підготовки для подання відзиву на позовну заяву.
04.09.2019 через канцелярію суду представником позивача подано заяву, якою представник не заперечував проти відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 04.09.2019 відкладено підготовче судове засідання на 16.09.2019.
11.09.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 як особу, яку безпосередньо може стосуватись вирішення справи, оскільки вона є матір'ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .
Також представником відповідача було подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позову в повному обсязі. Мотивуючи відзив, зазначив, що розмір одноразової допомоги зафіксований Законом, зокрема на час смерті ОСОБА_3 становив - 500-кратний прожитковий мінімум (800 тис. грн.). Тобто сам розмір залежить від юридичного факту - загибелі конкретного військовослужбовця, на цей розмір жодним чином не впливає кількість членів сім'ї, утриманців та будь-які інші обставини. Законом не передбачено можливості збільшення судом чи будь-яким іншим державним органом розміру одноразової грошової допомоги. Вказавши, що така допомога була повністю виплачена матері померлого військовослужбовця, згідно наказу Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.07.2018 №300.
16.09.2019 представником відповідача була подана заява про розгляд справи за його відсутності, щодо клопотання про залучення третьої особи зазначив, що покладається на розсуд суду.
Через канцелярію суду 16.09.2019 представником позивача подано заяву про виклик свідків та клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні 16.09.2019 судом ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання про виклик свідків.
Ухвалою суду від 16.09.2019 клопотання представників сторін про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, а саме ОСОБА_2 (третя особа 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа 2) задоволено.
07.10.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи 2. ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає прийняте рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняте протоколом від 15.03.2019 №32 про відмову позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України , а позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2019.
В судовому засіданні 28.10.2019 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись у своїх поясненнях на позов та додані до нього докази.
Представники відповідача та третьої особи 2 заперечували проти позову в повному обсязі, у своїх запереченнях керувалися поданим відзивом та письмовими поясненнями на адміністративний позов та доданими до них доказами. ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Учасники справи вважали за можливе провести розгляд справи за відсутності вказаної особи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та подані докази в їх сукупності, встановив таке.
З 20.11.2016 ОСОБА_3 (батько позивача) на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України був зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , де проходив військову службу як водій-санітар медичного пункту.
Як слідує із матеріалів справи, під час проходження військової служби ОСОБА_3 захворів, та у період з 07.05.2017 по 21.05.2017 перебував на лікуванні в ВМКЦ Південного регіону м. Одеси, де ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Згідно з результат атами службового розслідування, проведеного за наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №239 від 21.05.2017, смерть молодшого сержанта ОСОБА_3 не була пов'язана із виконанням ним обов'язків військової служби.
22.01.2019 позивач звернулась до Військового комісаріата ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, в зв'язку зі смертю її батька. До заяви були додані: згода на обробку персональних даних на 1 арк., довідка про склад сім'ї військовослужбовця на 1 арк., копія ідентифікаційного номеру на 1 арк., копія паспорту на 1 арк., копія свідоцтва про народження на 1 арк., копія свідоцтва про смерть на 1 арк., копія витягу з Державного реєстру на 1 арк., копія щодо перевірки актових записів про народження дітей на 1 арк.
Листом за підписом тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.02.2019 за № 315, позивача повідомлено про те, що її заяву від 01.02.2019 щодо видачі посвідчення та виплати одноразової грошової допомоги надіслано до Вінницького обласного військового комісаріату.
Протоколом №32 від 15.03.2019 комісією Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийнято рішення про відмову в призначені позивачеві допомоги.
Листом №12/817 від 10.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачеві повідомлено що згідно з протоколом №32 від 15.03.2019 комісією Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийнято рішення про відмову в призначені допомоги, у зв'язку з тим, що згідно ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, окрім того, до поданих документів не надано посвідчення "члена сім'ї загиблого".
Позивач не погоджується з таким рішенням та вважає його протиправним, в зв'язку з чим звернулася до суду.
Визначаючись із заявленими позовними вимогами та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон N 2011-XII).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Тобто, вищевказаний Закон пов'язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, однією з яких є загибель (смерть) військовослужбовця.
Частиною другої статті 16 Закону № 2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога. Зокрема, відповідно до пункту 2 цієї частини одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
У цьому випадку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (п. "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII).
Частиною 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Частиною 6 та 8 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначене ст. 16-1 Закону № 2011-XII. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. При цьому, члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. За приписами ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Водночас, частиною 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), яким визначено безпосередній механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Так, відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії відповідних документів, що визначаються згідно переліку в даному пункті Порядку № 975.
Як передбачено пунктом 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. В той же час розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Системний аналіз вказаних положень Порядку № 975 дає підстави суду зробити висновок про те, питання призначення одноразової грошової допомоги носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника і саме останній несе відповідальність за доведення усіх обставин, необхідних для прийняття рішення про її виплату.
При цьому на Міністерство оборони України не покладено обов'язку збирати чи витребовувати додаткові докази, а лише розглядати ті, які подані заявником та передані від обласного військового комісаріату. Така правова позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 по справі №822/220/18.
Як уже наголошувалось судом вище, право на отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця.
