ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2019Справа № 910/12064/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського 10-а)
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)
про визнання недійсним пункту 5.2. Договору купівлі-продажу природного газу № 1822/1617-БО-41 та зобов'язання здійснити перерахунок
за участі представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Піун С.В.
Державне підприємство "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту договору та зобов'язання здійснити перерахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758" з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016, існує необхідність у визнанні недійсним п. 5.2. договору купівлі-продажу природного газу №1822/1617-БО-41 від 27.10.2016, яким встановлювалась ціна природнього газу на підставі нечинної Постанови, та зобов'язанні здійснити перерахунок вартості природного газу, поставленого на умовах вищевказаного договору із застосуванням ціни на природний газ у розмірі 1770,74 грн. за 1000 куб. м.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2019.
27.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позову, враховуючи складний документообіг в НАК «Нафтогаз України», у зв'язку з великою кількістю справ.
02.10.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача, продовжити строк відповідачу для подання відзиву до суду до 05.10.2019, відкладено підготовче засідання на 23.10.2019.
23.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту суперечить положенням ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 ГК України, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання. Крім того, відповідач вважає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та ініціювання даного спору з боку позивача спрямоване на ухилення від відповідальності за неналежне виконання прийнятих позивачем зобов'язань за Договором постачання природного газу.
23.10.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти підготовче засідання на 06.11.2019 у зв'язку з наданням представником відповідь на відзив.
У судове засідання, яке призначене на 06.11.2019 представник позивача не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника позивача про повідомлення про дату,час наступного судового засідання, клопотань про відкладення від позивача не надходило.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою представника позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" без розгляду, з огляду на наступне.
У судовому засіданні 23.10.2019 підготовче засідання відкладено на 06.11.2019, у зв'язку з клопотання представника позивача для надання часу на підготовку та подання до суду відповіді на відзив.
Так, представник позивача Поштар Т.П. у судовому засіданні 23.10.2019 був повідомлений про наступну дату, час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою про призначення судового засідання у справі №910/12064/19 на 06.11.2019 о 11 год. 30 хв.
На час проведення судового засідання до Господарського суду м. Києва відповідь позивача на відзив не надходила, що саме було підставою для відкладення підготовчого засідання 23.10.2019.
Відповідно до змісту ст. 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд звертає увагу, що неявка позивача в судове засідання перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, з'ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог станом на час розгляду справи, всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків, а тому у разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі залишити позов без розгляду.
Слід звернути увагу, що аналогічної правової позиції викладена Верховним Судом у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/14047/17: «суд відхиляє аргументи позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що представник позивача у підготовче засідання 23.04.2018 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подавав. Враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно, на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишив позов Фізичної особи-підприємця Захарової Ангеліни Вікторівни без розгляду».
З урахуванням, що доведення обґрунтованості своїх позовних вимог, наявність права вимоги до вказаної особи, покладено положеннями ГПК України на позивача, не подання до суду документів, неявка у судове засідання або не повідомлення про причини неявки є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, суд бере до уваги висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, які викладені у постанові від 13.09.2019 №ї916/3616/15: «положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. З огляду на наведене об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16, від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, про те, що обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи».
Так, як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2019 представник позивача не з'явився у судове засідання, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про повідомлення про дату, час та місце наступного судового засідання та не надав відповідь на відзив, що саме і було підставою для відкладення підготовчого засідання на 06.11.2019 за клопотанням представника позивача.
Проте, позивач клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи без участі представника до суду не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
При цьому, неявка представника позивача та відсутність клопотань останнього перешкоджає суду виконати завдання підготовчого засідання, визначені статтею 177 ГПК України та для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що представник позивача без поважних причин не з'явився у судове засідання, про причини неявки уповноваженого представника не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило, а неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту договору залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 06.11.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 07.11.2019.
Суддя Л. Г. Пукшин