Єдиний унікальний номер 728/29/19
Номер провадження 2/728/171/19
6 листопада 2019 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Пархоменка П.І.
за участю:
секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу
за позовом Бахмацького районного споживчого товариства
до
відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
вимоги позивача: про витребування майна з чужого незаконного володіння
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковний Микола Миколайович
учасники справи:
від позивача - Мурза А.М. (довіреність від 20 лютого 2018 року № 2/02-01/8/2018)
від відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
від третьої особи - адвокат Ковалюх В.М. (ордер серії ЧН № 054914)
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.
1. 8 січня 2019 року Бахмацьке районне споживче товариство (далі позивач або Бахмацьке РСТ) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі відповідач-1) з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Свої вимоги обґрунтувало тим, що позивач є правонаступником Батуринського сільського споживчого товариства (далі Батуринське ССТ).
Заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року визнано дійсною не посвідчену нотаріально угоду купівлі-продажу об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1 , укладену 5 серпня 2002 року між ОСОБА_3 та Батуринським ССТ, зареєстровану на товарній біржі «Українська» під № 254233 5 серпня 2002 року, яке ухвалою від 13 березня 2017 року за заявою ОСОБА_3 скасоване.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2017 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду, таким чином, договір від 5 серпня 2002 року є недійсним.
Згідно договору купівлі - продажу нежитлового приміщення магазину «Гастроном», посвідченого 17 березня 2016 року приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковним М.М., ОСОБА_3 передала, а відповідач-1 прийняла за ціною та на умовах, визначених в цьому договорі у власність спірне нежитлове приміщення.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 15 жовтня 2015 року Бахмацьке РСТ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалами цього ж суду строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався.
Нежитлове приміщення магазин «Гастроном», що розташоване за зазначеною вище адресою належало Батуринському ССТ на праві колективної власності.
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу нерухомості № 254233 від 5 серпня 2002 року, укладеного Батуринським ССТ та ОСОБА_3 , заочного рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року, рішення загальних зборів, конференцій чи з'їздів не приймалось, а тому майно Батуринського ССТ було передано ОСОБА_3 незаконно.
ОСОБА_3 вважала, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості від 5 серпня 2002 року обов'язкове, оскільки звернулася до суду із позовом про визнання вказаної угоди дійсною. Батуринське ССТ не було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи та не погоджується з тим, що договір від 5 серпня 2002 року є дійсним.
Оскільки договір купівлі-продажу нерухомості від 5 серпня 2002 року, за яким було відчужене належне майно споживчої кооперації, є недійсним (нікчемним) з моменту його укладення, то відповідач повинна повернути позивачу безпідставно набуте майно.
3. Виходячи з наведених обставин позивач просив:
3.1. витребувати у ОСОБА_4 та повернути Бахмацькому РСТ нежитлове приміщення магазину «Гастроном» загальною площею 198,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
4. В подальшому позивачем подано уточнену позовну заяву (а.с.100-104) в якій він просив витребувати у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та повернути Бахмацькому РСТ нежитлове приміщення магазину «Гастроном» загальною площею 198,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Відповідачі відзиву на позов не надали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
6. Представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_2 (а.с.62-63).
7. Третя особа ОСОБА_3 надала відзив на позов (а.с.48), в якому просила відмовити в задоволенні позову, оскільки договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_3 та Батуринським ССТ в судовому порядку недійсним не визнаний, а обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали лише договори купівлі -продажу житлового будинку. Крім того, позивач не заявляв вимоги про визнання угоди недійсною, а тому вимога до ОСОБА_4 є необґрунтовано. Також відсутні підстави для витребування майна, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК), оскільки майно придбано ОСОБА_3 безпосередньо у власника.
Відсутність рішення загальних зборів, конференцій чи з'їздів споживчої кооперації нічим не підтверджено та не надано відповідних доказів.
Третя особа просила застосувати строк позовної давності.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Ухвало суду від 24 січня 2019 року (а.с.36-37) було постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
9. Протокольною ухвалою (а.с.66 зворот) за клопотанням представника позивача було постановлено залучити в якості співвідповідача ОСОБА_2 (далі відповідач-2).
10. Третя особа приватний нотаріус Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковний М.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином (а.с.105), що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).
ІV. Пояснення учасників справи.
11. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, пояснив, що у нього не має оригіналу договору купівлі-продажу нерухомого майна і відповідну копію останнього він в судове засідання не надав.
12. Відповідачі позовні вимоги не визнали, пояснили, що придбали майно на законних підставах, а тому підстав для його витребування не має.
