ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2019Справа № 910/15102/19
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» 2 220,30 грн. пені та 187,68 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 04.01.2019,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» 2 220,30 грн пені та 187,68 грн 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 04.01.2019.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує, у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Разом з тим, вимоги про стягнення штрафних санкцій (пеня і штраф) та 3% річних хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням і боргом за договором.
Судом встановлено, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги тільки про стягнення пені та 3% річних, які за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення 2 220,30 грн. пені та 187,68 грн. 3%.
У п. 3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У відповідності до ст. 147, 148, 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» 2 220,30 грн. пені та 187,68 грн. 3% річних за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 04.01.2019р.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І.Привалов