ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2019Справа № 910/15070/19
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ
до відповідача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ ПОЛІМЕТАЛИ"
про стягнення 134 477,86 грн.,
РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ ПОЛІМЕТАЛИ" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 134 477,86 грн.
Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, судовий збір за розгляд заявленої позивачем майнової вимоги про стягнення 134 477,86 грн. становить 2017,17 грн.
Однак, як встановлено судом, в матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору, натомість позивач надав клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення судом.
В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує на відсутність коштів для сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права відстрочення сплати судового збору. Крім цього, наведені правові норми дають підстави для висновку, що відстрочення від сплати судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
Проте, доводи заявника, які викладені у позовної заяви щодо відстрочення сплати судового збору, спростовуються положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», яка не передбачає відстрочення сплати судового збору юридичним особам, а отже, відповідне клопотання не підлягає задоволенню в силу закону.
Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8168 від 30.03.2018 позивачем було передано, а відповідачем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання-передачі від 10.04.2018.
Крім того, п.1.3. договору оренди №8168 від 30.03.2018 передбачено, що стан майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача та орендаря.
Разом з цим, позивачем не надано оригінал або належним чином засвідчену копію зазначеного акта приймання-передачі від 10.04.2018.
Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив ціну позову у розмірі 134 477,86 грн., яка складається з: 106 684,82 грн. - сума основного боргу; 10 156,49 грн. - пеня; 14 436,01грн. - інфляційні збитки; 3 200,54 грн. - штраф. При цьому позивачем зазначено період з вересня 2017 по 29 березня 2018.
Однак, у п.10.1. наявного в матеріалах позовної заяви копії договору №8168 від 30.03.2018, на який посилається позивач, зазначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.03.2018 по 28.02.2021 включно. Тобто, позивачем визначено період нарахування основної заборгованості, пені, інфляційних збитків та штрафу до моменту укладення договору №8168 від 30.03.2018. Жодних пояснень з приводу правових підстав такого роду нарахувань позовна заява не містить.
Разом з цим, наявний у позовній заяві розрахунок позовних вимог не містить обґрунтованого порядку обчислення суми, яка заявлена позивачем до стягнення у прохальній частині позовної заяви.
З урахуванням викладеного, доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог не може бути прийнятий судом в якості обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, в розумінні приписів пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зі змісту наданого розрахунку неможливо встановити структуру та правову природу заявленої до стягнення заборгованості.
Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ.
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:
- доказів оплати судового збору в сумі 2017,17 грн.;
- оригіналу або належним чином засвідченої копії акту приймання-передачі від 10.04.2018;
- обґрунтованого розрахунку ціни позову, обчисленої в межах чітко визначеного періоду з урахуванням приписів законодавства та умов договору, укладеного між сторонами.
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько