вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4026/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІЯ ТРЕЙД ІМПОРТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 57 639,87 грн. за Договором № 530 від 01.01.2018 року.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІЯ ТРЕЙД ІМПОРТ" заборгованість у розмірі 57 639,87 грн. за Договором № 530 від 01.01.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 530 від 01.01.2018 року, а саме в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (57 639,87 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - у строк до 20.10.2019 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу - у строк до 10.10.2019 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).
В зазначені строки сторони не подали витребувані судом документи.
Відповідач отримав ухвалу суду від 12.09.2019, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930009708318, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи з відміткою "отримано 23.09.2019".
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне повторно надати строки для подання сторонами витребуваних судом документів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗІЯ ТРЕЙД ІМПОРТ" (далі-відповідач, покупець) укладено Договір № 530 від 01.01.2018.
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця товар, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його, відповідно до умов цього договору.
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору (п. 1.2. договору).
Згідно п. 4.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, далі "Інкотермс" з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором.
Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах прописаних у специфікаціях до цього договору.
Постачальник має право на дострокову поставку (п. 4.3 договору).
У відповідності до п. 4.4. договору поставка товару здійснюється протягом строку прописаного в специфікаціях до цього договору.
Згідно п. 5.1 договору товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту видачі видатковою накладної або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами "Інкотермс", по яких поставляється конкретна партія товару, з урахуванням особливостей, встановлених у цьому Договорі.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що постачальник передає, а Покупець приймає товар.
- за кількістю - відповідно до ваги, зазначеній у видатковій накладній
- за якістю - згідно з сертифікатом заводу-виробника.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120 661,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 04.01.2019. Вказаний товар було прийнято ОСОБА_1 Вячеславом Володимировичем за довіреністю №172 від 27.12.2018.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі або у рахунках-фактурах чи інших додатках до цього Договору.
Згідно п. 6.2. договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Оплата товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях до договору з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника оплати за поставлений товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна за товар не підлягає зміні (п. 6.3. договору).
Постачальник має право поставити товар Покупаю без попередньої оплати. У цьому випадку Покупець оплачує поставлений на умовах, зазначених у специфікаціях.
Відповідно до п. 2 Специфікації від 27.12.2018 року було визначено порядок оплати: 100% відстрочка платежу протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту відвантаження.
Таким чином останній день оплати за товар припадав на 28.01.2019 року.
Проте, в порушення умов договору відповідачем було здійснено оплату частково в сумі 73 912,00 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 46 749,00 грн.
Позивач направив на адресу відповідача лист № 255 від 20.05.2019, в якому просив проінформувати щодо строків погашення заборгованості.
Також, позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.05.2019 року з вимогою перерахувати заборгованість у розмірі 46 749,00 грн.
В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 321 від 03.06.2019, та № 788 від 09.07.2019, в яких просив проінформувати щодо строків погашення заборгованості.
Проте, відповідач відповіді на претензію та листи не надав, вимоги залишив без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі, заявленій позивачем, а саме, 46 749,00 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Пунктом 7.2. договору встановлено, що у разі порушення Покупцем строків послідовної оплати, які прописані у специфікаціях до цього договору, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової-ставки НБУ, діючої в поточному періоді.
За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 28.01.2019 по 13.08.2019 складає 8 909,20 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.
За порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних від суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.
За приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 28.01.2019 по 13.08.2019 у розмірі 756,94 грн. та інфляційних втрат за період з лютого 2019 по червень 2019 у розмірі 1 224,73 грн.
Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних в сумах визначених позивачем.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з.п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання юридичних послуг № 03-6/19 від 03.06.2019 та квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 03.06.2019.
Проте, позивач не надав ані акт приймання-передача наданих послуг, ані будь-яких інших документів на підставі яких стягуються витрати по оплаті на правничу допомогу, що є частиною судових витрат.
Крім того, надані позивачем документи не завірені належним чином, отже не відповідають вимогам письмових доказів.
Згідно частин 2, 4,5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.
Враховуючи викладене, в частині задоволення вимог щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті на правничу допомогу відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІЯ ТРЕЙД ІМПОРТ" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 2, код ЄДРПОУ 38280327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" - 46 749,00 грн. - основного боргу, 8 909,20 грн. - пені, 756,94 грн. - 3% річних, 1 224,73 грн. - інфляційних втрат та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2019
Суддя В.Г. Бєлік