вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2019 р. Справа№ 910/4859/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Яковлєва М.Л.
Куксова В.В.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сорокін В.В. за довіреністю від 01.07.2019;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2019 (повний текст складений 17.07.2019)
у справі №910/4859/19 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-Інжиніринг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет"
про стягнення 273 887,55 грн.,
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК-Інжиніринг" (далі - позивач) звернулось у господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (далі - відповідач), та з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просило стягнути 273 887,55 грн., у тому числі: 265194,28 грн. основного боргу, 6099,46 грн. інфляційних втрат коштів та 2593,81 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив у повному обсязі надані позивачем послуги за Договором № ЗОО-ПР/12 від 02.11.2017.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач посилався на те, що він не отримував рахунку на оплату наданих послуг у розмірі 265194,28 грн., тому відсутній обов'язок оплати послуг на вказану суму; послуги, які вже були оплачені відповідачем передоплатою, виставлені позивачем повторно для оплати на суму 66 000,00 грн., а оскільки сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача не відповідає дійсності, відповідно розрахунок 3% річних від простроченої суми та розрахунок індексу інфляції здійснені позивачем не вірно, тому просив відмовити у позові повністю.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-Інжиніринг" основний борг в сумі 243 194, 28 грн., 3% річних в сумі 2 378, 64 грн., індекс інфляції в сумі 5 634, 91 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3775,84 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люнет" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд невірно визначив строк оплати наданих послуг і не врахував, що відповідач не отримував рахунку на оплату послуг; судом не враховано здійснення відповідачем оплати в сумі 66000 грн. за демонтаж і вивезення крану, що призвело до невірного висновку про наявність заборгованості та нарахування фінансових санкцій; судом порушено принцип змагальності, не відкладено розгляд справи і не надано відповідачу можливості подати відзив на заяву позивача про зміну предмету позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачу направлялись всі акти про надання послуг та рахунки на їх оплату; позивачем надано послуги на загальну суму 1 268 872,14 грн., а відповідачем сплачено лише 1 025 677,86 грн., отже, заборгованість становить 243 194,28 грн.; заява про зміну предмету позову була отримана відповідачем 20.06.2019 і лише через 20 днів він подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву.
Відповідач представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 17.09.2019.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019, у зв'язку із перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі колегію суддів у складі головуючого судді: Козир Т. П., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М. Л.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02 листопада 2017 року між ТОВ "МЖК-Інжиніринг", як Виконавцем, та ТОВ "Люнет", як Замовником, був укладений договір надання послуг № ЗОО-ПР/12 (далі - Договір) (а.с.13-19), за умовами якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах цього договору надати комплекс послуг Замовнику з організації роботи, забезпечення з експлуатації та технічного обслуговування баштовим краном, що гідравлічно самомонтується, виробництва SAN MARCO INTERATIONAL S.r.L. марки SMH 400, стріла довжиною 40 м. (надалі Обладнання), на об'єкті: "Реконструкція об'єктів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення на проспекті Перемоги, 32 у Шевченківському районі м. Києва. (Перша черга)".
Пунктом 1.2 Договору встановлено вартість послуг за Договором:
1.2.1. Вартість роботи Обладнання (мінімальна завантаженість 26 змін х 12 год.) на місяць становить: 109 200,00 грн., крім того ПДВ 20% становить: 21 840,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 131 040,00грн. У вартість послуг за цим Договором включено витрати Виконавця на роботу кранівника.
Вартість 1 години роботи крана понад мінімальну завантаженість становить: 350, 00 грн., крім того ПДВ 20% становить: 70,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 420,00грн.
1.2.2. Вартість монтажу Обладнання становить: 35 000,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 7 000,00 грн. разом з урахуванням ПДВ: 42 000,00 грн.
1.2.3. Вартість демонтажу Обладнання становить: 35 000,00 гри., крім того ПДВ 20% складає: 7 000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 42 000,00 грн.
1.2.4. Вартість доставки Обладнання на Об'єкт будівництва становить: 20 000,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 4 000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 24 000,00 грн.
1.2.5. Вартість вивезення Обладнання з Об'єкту будівництва становить: 20 000,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 4 000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 24 000,00 грн.
1.2.6. Вартість розробки проекту виконання робіт Обладнання на Об'єкті будівництва становить: 15 000,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 3 000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 18 000,00 грн.
1.2.7. Вартість експертизи проекту виконання робіт Обладнання на Об'єкті будівництва становить: 5 000,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 1000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 6 000,00 грн.
1.2.8. Вартість погодження проекту встановлення та пуск в експлуатацію крану органами ДержПромГірнагляду становить: 12 500,00 грн., крім того ПДВ 20% складає: 2 500,00 грн., разом з урахуванням ПДВ: 15 000,00 грн.
1.2.9. Вартість розрахунку навантаження фундаменту основи крана становить: 11 666,67 грн., крім того ПДВ 20% складає: 2 333,33 грн., разом з урахуванням ПДВ: 14 000,00 грн.