Із матеріалів справи випливає, що 15.05.2018 за отриманням одноразової грошової допомоги до Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату звернулась мати померлого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з протоколу № 59 від 12.06.2018 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, що становить 800000 грн.
Згідно з наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 № 300 від 05.07.2018 вказана одноразова грошова допомога перерахована та виплачена ОСОБА_2 на її поточний рахунок в банківській установі.
Судом з'ясовано, що станом на час звернення ОСОБА_2 за призначенням одноразової грошової допомоги та її виплати, інших нерозглянутих звернень на розгляді в комісії Міністерства оборони України від членів сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 не було. При цьому, як слідує із наявної у Міністерства оборони України інформації, відомостей про інших членів сім'ї ОСОБА_3 не було, оскільки в послужному списку військовослужбовця було зазначено, що він є розлучений та проживає один.
Відтак, з огляду на заявницький характер реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, визначений Порядком № 975 процедуру та строк прийняття рішень, у суду відсутні жодні підстави ставити під сумнів правомірність прийнятого 12.06.2018 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року.
Дійсно, право на отримання одноразової грошової допомоги призначається рівними частками усім особам, які мають право на її отримання та реалізували таке право у передбачений законом строк шляхом звернення з відповідною заявою.
Проте, таке право забезпечується відповідним суб'єктом (Міноборони) у спосіб призначення та виплати одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, у межах та розмірах визначених Законом № 2011-XII та Порядком № 975, тобто у даному випадку цей розмір становить 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть) військовослужбовця ОСОБА_3 .
При цьому необхідно врахувати, що сам розмір одноразової грошової допомоги залежить лише від юридичного факту - загибелі (смерті) конкретного військовослужбовця, і на цей розмір жодним чином не впливає ні кількість членів сім'ї, утриманців чи інші обставини, як і не передбачено можливості збільшення чи зменшення розміру цієї допомоги.
Наявність однієї чи декількох осіб, які мають право та претендують на отримання такої допомоги впливає лише на частку цих осіб, проте це не збільшує і не зменшує визначений законом розмір такої допомоги в цілому.
Як вбачається із самої назви цієї допомоги, суті її виплати, назви статей Закону №2011-XII якими врегульоване питання її призначення та виплати (16, 16-1, 16-2, 16-3, 16-4), вона є одноразовою, тобто у випадку її виплати у повному розмірі, додатково така допомога уже не призначається.
Як слідує із матеріалів справи, позивач із заявою про призначення одноразової грошової допомоги звернулася 22.01.2019. На вказану дату відповідна допомога вже була призначена та виплачена в повному розмірі (500-кратний прожитковий мінімум) матері померлого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Окрім того, позивачем не було надано доказів проживання з померлим батьком, а саме посвідчення "член сім'ї загиблого", що є необхідним при вирішенні питання стосовно призначення одноразової грошової допомоги. Оскільки існує певний перелік необхідних документів, які подає особа, що бажає отримати одноразову грошову допомогу. А саме, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
Як зазначалось судом раніше, позивачем надано усі документи, окрім тих, які підтверджують факт спільного проживання з померлим батьком.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2018 у справі №127/7096, на яке посилається позивач, встановлено лише факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без шлюбу з 2014 року по 21.05.2017 та не може автоматично переноситись на взаємовідносини між покійним ОСОБА_3 та його повнолітньої донькою ОСОБА_1 .
Також суд звертає увагу, що на Міністерство оборони України не покладено обов'язку збирати чи витребовувати додаткові документи, а лише розглядати подані.
Така позиція підтверджується постановою у справі №822/220/18 від 10.04.2019, винесеною Верховним Судом Касаційним адміністративним судом у справах щодо захисту соціальних прав.
За таких обставин у Міністерства оборони України не має жодних правових підстав у призначенні цієї ж самої грошової допомоги (її частки) за тим самим фактом проте іншій особі, яка звернулася із заявою уже після її виплати у повному розмірі.
Наразі законодавцем враховано можливість існування подібних ситуацій, при яких звернення особи за призначенням одноразової грошової допомоги відбувається уже після її призначення іншій особі (особам), та визначено єдиний спосіб їх вирішення. Так, це питання врегульовано пунктом 14 Порядку № 975, згідно якого якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Тобто, в даному випадку позивач може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги лише у спосіб розподілу раніше отриманої ОСОБА_2 суми в добровільному чи судовому порядку. Проте, це питання стосується розподілу грошових коштів як об'єкту цивільних прав, а тому у випадку пред'явлення позивачем позову до ОСОБА_2 щодо отримання своєї частки такої допомоги, відповідний спір має розглядатись судом в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення комісії Міністерства оборони України від 15.03.2019 № 32 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3 немає. Як наслідок, відсутні правові підстави і для зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 її частини такої допомоги.
За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги до Міністерства оборони України задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності рішення та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України у зв'язку з відмовою в позові, сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачеві не присуджується. Так само відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022;
Третя особа: Вінницький обласний військовий комісаріат (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, 31, код ЄДРПОУ 08362793)
Третя особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )
Рішення у повному обсязі виготовлено 06.11.19
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович