ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 жовтня 2019 року Справа №903/69/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.
за участю представників:
арбітражного керуючого Рабана М.Т. - Пилипчук І.Ю. (довіреність від 05.09.2019 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.09.2019 р. у справі № 903/69/18 (суддя Войціховський В.А., повний текст ухвали складено 16.09.2019 р.)
за заявою ліквідатора ТОВ "ІНВЕСТ+" арбітражного керуючого Рабана Микити Тарасовича
про визнання протиправним та скасування результатів електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101, що знаходиться у АДРЕСА_3 оформлені протоколом електронних торгів №347227 від 26.07.2018р.
про визнання протиправним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 від 29 серпня 2018 року, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.Я. 29.08.2018р.
про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 825, видане 11.06.2019р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М.
про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:47305430 від 11.06.2019р."
та про витребування у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) нерухомого майна нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+"
у справі
за заявою ОСОБА_2
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+"
Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.09.2019 р. заяву ліквідатора ТОВ "ІНВЕСТ+" арбітражного керуючого Рабана М.Т. (Вх. №01-112/2/19 від 29.07.2019 року) задоволено. Визнано протиправним та скасовано результати електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101, що знаходиться у АДРЕСА_3 , оформлені протоколом електронних торгів №347227 від 26.07.2018р. Визнано протиправним та скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 від 29 серпня 2018 р., виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.Я. 29.08.2018р. Визнано протиправним та скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 825, видане 11.06.2019р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47305430 від 11.06.2019р.". Витребувано у ОСОБА_1 нерухоме майно: нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+".
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ ''ІНВЕСТ+" арбітражного керуючого Рабана М.Т. про скасування результатів електронних торгів від 29.07.2019 року.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на момент порушення господарським судом Волинської області провадження у справі №903/69/18 про банкрутство ТОВ «Інвест +» виконавче провадження №52752479 за заявою ОСОБА_1 перебувало на стадії продажу майна боржника після оприлюднення інформації про продаж в системі електронних торгів.
Із даних ДП "Сетам" вбачається, що інформаційне повідомлення про електронні торги щодо нежитлових приміщень будівлі «Е» (1-2), загальною площею 650, 6 кв. м., що знаходяться в АДРЕСА_3. ( лот № 186132) були опубліковані та внесені до інформаційної системи 01 грудня 2016 року, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інвест +», а відтак на момент порушення щодо боржника справи про банкрутство, інформація про продаж його майна у виконавчому провадженні за лотом №186132, вже була оприлюднена на веб-сайті організатора електронних торгів - ДП "СЕТАМ".
А тому, в силу положень частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на задоволення цієї вимоги стягувана у зазначеному виконавчому провадженні не поширювалася дія мораторію, яка була запроваджена ухвалою господарського суду Волинської області 28 лютого 2018 року.
Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення при оформленні результатів аукціону строку їх оформлення та положень ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" є також необгрунтованими, оскільки нежитлові приміщення будівлі «Е (1-2)», загальною площею 650,6 кв.м. були набуті ОСОБА_1 на законних підставах, у відповідності до ст. 47-49 Закону України "Про іпотеку".
Враховуючи вище викладене, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р., поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.09.2019р. у справі №903/69/18 та призначено її до розгляду на 31.10.2019 р.
28.10.2019 року від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, в обгрунтування клопотання посилається на те, що він 31.10.2019 року братиме участь в судовому засіданні у Івано-Франківському окружному адміністративному суді, окрім того, повідомляє, що в період з 01.11.2019 року по 15.11.2019 року він перебуватиме у щорічній відпустці.
29.10.2019 року від представника ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
В судове засідання 31.10.2019 року з'явився представник арбітражного керуючого Рабана М.Т.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Апелянтом не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, та доказів на підтвердження неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.
Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, а також враховуючи процесуальні строки розгляду спору, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.
В судовому засіданні 31.10.2019 року представник арбітражного керуючого Рабана М.Т. просив суд в задоволені апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника арбітражного керуючого Рабана М.Т., розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 01.03.2018р.) було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+".
У відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 28 лютого 2018 року за №49663 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+".
Після оприлюднення відповідного оголошення до розпорядника майна та до господарського суду Волинської області у встановленому законом порядку із заявами про визнання грошових вимог до боржника звернулись наступні кредитори: Луцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮСТЕРРА".
Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.05.2019р. у справі №903/69/18 було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "ІНВЕСТ+".
Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.05.2019р. у справі №903/69/18 постановлено здійснити заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+" - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на Головне управління ДФС у Волинській області.
Постановою господарського суду Волинської області від 11.07.2019р. у справі №903/69/18 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Гуріна Романа Анатолійовича було припинено, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.
29 липня 2019 року ліквідатор ТОВ "ІНВЕСТ+" Рабан М.Т. звернувся до господарського суду Волинської області із заявою в котрій просив суд визнати протиправним та скасувати результати електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101, що знаходиться у АДРЕСА_3 оформлені протоколом електронних торгів №347227 від 26.07.2018р., визнати протиправним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 від 29 серпня 2018 року, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.Я. 29.08.2018р., визнати протиправним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 825, видане 11.06.2019р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М., визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47305430 від 11.06.2019р." та витребувати у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) нерухоме майно нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" (т. 7 а.с. 199 - 202).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.08.2019р. у справі №903/69/18 заяву ліквідатора Рабана М.Т. про скасування результатів електронних торгів (Вх. №01-112/2/19 від 29.07.2019 року) було призначено до розгляду на 12.09.2019р.
Розглянувши заяву ліквідатора Рабана М.Т. про скасування результатів електронних торгів від 29.07.2019 року господарський суд Волинської області дійшов висновку про її задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктами 11-12 ч. 2 ст. 41 3акону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" передбачено: ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих нa пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Банкрутство - це одна із юридичних підстав ліквідації підприємства, яка виявляється у неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього термін пред'явлені йому кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом. Основна мета банкрутства - не ліквідація підприємства, а задоволення вимог кредиторів через визнання боржника банкрутом. Тобто банкрутство не є самоціллю, а лише засобами для звільнення від боргів. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів (лист Міністерства юстиції України, офіційний веб-сайт за адресою: https://minjust.gov.ua/m/str_4793).
Частиною 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено: під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Окрім того, у відповідності до абз. 13 п. 7 Розділу IV. "Ліквідаційна процедура" листа Верховного Суду "Судова практика Верховного Суду за лютий - березень 2019 року" від 26.04.2019 року (надалі по тексту - Лист ВС), "підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна (постанова від 27.03.2019 у справі №10/9/2012/5003), а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси".
Завданням процедури банкрутства є задоволення всіх вимог кредиторів боржника, зокрема, й скаржника, як заставодержателя майна боржника, і тільки в межах процедури банкрутства буде здійснюватися звернення стягнення на майно боржника тими способами, які допускає Закон про банкрутство. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд при ухваленні постанови від 04.12.2018 у справі №916/2611/14.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
В той же час частиною 3 статті Закону, визначається, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів унеможливлює індивідуальне задоволення боржником вимог кредиторів після порушення справи про банкрутство та визначає спеціальні процедури, які забезпечують пропорційність задоволення вимог кредиторів однієї черги в ході такого провадження (постанова Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №15/250-б).
Як вже зазначалося вище, 28 лютого 2018 року ухвалою господарського суду Волинської області (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.03.2018 року) було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Матеріали справи свідчать, що 28.03.2018 року від забезпеченого кредитора ОСОБА_1 надійшла заява з вимогами до ТОВ "ІНВЕСТ+" (т.1 а.с. 143 - 145).
26.11.2018 року ухвалою господарського суду Волинської області заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з вимогами до боржника було задоволено, визнано у встановленому порядку доведені вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до ТОВ "ІНВЕСТ+" на загальну суму 13 812 737,61 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: - 3 524,00 грн. - вимоги першої черги; - 13 809 213,61 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають позачерговому погашенню (т. 4 а.с. 117 - 119).
23 травня 2019 року ухвалою суду було затверджено реєстр вимог кредиторів, у відповідності до якого загальна сума грошових вимог до боржника становить 32 600 694,09 грн., з яких: 18 791 480,48 грн. - конкурсні вимоги; 13 809 213,61 грн. - забезпечені вимоги.
Таким чином на момент постановлення ухвали господарським судом про затвердження реєстру грошових вимог до боржника від 23.05.2019, процесуальний статус ОСОБА_1 було додатково підтверджено та встановлено, як учасника справи про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+" - забезпеченого кредитора. Дана ухвала, як і ухвала від 26.11.2018, набрала законної сили, в апеляційному порядку не переглядалась (т. 6 а.с. 82 - 84).
Судом першої інстанції встановлено, що 26 жовтня 2016 року за заявою стягувача - ОСОБА_1. , відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження №52752479 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого для примусово виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29.06.2016 у справі №466/10218/15-ц, що змінено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26.09.2016 року у справі №466/10218/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.10.14 року, зареєстрованим у реєстрі під № 903, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ІНВЕСТ+", посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльодою Я.А., а саме на нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі "Е(1-2)", заг.пл. 650,60 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості № НОМЕР_3 , в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Альтер Топ" за договором грошової позики, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ "Альтер Топ" 23.10.14 року, яка становить 13 809213,61 грн., з якої: 12 227 027,00 грн. сума неповернутої позики; 1 373 375,83 грн. пеня; 208 810,78 грн. 3% річних, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, з початковою вартістю для реалізації предмета іпотеки визначено погоджену сторонами в договорі іпотеки заставну вартість предмета іпотеки, а саме 11 200 000,00 грн.
01 грудня 2016 року на веб-сайті ДП СЕТАМ було опубліковано оголошення про реалізацію лоту №186132 - предмету іпотеки: нежитлові приміщення будівлі "Е" (1-2), заг. пл. 650.60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер об'єкта нерухомості № НОМЕР_3 , що підтверджується роздруківкою з інформацією отриманою за електронним посиланням https://setam.net.ua/auction/187713.
09 грудня 2016 року ухвалою суду касаційної інстанції зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2016 року у справі №466/10218/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, належного ТзОВ "ІНВЕСТ+", а саме: нежитлові приміщення "Е" (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
23 травня 2018 року постановою Верховного Суду у справі №466/10218/15-ц було поновлено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2016 року.
26 липня 2018 року на веб-сайті ДП "СЕТАМ" розміщено протокол №347727, у відповідності до якого електронні торги з реалізації предмета іпотеки (нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м.) оголошено такими, що не відбулися з підстав того, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.
30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою №4898/021-5 про придбання предмета іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх вимог в рахунок ціни продажу.
29 серпня 2018 року державним виконавцем Батюк М.В. Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було складено акт про реалізацію предмета іпотеки (нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м.), який затверджено 29.08.2018 начальником Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Онишкевич Р.І. згідно даного акту, в порядку ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 41 Закону України "Про іпотеку", було передано на реалізацію нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості № НОМЕР_3 , з початковою вартістю для реалізації предмета іпотеки, визначено погоджену сторонами в договорі іпотеки заставну вартість предмета іпотеки - 11 200 000,00 грн., шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження. Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів Львівської філії ДП "СЕТАМ" №347727 від 26.07.2018. Відповідно до вимог ст.ст. 47, 49 Закону України "Про іпотеку" майно передається стягувачу (іпотекодержателю) - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , що проживає: АДРЕСА_5 , на підставі поданої заяви від 30.07.2018 року №4898/021-5 про придбання предмета іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, за ціною 11 200 000,00 грн.
В подальшому, на підставі протоколу торгів №347727 від 26.07.2018 та акту про реалізацію предмету іпотеки від 29.08.2019, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Лідією Миколаївною було видано ОСОБА_1 свідоцтво про придбавання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номер:825, виданий 11.06.2019.
Того ж дня, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Лідією Миколаївною за номером запису про право власності:31951586 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47305430 від 11.06.2019 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі "Е(1-2)", заг.пл. 650,60 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101.
З вище викладеного вбачається, що, в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відбулось індивідуальне задоволення вимог забезпеченого кредитора у справі №903/69/18 про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+" - ОСОБА_1.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.
