№ 2-а-1210 -10
12 березня 2010 року Єнакіївській міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Дарміна М.О.
при секретарі Мороз К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення про перерахунок сум пенсії,-
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Єнакієвського місцевого суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в місті Єнакієве Донецької області про перерахунок пенсії та стягення недоотриманого розміру пенсії. В обргунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до закону України «Про статус та соціальні гарантії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1-4 категорій, встановлюються у вигляді державних пенсій и додаткових пенсій за шкоду , спричинену здодров'ю, яка призначається після винекнення права на державну пенсію. При цьому у всіх випадках , розміри пенсій для инвалідів , інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по третій групі 6 мінімальних пенсій за віком . Розмір додаткової пенсії повинен становити 50% мінімальної пенсії за віком. . На думку позивача йому сплачується пенсія в розмірі не відповідаючому нормам діючого законодавства України.
В судовоме засідання позивач надав заяву з проханням провести розгляд його справи у його відсутність в зв'язку із станом здоров'я.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши в судове засідання заперечення, зазначивши, що дійсно статтею 49 Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам віднесеним до 1 категорії, до якої належить відповідач, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії ща шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після винекнення права на державну пенсію. При цьому відповідно до ч.4 статті 54 Закону розмір пенсії для інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності шести мінімальним пенсій за віком. Стаття 50 Закону передбачає встанолвення особам, віднесеним до категорії 1 щомісячну додаткову пенсію за щкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. В перерахунку пенсії позивачу з 1 липня 2009 року було відмовлено , оскільки вищевказаною правовою нормою мінімальний розмір пенсії за віком застосовується тільки при визначені розмірів пенсії , призначеною відповідно до положень Закону № 1058-15. Конституційним судом України в ухвалі від 19 травня 2009 року зазначено, що у частині 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування « (№ 1058-15) закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком , встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для розмірів пнесій , ризначених згідно з цим Законом. Тому на думку відповідача існує прогалина у законодавчому регулюванні , яка полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком .Заповнення цієї прогалини має здійснювати законодавець.
Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих матеріалів заперечень, встановив наступне:
ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи, , що підтверджується посвідченням серії А №464048 (а.с.5) та довідкою МСЕК № 218590 (а.с.22) і відповідно до Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії йогому ,як особі віднесеній до 1категорії встановлюється у вигляді державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю , яка визначається після винекнення права на державну пенсію . При цьому у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів , інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим по третій групі інвалідності 6 мінімальним пенсіям за віком. Розмір додаткової пенсії складає 50 % від мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на те , що законами України про Державний бюджет України на 2000-2007 роки надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат , є необгрунтовним , оскільки ч.1 ст.92 Конституції України встановлено, що права громадян встановлюються виключно законами України.
Так дійсно право на державну і додаткову пенсію, а також її розмір встановлено ст.49 Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Визначений законом розмір державної пенсії (не менше 6 мінімальних пенсій) та додаткової (50% від мінімальної пенсії за віком) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами(ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст.22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач , керуючись постановами КМУ ,які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст.113ч.3 Конституції України .Таким чином відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо вимог відповідної категорії громадян, а саме звужив розмір пенсії.
Отже відповідно до положень частини 1 статті 48 Закону України № 796 - ХІІ від 28.02.1991 року пенсія позивача повинна складатися з державної пенсії (не менше 6 мінімальних пенсій за віком) та додаткової пенсії (не менше 50 % мінімальної пенсії за віком). При цьому розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати.
Таким чином право ОСОБА_1 на пенсію прямо встановлено Конституцією України та Законом України«Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .Крім того вказане право гарантоване ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До того ж , в ч.1 ст.17 Закону зазначено , що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної пенсіїі УПФУ в місті Єнакієве повинно було керуватись статтею 49 Законом України«Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Вирішуючи питання по спосіб захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 суд вважає, що найбільш ефективним та адекватним способом захисту його прав буде визнання дій відповідача неправомірними і покладення на Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради забов»язання вчинити певні дії, а саме провести прерахунок його державної і додаткової пенсії у відповдідності до вимог ст.ст.49,50,54,67 Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254,263 Кодексу адміністративного судочинства України , суд , -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Єнакієве Донецької області про визнання неправомірною відмови УПФУ в місті Єнакієве провести перерахунок пенсії і зобов'язання провести перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в місті Єнакієве Донецької області про визнання неправомірною відмови УПФУ в місті Єнакієве провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.49,50,54,67 Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 листопада 2006 року по 31 листопада 2007 року та з 1 липня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Єнакієве Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.49,50,54,67 Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 1 листопада 2006 року по 31 листопада 2007 року та з 1 липня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частина постанови складені , підписані судом у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 березня 2010року.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 15 березня 2010 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя