Постанова від 07.11.2019 по справі 913/293/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. Справа № 913/293/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді розглянувши апеляційну скаргу Мартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Шутенко І.А. Фермерського господарства “Лідер”, с. Коноплянівка, Луганська область (вх. №3052 Л/2)

на ухвалу господарського суду від Луганської області 10.09.2019

у справі№913/293/19 (суддя Тацій О.В.)

за позовом до відповідачаКерівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Білокуракинської селищної ради, смт. Білокуракине, Луганська область Фермерського господарства “Лідер”, с.Коноплянівка, Луганська область

прозобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 зупинено провадження у справі №913/293/19 до моменту оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Фермерське господарство “Лідер” в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду є незаконною та необґрунтованою, враховуючи наступне:

- предметом касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій у справі №587/430/16-ц є зазначена прокурором підстава для звернення до суду - відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах. В свою чергу, у справі №913/293/19 визначений уповноважений орган - Білокуракінська селищна рада, яка безпосередньо є позивачем у даній справі;

- оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена із порушенням норм процесуального права та неправильного застосування матеріального права, а саме: невідповідності висновків суду обставинам справи і, як слід, необґрунтованого застосування норм п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, оскільки правовідносини, які є предметом судового розгляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №587/430/16-ц, не є подібними правовідносинам у справі №913/293/19.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019р. сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2019, зокрема: поновлено Фермерському господарству “Лідер” строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства “Лідер” на ухвалу господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19; розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства “Лідер” на ухвалу господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 розпочато з 25.10.2019 без повідомлення учасників справи.

Учасники судового процесу своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, незважаючи на належне повідомлення судом про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього кодексу-до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, яким чином пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Дослідивши зміст мотивувальної частини оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вона відповідає вимогам процесуального законодавства та містить обґрунтовані підстави для зупинення, а саме з метою формування єдності судової практики, щодо застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Матеріали даної справи №913/293/19 свідчать, що Керівник Старобільської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної ради до Фермерського господарства “Лідер” про витребування із незаконного володіння ФГ “Лідер” на користь держави в особі Білокуракинської селищної ради земельну ділянку загальною площею 35,0913 га, розташовану на території Бунчуківської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка передана на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.12.2001 серії IV -ЛГ № 028624, зареєстрованого в книзі записів про державну реєстрацію актів на право постійного користування землею № 15.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 прийнято до розгляду справу №587/430/16-ц, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 05.07. 2018 у справі №917/1461/17 та від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.

Вищезазначені постанови, на думку Верховного Суду, свідчать про неоднакове застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах Верховним Судом. З огляду на це є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.

Передаючи вказану справу №587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" стосовно правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду та одночасно дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему у застосуванні зазначеної норми права і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верхового Суду було зазначено неоднакове застосування судами положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» загалом.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що у Єдиному державному реєстрі судових станом на дату винесення оскаржуваної ухвали суду про зупинення провадження у справі від 10.09.2019, повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц не опубліковано.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», судова колегія вважає, що господарським судом Луганської області було правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку із чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта щодо відмінності правовідносин, які є предметом судового розгляду у даній справі та справі №587/430/16-ц, оскільки як вже зазначалось вище підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду було зазначено неоднакове застосування судами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» загалом, а не лише у випадку, коли прокурор звертається із позовом в разі відсутності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах

Також судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта, що постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №587/430/16-ц було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 30.09.2019, що свідчить про те, що підстави для зупинення провадження у цій справі на момент винесення даної постанови суду відпали.

З огляду на вищевикладене апеляційна скарга Фермерського господарства “Лідер” підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Лідер” на ухвалу господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі №913/293/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно положень ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Суддя: Т.Д. Геза

Суддя: І.А. Шутенко

(Повний текст постанови складено 07.11.2019 року).

Попередній документ
85444614
Наступний документ
85444616
Інформація про рішення:
№ рішення: 85444615
№ справи: 913/293/19
Дата рішення: 07.11.2019
Дата публікації: 08.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; витребування майна із чужого незаконного володіння
Розклад засідань:
30.07.2020 10:00 Господарський суд Луганської області