Зверненням до господарського суду ОСОБА_1. обрав спосіб захисту порушеного права, шляхом його судового захисту в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+".
Відповідно до положень ч.1 ст.1, ч.3 ст.19 "Мораторій на задоволення вимог кредиторів", ст.23 "Виявлення кредиторів та осіб, яку мають бажання взяти участь у санації боржника" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також ч.2 ст.33 "Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки" Закону України "Про іпотеку" дозволяє зробити висновок про те, що з моменту порушення справи про банкрутство права заставного кредитора обмежуються на предмет вільного вибору способів та процедури звернення стягнення на заставне майно, а також після порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть відбуватися лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження. Таких висновків дійшов Верховний Суд в постановах: від 04.12.2018 у справі 916/2611/14; від 27.09.2018 у справі №906/1157/17; від 03.04.2018 у справі №922/758/17.
Матеріали справи свідчать, що загальний обсяг грошових вимог кредиторів ТОВ "ІНВЕСТ+" становить 32 600 694,09 грн., відповідно, окрім забезпеченого кредитора є конкурсні кредитори боржника (18 791 480,48 грн.), майнові інтереси яких також потребують захисту та задоволення вимог в межах ліквідаційної процедури.
Станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвест+" ухвалою суду від 28.02.2018 у справі №903/69/18, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29.06.2016 у справі №466/10218/15-ц, що змінено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26.09.2016 року у справі №466/10218/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.10.14 року, зареєстрованим у реєстрі під № 903, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвест+", посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльодою Я.А., а саме на нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі "Е(1-2)", заг.пл. 650,60 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомості № НОМЕР_3 , в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Альтер Топ" за договором грошової позики, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ "Альтер Топ" 23.10.14 року, яка становить 13 809213,61 грн., з якої: 12 227 027,00 грн. сума неповернутої позики; 1 373 375,83 грн. пеня; 208 810,78 грн. 3% річних, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, з початковою вартістю для реалізації предмета іпотеки визначено погоджену сторонами в договорі іпотеки заставну вартість предмета іпотеки, а саме 11 200 000,00 грн. - виконаним не було в межах виконавчого провадження №52752479.
Отже, з метою забезпечення ефективного захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернувся із заявою з грошовими вимогами до ТОВ "ІНВЕСТ+" в межах справи про банкрутство №903/69/18.
Відповідно до конституційного принципу, задекларованого в ст. 61 Конституції України: ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що своїми процесуальними діями ОСОБА_1. відмовився від судового захисту в межах цивільної справи №466/10218/15-ц на користь судового захисту в межах господарської справи №903/69/18 про банкрутство ТОВ "ІНВЕСТ+".
26 липня 2018 року електронні торги з реалізації предмета іпотеки (нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м.) було оголошено такими, що не відбулися, підтвердженням чого виступає протокол №347727. При цьому акт про реалізацію предмета іпотеки (нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м.) було складено лише 29.08.2018 року, тобто більше ніж через місяць.
Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
Відповідно до п. 16 Розділу VIII Особливості реалізації окремих видів майна Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, у разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.
Частиною 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку" передбачено: протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено п. 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 05.06.2018 року у справі №910/856/17.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, встановлені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до п.2 Інформаційного листа ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження"" від 28.01.2016 року №01-06/131/16, до підстав визнання торгів недійсними належить порушення правил проведення прилюдних торгів, у тому числі законодавчих вимог щодо їх організації та безпосереднього проведення, правил оформлення результатів прилюдних торгів, які є суттєвими і вплинули на формування результатів торгів та продаж майна боржника.
Також пунктом 2 передбачено: дослідженню та доказуванню підлягають факти порушення норм закону під час підготовки, проведення торгів та оформлення їх результатів (зокрема, чи є ці порушення істотними і чи вплинули вони на результат торгів), порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при оформленні результатів аукціону було порушено строк їх оформлення та положення ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку".
Також, судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2016 року ухвалою суду касаційної інстанції зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2016 року у справі №466/10218/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, належного ТзОВ "ІНВЕСТ+", а саме: нежитлові приміщення "Е" (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
23 травня 2018 року постановою Верховного Суду у справі №466/10218/15-ц було поновлено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2016 року.
28 лютого 2018 року ухвалою господарського суду Волинської області було відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "ІНВЕСТ+", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
У відповідності до висновків, сформованих Верховним Судом в постанові від 23.01.2018 року у справі №31/282, порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство є процесуальною дією, яка вчиняється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали за наслідками перевірки обґрунтованості вимог заявника, з'ясування наявності відповідних підстав тощо. І виключно наявність зазначеної ухвали може бути підставою для висновку про наявність порушеного провадження у справі про банкрутство як підстави для зупинення виконавчого провадження щодо відповідного боржника згідно з пунктом 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Волинської області від 28.02.2018 у справі №903/69/18 надсилалась безпосередньо на адресу Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (т. 1 а.с. 125 - 126).
Вище викладене свідчить, що станом на день введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ "ІНВЕСТ+", виконання рішення у справі №466/10218/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, належного ТОВ "ІНВЕСТ+", а саме: нежитлові приміщення "Е" (1-2) загальною площею 650,60кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 було зупинено, а тому, на момент введення мораторію нежитлові приміщення "Е" (1-2) загальною площею 650,60кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 - не підлягали реалізації в межах ВП №52752479.
Згідно до п.2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлові приміщення "Е" (1-2) загальною площею 650,60кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство №903/69/18, не перебували на стадії продажу через зупинення виконання судового рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29.06.2016 року у справі №466/10218/15-ц.
Абзацами 1, 2 частини 15 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено: з моменту порушення справи про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом: … продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим законом.
В силу ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.
При цьому, сторонами спірного правочину було порушено норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.15 ст. 16; ч.6 ст. 19; ч.1 ст.38 Закону); Закону України "Про іпотеку" (ч. 1 ст. 49), Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 1 ст. 34; ч. 1 ст. 34; ст. 35 законодавчого акту).
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини містять підстави для визнання протиправними та скасування результатів електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101, що знаходиться у АДРЕСА_3, оформлені протоколом електронних торгів №347227 від 26.07.2018р., про визнання протиправним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. що у АДРЕСА_3, від 29 серпня 2018 року, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.Я. 29.08.2018р., про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 825, видане 11.06.2019р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М., про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:47305430 від 11.06.2019р." та про витребування у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) нерухомого майна нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., що у АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+".
Також, вище зазначені обставини підтверджують той факт, що результати аукціону з реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. порушили права та охоронювані законом інтереси ТзОВ "ІНВЕСТ+" та його конкурсних кредиторів, адже вказане майно, в разі його реалізації в межах справи про банкрутство, зможе забезпечити погашення грошових вимог інших кредиторів, зокрема, після виплати І черги (фактично витрат на судовий збір), Головного управління ДФС у Волинській області (ІІІ черга (вимоги ІІ - відсутні) та наповнення державного бюджету. Споживацький інтерес до іпотечного майна, з місцем розташування у м. Львові, підсилюється з плином часу, що пов'язано з розвитком міста та зростом економіки, укріпленням гривні по відношення до долара США. Вказані обставини свідчать про можливість реалізувати майно за вищою ціною, ніж воно було фактично реалізовано.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України).
Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "ІНВЕСТ+" арбітражного керуючого Рабана М.Т. (Вх. №01-112/2/19 від 29.07.2019 року), визнання протиправним та скасування результатів електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості №13629546101, що знаходиться у АДРЕСА_3 , оформлені протоколом електронних торгів №347227 від 26.07.2018р., визнаня протиправним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 від 29 серпня 2018 р., виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.Я. 29.08.2018р., визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 825, видане 11.06.2019р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М., визнання протиправним та скасовання рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47305430 від 11.06.2019р.", а також про Витребування у ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення будівлі "Е (1-2)" загальною площею 650,60 кв.м. по АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+".
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами та спростовуються встановленими обставинами справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 12.09.2019 р. у справі № 903/69/18 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.09.2019 р. у справі № 903/69/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 12.09.2019 р. у справі №903/69/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу №903/69/18 повернути до господарського суду Волинської області
Повний текст постанови складений "05" листопада 2019 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Савченко Г.І.