1.2.10. Електрична енергія, необхідна для монтажу-демонтажу та роботи Обладнання надається Замовником.
1.2.11. Вартість послуг може бути змінена не більше, ніж на 5% за згодою Сторін тільки у разі збільшення більш ніж на 10% середньої заробітної платні у будівельній галузі. Сторони домовились, що при зміні вартості Виконавець надає письмове повідомлення не менш ніж за 60 (шістдесят) календарних днів з відповідним розрахунком, за умови згоди Замовника Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до даного Договору.
Пунктом 1.3 Договору визначено строк надання послуг:
1.3.1. Загальний термін надання послуг роботи Обладнання становить 3 (три календарні місці).
1.3.2. Виконавець зобов'язаний приступити до монтажу Обладнання протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати здачі Замовником площадки для проведення монтажу за умови здійснення Замовником розрахунків у відповідності до п.2.1. Договору. Демонтаж проводиться в такі ж самі терміни.
1.3.3. Строк Виконання послуг починається з дати підписання Актів виконаних робіт з монтажу і закінчується з дати надіслання Замовником письмового повідомлення про готовність Обладнання для демонтажу. Час монтажу та демонтажу, а також транспортування Обладнання в строк надання послуг не включається, надання послуг за цей період Виконавцем не нараховується.
1.3.4. Замовник зобов'язаний повідомити Виконавця мінімум за 3 (три) робочих дні про готовність площадки для монтажу Обладнання та про готовність Обладнання для демонтажу.
1.3.5. Виконавець забезпечує присутність інспектора ДЕРЖПРАЦІ в момент пуску Обладнання своїми силами, засобами та за власний кошт.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Замовник перераховує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами Договору передоплату у розмірі 352 080,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 58 68в,00грн. У вартість передоплати враховано: вартість першого та останнього місяців роботи, вартість доставки, вартість демонтажу, вартість вивезення, відповідно до вартості послуг, визначених п. п. 1.2.1, 1.2.3, 1.2,4, 1.2.5 Розділу 1 Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору, розрахунки за надані послуги визначені п.п. 1.2.2, 1.2.6, 1.2.7, 1.2.8, 1.2.9 Розділу 1 Договору Замовник здійснює на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт (наданих послуг) і виставлених Виконавцем рахунків. Термін оплати послуг - не пізніше 5 робочих днів від дати підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг) та отримання рахунку.
При цьому, розрахунки за фактично надані послуги згідно пункту 1.2.1 Розділу 1 Договору Замовник здійснює щомісячно на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт (наданих послуг) разом з оригіналами змінних рапортів, які повинні містити підпис виконроба Замовника. Термін здійснення оплати - не пізніше 5 робочих днів від дати підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг) та отримання рахунків (п. 2.3 Договору).
29 грудня 2017 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору (а.с.20), якою викладено п. п. 1.2.1 п. 1.2 Договору у наступній редакції:
" 1.2.1. Вартість роботи Обладнання (мінімальна завантаженість 26 змін х 10 год.) на місяць становить: 60 666,67 грн., крім того ПДВ 20% становить: 12 133,33 грн., разом з урахуванням ПДВ: 72 800,00 грн. У вартість послуг за цим Договором включено витрати Виконавця на роботу кранівника.
Вартість 1 години роботи крана понад мінімальну завантаженість становить: 233,33 грн., крім того ПДВ 20% становить: 46,67 грн., разом з урахуванням ПДВ; 280,00грн."
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 268 872,14 грн., що підтверджується актами надання послуг № 291 від 03.11.2017 на суму 24 000,00 грн., № 290 від 07.11.2017 на суму 42000,00 грн., № 324 від 22.11.2017 на суму 33 000,00 грн., № 325 від 28.11.2017 на суму 6 000,00 грн., № 330 від 30.11.2017 на суму 100 800,00 грн., № 368 від 29.12.2017 на суму 131 040,00 грн., № 369 від 29.12.2017 на суму 14 000,00 грн., № 19 від 30.01.2018 на суму 61 599,12 грн., № 52 від 28.02.2018 на суму 72 798,96 грн., №92 від 31.03.2018 на суму 76 998,90 грн., № 138 від 30.04.2018 на суму 72 800,00 грн., № 161 від 31.05.2018 на суму 83 998,80 грн., № 189 від 30.06.2018 на суму 85 118,78 грн., № 230 від 31.07.2018 на суму 81 478,84 грн., № 249 від 31.08.2018 на суму 88 198,74 грн., № 282 від 30.09.2018 на суму 72 800,00 грн., № 311 від 01.11.2018 на суму 83 440,00 грн., № 338 від 30.11.2018 на суму 72 800,00 грн., № 355 від 05.12.2018 на суму 42 000,00 грн., № 356 від 05.12.2018 на суму 24 000,00 грн., які підписані представниками обох сторін без зауважень (а.с.21-40).
Відповідно до вказаних актів позивачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 1496152,14 грн. (а.с.41-58).
Дослідивши зміст актів надання послуг та рахунків на оплату, апеляційним господарським судом встановлено, що розбіжність між загальною вартістю послуг за актами та за рахунками виникла у зв'язку із тим, що позивачем було двічі включено вартість демонтажу/вивезення баштового крану (у рахунку від 02.11.2017 та від 05.12.2018, крім того у рахунок за 02.11.2017 було включено вартість послуг у останній місяць, яка також була включена у рахунок від 30.11.2018).
Однак, відповідач, в порушення умов договору, надані послуги оплатив частково, в загальній сумі 1 025 677,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №613 від 02.11.2017 на суму 260 000,00 грн., № 658 від 10.11.2017 на суму 92 080,00 грн., № 768 від 14.12.2017 на суму 108 000,00 грн., № 45 від 26.02.2018 на суму 33 000,00 грн., № 50 від 26.02.2018 року на суму 72 800,00 грн., № 134 від 26.03.2018 на суму 72 798,96 грн., № 227 від 05.05.2018 на суму 35 000,00 грн., № 378 від 11.06.2018 на суму 41 998,90 грн., № 522 від 26.06.2018 на суму 30 000,00 грн., № 607 від 13.07.2018 на суму 30 000,00 грн., № 988 від 31.08.2018 на суму 50 000,00 грн., № 1030 від 07.09.2018 на суму 50 000,00 грн., № 1043 від 10.09.2018 на суму 50 000,00 грн. та № 62 від 25.10.2018 на суму 100 000,00 грн. (а.с.59-72).
05 грудня 2018 року сторонами було складено двосторонній акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 265194,28 грн. (а.с.75).
Крім цього, у процесі надання послуг позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо оплати заборгованості (а.с.101-102) та направляв акти надання послуг для підписання і рахунки для оплати (а.с.103-106).
20 лютого 2019 року позивач направив відповідачу претензію про сплату 265194,28 грн. заборгованості за договором, проте, відповідач залишив претензію без відповіді та реагування (а.с.73).
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із позовом, та спочатку просив суд зобов'язати відповідача повернути борг розмірі: 265194,28 грн. основного боргу, 6099,46 грн. інфляційних втрат коштів та 2593,81 грн. 3% річних, а у процесі розгляду справи подав заяву про зміну предмету позову та просив стягнути зазначені суми.
За наслідками розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не вірно розраховано розмір заборгованості, у зв'язку із чим задовольнив позовні вимоги частково.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору надання послуг №ЗОО-ПР/12, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов'язковим для сторін.
Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відтак, договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Умовами укладеного сторонами договору передбачено, що факт надання послуг оформлюється складенням акту наданих послуг.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період дії договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 268 872,14 грн., що підтверджується актами надання послуг, які підписані представниками обох сторін.
Отже, у відповідача виник обов'язок оплатити надані позивачем послуги.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами договору встановлено, що термін здійснення оплати - не пізніше 5 робочих днів від дати підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг) та отримання рахунків (п. 2.3 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу лише 1 025 677,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що несплаченими з боку відповідача за актами надання послуг є надані позивачем послуги на суму 243 194,28 грн. (1 268 872,14 грн. - 1 025 677,86 грн.), а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Посилання позивача на акт звірки розрахунків, як на підтвердження заборгованості в розмірі 265194,28 грн., обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки акт звіряння розрахунків не є первинним документом.
Щодо доводів відповідача про неотримання рахунків, як на підставу не здійснення оплати, то вони відхиляються апеляційним судом, оскільки рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати вартість наданих позивачем послуг за сукупності інших доказів, які підтверджують виникнення обов'язку.
У даній справі суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, обґрунтовано визнав доведеною датою виникнення обов'язку відповідача з оплати - 5 робочих днів від дати підписання актів виконаних робіт.
Вказаної правової позиції дотримувався Верховний Суд України, висновки якого викладені, зокрема, в постанові від 29.09.2009 у справі №37/405 (3-3902к09) і вказана правова позиція підтримана також Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 та від 15.05.2019 у справі №910/13527/17.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач, з врахуванням суми боргу у розмірі 265 194,28 грн., просив стягнути з відповідача 2 593,81 грн. 3 % річних за період з 13.12.2018 по 10.04.2019 та 6 099,46 грн. інфляційних втрат коштів за період з грудня 2018 року по січень та лютий 2019 року.
Однак, оскільки судом було встановлено, що розмір основного боргу становить 243 194,28 грн., відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 378, 64 грн. - 3% річних та 5 634, 91 грн. інфляційних втрат коштів, а тому ці позовні вимоги задовольняються частково. Розрахунок процентів річних та інфляційних втрат судом першої інстанції зроблено арифметично та методологічно вірно.
Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції принципу змагальності і ненадання часу для подачі відзиву на заяву про зміну предмету позову, то вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на позов, зміна предмету позову полягала лише у зміни формулювання прохальної частини з "зобов'язати повернути борг" на "стягнути" і у відповідача було достатньо часу для подання заперечень щодо цього.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.11.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді М.Л. Яковлєв
В.В. Куксов