13. Представник третьої особи ОСОБА_3 вважав, що в задоволенні позову необхідно відмовити з мотивів наведених у відзиві (див. пункт 4).
V. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
14. Нежитлове приміщення магазин «Гастроном», що розташоване по АДРЕСА_1 належало Батуринському сільському споживчому товариству на праві колективної власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності № 4 від 30 травня 2002 року, виданого Батуринською селищною радою Бахмацького району Чернігівської області (а.с.9).
15. Договором купівлі-продажу нерухомості, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 5 серпня 2002 року, який було укладено на Українській товарній біржі (а.с.10), підтверджується, що спірне нежитлове приміщення, розташоване за зазначеною адресою було відчужено ОСОБА_3 .
Вказані обставини визнаються учасниками справи і, оскільки Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вони не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК.
16. Заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року (а.с.23) визнано дійсною нотаріально не посвідчену угоду купівлі-продажу об'єкта нерухомості А-1 нежитлові приміщення магазин «Гастроном» приміщення під № 5,6,7,8 загальною площею 198 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладену 5 серпня 2002 року між ОСОБА_3 та Батуринським ССТ, зареєстровану на товарній біржі «Українська» під № НОМЕР_1 5 серпня 2002 року.
17. Проте, ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2017 року (а.с.24) скасоване вказане заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року.
18. А ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2017 року (а.с.25-26) позовна заява ОСОБА_3 до Батуринського ССТ, Бахмацького РСТ, треті особи - товарна біржа «Українська» та Батуринська міська рада Бахмацького району Чернігівської області про визнання договору купівлі - продажу дійним залишена без розгляду.
19. В свою чергу згідно із договором купівлі - продажу нежитлового приміщення магазину «Гастроном» від 17 березня 2016 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковним М.М. в реєстрі за № 148 (а.с.27-28), ОСОБА_3 передала, а відповідач-1 прийняла за ціною та на умовах, визначених в цьому договорі у власність нежитлове приміщення «Гастроном», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
20. Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 83183893 від 23 березня 2017 року (а.с.29) підтверджується реєстрація право власності відповідача-1 на спірне нерухоме майно.
21. Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 158305901 від 4 березня 2019 року (а.с.64) підтверджується право власності відповідача-2 на спірне нежитлове приміщення, яке вона набула на підставі договору купівлі-проваджу від 22 лютого 2019 року.
22. Постановою господарського суду Чернігівської області від 15 жовтня 2015 року (а.с.11-15) Бахмацьке РСТ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
23. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-22) Бахмацьке РСТ є правонаступником Батуринського ССТ.
VІ. Оцінка Суду.
А. Загальні принципи регулювання спірних правовідносин.
24. Між сторонами спору виникли правовідносини, пов'язані із захистом права власності на майно, яке є об'єктом цивільних правовідносин (стаття 177 Цивільного кодексу України (далі ЦК)).
25. Специфіка таких правовідносин свідчить про те, що юридична особа, правонаступником якої є позивач (див. пункт 23) була власником спірного нерухомого майна і здійснила його відчуження третій особі на підставі договору купівлі-продажу (див. пункт 15).
В свою чергу третя особа здійснила відчуження майна відповідачу-1 (див. пункт 19), яка в подальшому розпорядилася спірним майном на користь відповідача-2 (див. пункт 21).
Позивач, який є правонаступником юридичної особи, яка здійснила відчуження спірного майна, звернувся до суду за захистом свого права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що юридична особа здійснила відчуження такого майна незаконно і вимагаючи, щоб відповідачі його повернули (див. пункти 1-4).
26. В свою чергу, нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності (стаття 386 ЦК).
27. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК).
28. А відповідно до статті 330 ЦК, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
29. Зокрема згідно зі статтею 388 ЦК, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
При цьому власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК (таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 31 липня 2018 року по справі № 372/1488/16-ц [1]).
30. Таким чином в спірних правовідносинах застосуванню підлягає частина перша статті 388 ЦК, оскільки відповідачі є добросовісними набувачами нерухомого майна, яке вони придбали на підставі відплатних договорів (див. пункти 19, 21, 25).
Б. Особливості доказування в даних правовідносинах.
31. Далі Суд наголошує на особливостях доказування в даних правовідносинах та звертає увагу на тягар доказування, який мають учасники справи, оскільки від виконання обов'язків по доказуванню залежить правильне вирішення спору між сторонами.
32. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Примітним є те, що виходячи із правил доказування в цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», що більш характерним є для англосаксонської правової системи, проте із змісту статей 12, 81 ЦПК прослідковується, що він є наближеним до стандарту «балансу ймовірностей» (balance of probabilities), при якому тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав [2], що відповідає характеру даних правовідносин.
Із вказаних положень Закону (статті 12, 81 ЦПК) прослідковується можливість застосування принципу «affirmanti incumbit probatio» який означає, що «хто стверджує, той і доводить».
33. Так, в даній ситуації на позивача покладається обов'язок довести обставини про те, що майно вибуло з володіння юридичної особи правонаступником якої він є, не з її волі іншим шляхом (див. пункт 29).
Про вказані обставини позивач повинен надати докази, при цьому, відповідач має зустрічний обов'язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень, тягар доказування позивача існує завжди, в свою чергу відповідач обирає варіант захисту від активного заперечення до повного мовчання.
В. Вирішення позовних вимог по суті.
34. Суд знаходить, що в правовідносинах, що розглядаються, спірна нерухомість вибула з володіння юридичної особи, правонаступником якої є позивач, за договором купівлі-продажу (див. пункт 15), тобто за відплатним договором, саме з волі такої юридичної особи, яка своїми діями сприяла її відчуженню та була учасником цивільних правовідносин, отримала відповідні кошти за продаж майна, що виключає застосування частини першої статті 388 ЦК.
Обґрунтованих доказів того, що майно вибуло із володіння юридичної особи не з її волі позивачем не надано.
35. Окремо Суд звертає увагу на доводи позивача щодо недійсності договору купівлі-продажу, який було укладено на Українській товарній біржі (див. пункт 15), оскільки це пов'язано з питанням про те, «чи вибуло майно від власника з його волі».
35.1.На правовідносини щодо укладення такого договору поширюється дія норм Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі ЦК УРСР 1963 року).
Зокрема, статтею 227 ЦК УРСР 1963 року передбачалася обов'язкова нотаріальна форма лише договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
А згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-XII не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Отже, ЦК УРСР 1963 року не містив норм про обов'язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу будь-якого нежитлового нерухомого майна, на вказаний підхід звернув увагу і Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2019 року по справі № 517/81/16-ц [3].
35.2. Також позивачем не надано доказів того, що укладений договір суперечив цілям діяльності юридичної особи (стаття 50 ЦК УРСР 1963 року).
35.3. Далі Суд наголошує, що найголовнішим в даних правовідносинах є те, що ЦК УРСР 1963 року не закріплював різницю між нікчемними та оспорюваними угодами, що прослідковується із змісту статті 59 ЦК УРСР 1963 року і критерієм розмежування нікчемних та оспорюваних угод могла б бути наявність чи відсутність у законі вказівки на можливість визнання судом угоди недійсною.
Наведений підхід демонстрував необхідність «визнання» угод недійсними в судовому порядку незалежно від їх виду, що підтверджувалось і судовою практикою застосування норм ЦК УРСР 1963 року [4].
Виходячи з чого на позивача покладається більш високий стандарт доведення того, що укладений договір купівлі-продажу не відповідав вимогам закону.
Але позивачем не надано доказів визнання договору купівлі-продажу недійсним, незаконності відчуження майна, вибуття його поза волею відчужувача, що не свідчить про обґрунтованість його позовних вимог.
36. Таким чином, співвідносячи докази надані позивачем та відповідачами, докази надані останніми є більш переконливими, тобто позивачем не виконаний свій обов'язок по доведенню позовних вимог і існування обставин, які б були підставою для задоволення позову.
37. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. В задоволенні позову Бахмацького районного споживчого товариства до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковний Микола Миколайович - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Бахмацьке районне споживче товариство, місцезнаходження вулиця Богомольця, б. 2, м. Бахмач Чернігівської області, індекс 16500, ідентифікаційний код юридичної особи 01774948.
Відповідачі:
ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Приватний нотаріус Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковний Микола Миколайович, місцезнаходження вулиця Богомольця, б. 2, м. Бахмач Чернігівської області, індекс 16500.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області П.І. Пархоменко
1.Постанова Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі № 372/1488/16-ц // http://reyestr.court.gov.ua/Review/75690429
2.В цивільних справах британські суди використовують стандарт «баланс ймовірностей» (balance of probabilities), який зводиться до того, що слід довести, що факт скоріше був, а ніж не був, що досить змістовно пояснив лорд Деннінг у британській справі Miller v Minister of Pensions [1947] 2 All ER 372.
3. Постанова Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 517/81/16-ц // http://reestr.court.gov.ua/Review/85032594
4.Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-78