Іменем України
05 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/841/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів»
про стягнення 525519,90 грн.
за участю представників:
позивача: Сиводід О.П., адвокат, довіреність від 11.05.2019
відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 05.11.2019 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 462184,02 грн боргу за послуги з розподілу електричної енергії, 4691,40 грн 3% річних, 55629,49 грн пені, 3014,99 грн інфляційних нарахувань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Ухвалою від 10.10.2019 вказана позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/841/19, розгляд справи по суті призначено на 05.11.2019.
Відповідно до ст.165, 251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 15.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 1400045947361.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Представник відповідача в судове засідання 05.11.2019 не прибув, відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена відповідачу з повідомленням про дату, час і місце судового засідання і отримана представником відповідача, підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ст.202 ГПК України відсутні.
Відповідач відзив на позов не надав, а тому судом справа вирішується за наявними матеріалами на підставі ст.165 ч.9 ГПК України.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Згідно статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.
На виконання п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, (далі - ПРРЕЕ) здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 6 вищевказаної Постанови зазначено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процесуальних питань тощо.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634,641,642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 ПРРЕЕ.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Пунктом 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434 «Про видачу ПАТ «Чернігівобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії АТ «Чернігівоблененрго» є оператором системи з розподілу електричної енергії.
Між ПАТ «Чернігівобленерго» (далі - оператор системи) та ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (далі - споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір споживача про надання послуг), що підтверджується копією заяви - приєднання ПрАТ «ЧЕЗАРА» (а.с. 33).
Згідно пунктів 1.1, 1.4 Статуту Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (нова редакція), який затверджений Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” від 16.04.2019, протокол № 13, змінено найменування Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” на Акціонерне товариство “Чернігівобленерго” (далі - Товариство), а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне; товариство по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”.
Позивачем до матеріалів справи доданий примірник Договору споживача про надання послуг з Додатками № 4,5 (а.с. 34-38).
Згідно п. 2.1 Договору споживача про надання послуг АТ «Чернігівобленерго» надає ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» послуги з розподілу (передачі) електричної енергії.
У відповідності до п. 2.3 Договору споживача про надання послуг ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Згідно п. 7, 8 Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг за підсумками розрахункового місяця оператор системи оформляє та направляє (надає) споживачу акт про прийняття-передавання наданої послуги з розподілу електричної енергії.
Оформлені належним чином Акти споживач повертає оператору системи у п'ятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого Акта та відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.
Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії ( в разі проведення таких розрахунків) оформлені рахунками оператора системи, здійснюються споживачем, який згідно п. 5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо оператору системи:
- протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка не побутовим споживачем;
- протягом 10-ти робочих днів з дня отримання рахунка побутовим споживачем, у разі якщо інше не зазначено у рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставляв відповідачу електроенергію, що підтверджується підписаними сторонами копіями Актів про прийняття-передавання наданої послуги з розподілу електроенергії: від 31.03.2019 на суму 253044,28 грн, від 30.04.2019 на суму 173677,34 грн, від 31.05.2019 на суму 68809,45 грн, від 30.06.2019 на суму 34831,03 грн, від 31.07.2019 на суму 37824,70 грн (а.с. 39-43).
Позивачем відповідачу було надано рахунки за послуги з розподілу електричної енергії, всього на загальну суму 568186,80 грн, які отримані останнім, що підтверджується підписом його відповідальної особи на рахунках, а саме:
- № 516 _03-2019 від 31.03.2019 на суму 253044,28 грн;
- № 516_04-2019 від 30.04.2019 на суму 173677,34 грн;
- № 516_05-2019 від 31.05.2019 на суму 68809,45 грн;
- № 516_06-2019 від 30.06.2019 на суму 34831,03 грн;
- № 516_07-2019 від 31.07.2019 на суму 37824,70 грн.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
В порушення умов Договору споживача про надання послуг відповідач за вартість спожитої електроенергії за період з березня по липень 2019 року розрахувався частково в сумі 106002,78 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Станом на день розгляду справи відповідачем доказів про оплату боргу за вартість електроенергії в розмірі 462184,02 грн суду не надано, чим порушені права позивача на своєчасне отримання плати за поставлену електроенергію, за захистом якого він і звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач доказів оплати за спожиту електричну енергію за спірний період, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.
У відповідності зі статтею 193 ГК України та статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за електричну енергію, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 462184,02 грн за спірний період є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.
За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За приписами п. 11 Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пені за несплату електричної енергії в розмірі 55629,49 грн за період з 15.04.2019 по 06.09.2019 за порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором споживача про надання послуг згідно розрахунку а.с. 58.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором споживача про надання послуг інфляційних втрат в розмірі 3014,99 грн за період з 15.04.2019 по 14.05.2019 згідно розрахунку, а.с. 57.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4691,40 грн 3% річних за порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором споживача про надання послуг за період з 15.04.2019 по 31.08.2019 за розрахунком а.с. 56.
Здійснивши перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору споживача про надання послуг та вимог законодавства.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача 55629,49 грн пені, 3014,99 грн інфляційних втрат та 4691,40 грн 3% річних є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного позов задовольняється повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, позивачу за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір у сумі 7882,80 грн, сплачений ним за подання даного позову.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю і стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», вул. Захисників України, 25, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 14307392, на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», вул. Гонча, 40, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333, 462 184,02 грн боргу за послуги з розподілу електричної енергії, 4 691,40 грн 3% річних,55 629,49 грн пені, 3 014,99 грн інфляційних нарахувань та 7 882,80 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 07.11.2019.
Суддя Ю.В. Федоренко