Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"05" листопада 2019 р. Справа №918/386/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою боржника Приватного підприємства "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007"
про визнання банкрутом
В засіданні приймали участь:
ліквідатор: Чепелюк О. О.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 18.07.2018 року Приватне підприємство "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007" відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Чепелюка О. О.
Ухвалою суду від 21.10.2019 року призначено до розгляду в судовому засіданні звіт ліквідатора про проведену роботу на 30.10.2019 року.
В судовому засіданні 30.10.2019 року оголошено перерву до 01.11.2019 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
28 жовтня 2019 року від ТОВ "ФК "Артфінброк" надійшло клопотання у якому кредитор просить суд відсторонити Чепелюка О.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, провести судове засідання у відсутність представника та не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
В обґрунтування клопотання кредитор зазначає, що ліквідатором не було укладено договору з жодною експертною установою з метою експертної оцінки майна та визначення його дійсної ринкової вартості; не погоджено продаж майна із заставним кредитором ТОВ "ФК "Артфінброк" за необґрунтовано низькою ціною; не вжито заходів для продажу майна за максимально можливою ціною; не вчинено жодних дій щодо збереження майна боржника.
Ухвалою суду від 01.11.2019 року вказане клопотання кредитора призначено до розгляду в судовому засіданні та відкладено розгляд звіту ліквідатора на 05.11.2019 року.
05 листопада 2019 року кредитором - ОСОБА_1 подано письмові пояснення, згідно з якими останній вважає, що ліквідатор належним чином виконує свої повноваження, а тому клопотання ТОВ "ФК "Артфінброк" є необґрунтованими та безпідставним. Просить суд у його задоволенні відмовити та провести розгляд справи без участі представника кредитора.
Представник ГУ ДФС у Чернівецькій області 05.11.2019 року в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо клопотання про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень ліквідатора банкрута суду не подав, натомість до суду надійшло клопотання від 05.11.2019 року про розгляд звіту ліквідатора без участі представника кредитора.
Від ТОВ "ФК "Артфінброк" 05.11.2019 року надійшло клопотання у якому просить провести судове засідання яке призначене на 05.11.2019 року у відсутність представника, просить відсторонити Чепелюка О.О. від виконання повноважень арбітражного керуючого та не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Господарський суд, заслухавши у судовому засіданні ліквідатора, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
20 квітня 2019 в офіційному друкованому виданні "Голос України" опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ВВР України, 1992, №31 із наступними змінами).
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі не продажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Отже, враховуючи подання ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута, в тому числі за результатами реалізації майна Приватного підприємства "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007" до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, оцінка правомірності дій ліквідатора під час виконання його повноважень повинна надаватися з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Відповідно до ст.44 Закону про банкрутство передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Приписами ч.ч.1-3 ст. 65 Закону про банкрутство визначено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.
Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону про банкрутство повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
Частиною 3 ст. 65 Закону про банкрутство передбачено, що якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави дійти висновків про те, що, продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
Судом встановлено, що майно банкрута реалізовувалось у вигляді цілісного майнового комплексу, про проведення аукціонів з продажу майна було опубліковано відповідні оголошення.
Відповідно до вимог Закону про банкрутство ліквідатором була визначена початкова вартість цілісного майнового комплексу Приватного підприємства "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007", яка відповідає сумі кредиторських вимог у розмірі 13 478 432,05 грн.
05 квітня 2019 року ліквідатором було укладено договір на реалізацію майна з Рівненською товарною біржею.
Як вбачається із звіту ліквідатора та інформації з офіційного веб-сайту Вищого господарського суду України, оголошення № 59989 про проведення першого аукціону з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута опубліковане 03.06.2019 року, проте аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю покупців.
Оголошення № 60254 про проведення першого повторного аукціону з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута було опубліковане 12.06.2019 року, проте аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю покупців.
Оголошення № 60678 про проведення другого повторного аукціону з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута було опубліковане 27.06.2019 року.
Судом встановлено, що аукціон з реалізації майна (другий повторний) відбувся 31.07.2019 року, про що було складено протокол проведення аукціону, укладено договір купівлі продажу цілісного майнового комплексу та передано вказане майно переможцю аукціону, після сплати повної вартості майна, що реалізовувалось, на банківські рахунки торгуючої організації.
Остаточна ціна цілісного майнового комплексу банкрута була сформована в ході проведення аукціону та становить 690 095,72 грн. Вказані кошти було сплачено покупцем у повному розмірі, та в подальшому укладено з покупцем договір купівлі продажу, здійснено його нотаріальне посвідчення та передано майно новому власнику.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі №914/701/17 надавався юридичний системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство та зроблено такі правові висновки:
Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.
У тій же нормі (ч. 5 ст. 44 Закону), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка буде проведена кредитором за його ініціативою, що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права слід відзначити, що продаж майна банкрута може здійснюватися у вигляді цілісного майнового комплексу з включенням майна, що є предметом забезпечення, без проведення експертної оцінки активів. При цьому, початкова вартість цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних вимог кредиторів.
З огляду на викладене, посилання кредитора на неукладення ліквідатором з жодною експертною установою договору експертної оцінки майна та визначення його дійсної ринкової вартості є необґрунтованими та безпідставними.
Стосовно тверджень ТОВ "ФК "Артфінброк" про непогодження продажу майна із заставним кредитором ТОВ "ФК "Артфінброк" за необґрунтовано низькою ціною та невжиття ліквідатором заходів щодо продажу майна за максимально можливою ціною суд зазначає, що листом №67 від 02.04.2019 року ТОВ "ФК "Артфінброк" надало згоду на реалізацію майна банкрута в складі цілісного майнового комплексу.
Таким чином, ліквідатором в порядку, визначеному ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, отримано згоду заставного кредитора на продаж майна банкрута, яке знаходиться в і іпотеці кредитора.
Статтею 42 Закону про банкрутство визначено порядок надання згоди на продаж заставного майна боржника заставним кредитором або судом в разі неотримання згоди від останнього. При цьому така згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону.
Суд наголошує, що Закон про банкрутство не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі і погоджувати початкову вартість, а відтак встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечить положенням Закону, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановленого Законом про банкрутство, не передбачено.
При цьому, ст. 65, 66 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного аукціону та особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
Таким чином, враховуючи наведене вище та те, що Законом про банкрутство не передбачено надання повторної згоди забезпеченого кредитора на реалізацію майна, що є предметом забезпечення, на повторному та другому повторному аукціоні, відтак реалізація майна боржника на другому повторному аукціоні відбулась відповідно до вимог чинного законодавства за згоди заставного кредитора - ТОВ "ФК "Артфінброк" від 02.04.2019 року, за ціною, визначеною у відповідності до вимог ст. 66, 67 Закону про банкрутство.
При цьому, суд критично ставиться до тверджень кредитора, що реалізація майна банкрута відбулася за ціною значно нижчою від його ринкової вартості, оскільки під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону. Суд зазначає, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.
Вказаних правових позицій дотримується Верховний суд у складі у складі Касаційного господарського суду у постановах від 29.03.2018 року у справі №904/3719/15, від 17.05.2018 року у справі №915/220/14 та від 17.05.2018 року у справі №905/3594/15.
Окрім того, є необґрунтованими доводи кредитора щодо невжиття ліквідатором жодних дій щодо збереження майна боржника.
Як вбачається із звіту ліквідатора та доданих до нього документів, ліквідатором на виконання вимог Закону про банкрутство було вжито заходи для збереження майна боржника. Вказане підтверджується договором відповідального зберігання від 18.07.2018 року, який наявний у матеріалах справи.
За приписами ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутств, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи кредитора, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ТОВ ФК"Артфінброк" про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007", у зв'язку з чим останнє не підлягає задоволенню судом.
Керуючись ст. ст. 28, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання представника ТОВ ФК"Артфінброк" про відсторонення ОСОБА_3 О. ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "ГОРИЗОНТАЛЬ 2007" відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .
Ухвала підписана 07.11.2019 року.
Суддя Церковна Н.Ф.