ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2019Справа № 910/10689/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 145 440 грн 00 коп.
Представники:не викликались
08.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 145 440 грн 00 збитків, завданих незбереженням вагонів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв'язку з чим вагони № 55836746, № 68382068, № 55174387 та № 61686911 були пошкоджені та відчеплені, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту та завдало збитків позивачу на загальну суму 145 440 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
29.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/10689/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
25.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу.
18.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд продовжити строк для подачі відзиву та відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 встановлено відповідачу строк на подачу відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 відповідач отримав 09.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050619633.
Таким чином, строк на подачу відзиву у відповідача закінчився 24.09.2019.
В обґрунтування пропуску строку на подачу відзиву, відповідач посилається на відсутність достатнього часу з моменту отримання ухвали для обробки вхідної кореспонденції та направлення відповідних документів відповідачем за належністю до філії, до відповідного структурного підрозділу, а останній, в свою чергу, до належних виробничих структурних підрозділів з наступним зворотнім отриманням від останніх всіх необхідних доводів та документів.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подачу відзиву та прийняти його до розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
09.11.2015 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-15103/НЮі (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4 ПР/М-15103/НЮі Д4 до договору), предметом якого є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування та наданням послуг, пов'язаних із цими перевезеннями.
У лютому 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача.
Так, на підставі залізничної накладної № 32134223, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, зокрема, вагону № 55836746, орендарем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
08.02.2019 на станції Жмеринка Південно-західної залізниці складено акт загальної форми ГУ-23, відповідно до якого встановлено, що при технічному огляді поїзда № 3003 у вагоні № 55836746 виявлено відсутність головної частини повітророзподільника, у зв'язку з чим 08.02.2019 складено повідомлення № 0046 форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування вагона № 55836746.
02.03.2019 між Виробничим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка" регіональної філії "Південно-західна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" укладено та підписано акт встановлення № 1, з якого вбачається, що при виконанні поточного ремонту вагона замовника № 55836746 в ВП "Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка" регіональної філії "Південно-західна залізниця" були встановлені нові запчастини, а саме: частина головна 4381 УХЛ1 ТУ 3184-017-10785350-2013 у кількості 1 шт., болт к. Б-53-19 у кількості 2 шт., гайка к. Г-22-18,5 у кількості 2 шт. та болт М 12х35 (7318) у кількості 2 шт.
У лютому 2019 року, на підставі залізничної накладної № 41628876, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, зокрема, вагону № 68382068, відправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
19.02.2019 на станції Тернопіль Львівської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23, на підставі якого 19.02.2019 складено повідомлення № 229 форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування вагона № 68382068, найменування несправності - розукомплектування ручного гальма.
11.03.2019 між Відокремленим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль" регіональної філії "Львівська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" складено та підписано акт встановлення № 1, з якого вбачається, що при виконанні поточного ремонту вагона замовника № 68382068 в ВП "Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль" регіональної філії "Львівська залізниця" були встановлені нові запчастини, а саме частина головна 4381 УХЛ1 ТУ 3184-017-10785350-2013 у кількості 1 шт. № 10/18/16341, магістральна частина повітророзподільника 483А.010-01 у кількості 1 шт. № 07/18/37737, болт к. Б-53-19 у кількості 4 шт. та гайка . Г-22-18,5 у кількості 4 шт.
У лютому 2019 року, на підставі залізничної накладної № 48534978, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, зокрема, вагону № 55174387, орендарем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
28.02.2019 на станції Волноваха Донецької залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 щодо несправності головної частини повітророзподільника у вагоні № 55174387, на підставі якого 28.02.2019 складено повідомлення № 6153 форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування вагона № 55174387, найменування несправності - несправність повітророзподільника.
16.03.2019 між Структурним підрозділом "Волноваське вагонне депо" регіональна філія "Донецька залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" складено та підписано акт встановлення № 1, з якого вбачається, що при виконанні поточного ремонту вагона замовника № 55174387 в СП "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" були встановлені нові запчастини, а саме частина головна 4381 УХЛ1 ТУ 3184-017-10785350-2013 у кількості 1 шт. № 10/18/18124, болт к. Б-53-19 у кількості 2 шт., гайка . Г-22-18,5 у кількості 2 шт. та болт М 12х35 (7318) у кількості 2 шт.
У лютому 2019 року, на підставі залізничної накладної № 46201877, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, зокрема, вагону № 61686911, орендарем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
21.02.2019 на станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 у зв'язку із відсутністю авторегулятора у вагоні № 61686911, на підставі якого 21.02.2019 складено повідомлення № 4898 форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування вагона № 61686911.
06.03.2019 між Структурним підрозділом "Вагонне депо Запоріжжя - Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" складено та підписано акт встановлення № 1, з якого вбачається, що при виконанні поточного ремонту вагона замовника № 61686911 в СП "Вагонне депо Запоріжжя - Ліве" ПТО станії Запоріжжя - 1 регіональної філії "Придніпровська залізниця" була встановлена нова запчастина, а саме регулятор гальмових важільних передач РГВП-675МС (РТРП - 675М) ТУ У35.2-32602434-026:2007 КА 675М.00.000 у кількості 1 шт. № 795.
27.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" складено та підписано акт виконаних робіт № 517, зокрема, по ремонту залізничних напіввагонів № 61686911 на суму 27 300 грн 00 коп., № 55836746 на суму 28 300 грн 00 коп., № 68382068 на суму 37 300 грн 00 коп. та № 55174387 на суму 28 300 грн 00 коп. Всього на загальну суму 121 200 грн 00 коп. без ПДВ.
Спір між сторонами у справі виник з приводу того, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв'язку з чим вагони № 61686911, № 55836746, № 68382068 та № 55174387 були відчепленні, у зв'язку із несправністю, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту шляхом заміни деталей та завдало збитків позивачу на загальну суму 145 440 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ), які відповідач повинен відшкодувати.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивачем не надано доказів, що вагони у період здійснення їх технічного обслуговування перебували у правомірному володінні позивача і він використовував їх у своїй господарській діяльності та поніс витрати, пов'язані з експлуатацією та збереженням вагонів. Крім того, відповідач зазначає, що пошкодження вагонів заподіяне невстановленими особами, про що були повідомленні правоохоронні органи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі статтею 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до пункту 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Судом встановлено, що у лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, а саме вагонів № 61686911, № 55836746, № 68382068 та № 55174387 орендарем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями залізничних накладних.
У статті 8 Статуту вказано, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.
За приписами пункту 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.
Як встановлено судом, 08.02.2019 на станції Жмеринка, 19.02.2019 на станції Тернопіль, 28.02.2019 на станції Волноваха та 21.02.2019 на станції Запоріжжя-1 були виявлені пошкодження вагонів № 55836746, № 68382068, № 55174387 та № 61686911, про що були складені акти загальної форми ГУ-23.
Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до пункту 4.6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.
Згідно з пунктів 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
У зв'язку з виявленням несправностей вказаних вагонів до виробничих та структурних підрозділів (вагонних депо) для проведення ремонтних робіт, про що складені повідомлення форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування ремонтних робіт.
Вищенаведеними підрозділами було проведено ремонт вагонів № 55836746, № 68382068, № 55174387 та № 61686911 шляхом встановлення нових запчастин.
В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" складено та підписано акт виконаних робіт по ремонту вагонів № 55836746, № 68382068, № 55174387 та № 61686911 на загальну суму 121 200 грн 00 коп. (без ПДВ).
Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 (z0828-99), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Таким чином, позивачем було придбано деталі на загальну суму 145 440 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами встановлення та актом виконаних робіт.
З акту звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" станом на 30.06.2019 вбачається, що позивачем було сплачено вартість виконаних робіт та наданих послуг по акту від 27.05.2019 № 517.
Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданих йому вагонів.
Згідно з статтею 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначено у пункті 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
У відповідності до статті 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Частиною 1 статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Згідно з пунктом 2 статті 126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 145 440 грн 00 коп., які поніс позивач, у зв'язку із необхідністю встановлення нових деталей на вагони, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 145 440 грн 00 коп. заподіяних відповідачем, у зв'язку із незабезпеченням схоронності переданих йому вагонів підлягають задоволенню у повному обсязі.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що позивачем не надано доказів, що вагони у період здійснення їх технічного обслуговування перебували у правомірному володінні позивача і він використовував їх у своїй господарській діяльності та поніс витрати, пов'язані з експлуатацією та збереженням вагонів, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач звертається до суду з позовом як орендар спірних вантажних вагонів, тобто особа, якій було завдано збитків, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та яка має право на відшкодування таких збитків, заподіяних відповідачем.
Всі інші доводи не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018 в загальному розмірі 14 000 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 14 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію акта приймання-передавання наданих послуг до додаткової угоди № 01072019/1 від 01.07.2019 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, копію додаткової угоди угоди № 01072019/1 від 01.07.2019 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018 та копію платіжного доручення від 18.09.2019 № 45368.
У позовній заяві позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до якого, віднесено витрати зі сплати судового збору на суму 2 181 грн 60 коп.
Водночас, суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Суд відзначає, що додаткова угода № 01072019/1 від 01.07.2019 до договору про надання правничої допомоги № 09012018/МТ від 09.01.2018, укладена між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Сота" та акт приймання-передавання наданих послуг від 11.07.2019 на суму 18 000 грн 00 коп. були підписані ще до звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Однак, в порушення частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України позивачем разом з позовною заявою не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, з якого вбачалось би, що у зв'язку із розглядом справи позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, а також не наведено орієнтовного розміру таких витрат. У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача лише сплачений ним судовий збір у розмірі 2 181 грн 60 коп.
Крім того, в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги між Адвокатським об'єднанням "Сота" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
За таких обставин, з огляду на положення частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутністю в матеріалах справи договору про надання правової допомоги, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680 ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (площа Героїв Майдану, 1, . 254, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 33074226) збитки, заподіяні незбереженням прийнятих до перевезення вагонів у сумі 145 440 (сто сорок п'ять тисяч чотириста сорок) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 181 (дві тисячі сто вісімдесят одна) грн 60 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька