01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"12" січня 2010 р. Справа № 22/007-09
За позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем, м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Лісники
про стягнення 4126,62 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Представники :
від позивача: Новікова Н.В., довіреність № 710 від 04.08.2009 р.
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи :
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 4126,62 грн., що складає 3966,66 грн. основного боргу, 77,70 грн. пені за несвоєчасну оплату телекомунікаційних послуг, 22,62 грн. -3% річних та 59,64 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору про надання телекомунікаційних послуг Дата Центру № 818301-454-DC від 01 квітня 2009року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23 листопада 2009 року порушено провадження у справі №22/007-09 та призначено її до розгляду на 08 грудня 2009 року.
В судовому засіданні 08 грудня 2009 року представником позивача надано документи витребувані ухвалою суду від 23 листопада 2009 року та підтримано позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 08 грудня 2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою господарського суду Київської області від 23 листопада 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення № 0103220948734 від 03 грудня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08 грудня 2009 року розгляд справи було відкладено на 12 січня 2010 року у зв'язку з неявкою відповідача.
12 січня 2010 року у судовому засіданні представник позивача подав клопотання, в якому уточнив період нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач у судове засідання 12 січня 2010 року повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 08 грудня 2009 року не виконав, про причини неявки та не подання витребуваних документів суд не повідомив.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
01 квітня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг Дата Центру № 818301-454-DC (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги Дата Центру, перелік яких наведено в додатку № 1 до Договору від 01 квітня 2009 року в узгоджених обсягах і терміни (пункт 4.1.1. Договору), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно вносити плату за надані послуги (пункт 4.2.1. Договору).
Як передбачено пунктами 5.2., 5.3. Договору позивач виставляє рахунки за надані послуги позивач виставляє до 10 числа місяця, наступного за звітним, а відповідач проводить оплату наданих послуг щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач за період з 01 червня 2009 року по 01 жовтня 2009 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджують рахунками за телекомунікаційні послуги за відповідний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач в порушення договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг належним чином не виконав, оплату послуг своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з червня 2009 року по вересень 2009 року в сумі 3966,66 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
30 вересня 2009 року позивач на адресу відповідача направив лист, яким повідомив, що з 01 жовтня 2009 року Договір, згідно з яким здійснювалось надання телекомунікаційних послуг розірвано та запропонував сплатити заборгованість.
З метою досудового врегулювання даного спору 13 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 818102/6-2904 з вимогою сплатити заборгованість за надані позивачем телекомунікаційні послуги.
Однак відповідач на претензію відповіді не надав, оплати вартості телекомунікаційних послуг не здійснив.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено в пункті 5 частини 1 статті 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на те, що заборгованість у розмірі 3966,66 грн. відповідачем не погашена, вимога позивача про стягнення з відповідача 3966,66 грн. основного боргу по оплаті телекомунікаційних послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховано першому пеню за періоди: з 21 липня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 966,66 грн. заборгованості в сумі 31,93 грн., з 21 серпня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 23,87 грн., з 21 вересня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 15,16 грн., з 21 жовтня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 6,74 грн. Всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 77,70 грн.
Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.
В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-IV у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Як встановлено пунктом 6.10. Договору при невиконанні споживачем свого обов'язку по оплаті наданих послуг щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому чи у разі затримки оплати даних послуг споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.
Згідно з арифметично вірним розрахунком позивача пеня за вищевказаний період становить 77,70 грн. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 77,70 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 22,62 грн. 3% річних та 59,64 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних нараховані позивачем за періоди: з 21 липня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 966,66 грн. заборгованості в сумі 9,22 грн., з 21 серпня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 6,99 грн., з 21 вересня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 4,44 грн., з 21 жовтня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 1,97 грн. Всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 22,62 грн.
Оскільки розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період, що становить 22,62 грн., є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 22,62 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Інфляційні втрати нараховані позивачем за періоди: з 21 липня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 966,66 грн. заборгованості в сумі 16,50 грн., з 21 серпня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 17,07 грн., з 21 вересня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 17,07 грн., з 21 жовтня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1000,00 грн. заборгованості в сумі 9,0 грн. Всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 59,64 грн.
Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог статті 625 Цивільного кодексу України та абзацу 8 Листа Верховного суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р «Рекомендації стосовно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ»становить 48,50 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 59,64 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 48,50 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 526, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 193, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08172, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Киїів, бул. Шевченка, 18, код 21560766) в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 18, код 01181825) -3966,66 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень шістдесят шість копійок ) основного боргу; 77,70 грн. (сімдесят сім гривень сімдесят копійок) пені; 22,62 грн. (двадцять дві гривні шістдесят дві копійки) 3% річних; 48,50 грн. (сорок вісім гривень п'ятдесят копійок) інфляційних втрат; державне мито в сумі 101,72 грн. (сто одна гривня сімдесят дві копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,36 грн. (двісті тридцять п'ять гривень тридцять шість копійок).
3. В інших позовних вимогах в позові відмовити.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Третьякова О.О.
Рішення підписане 18 січня 2010 року.