Справа № 550/1087/19
Провадження № 1-кс/550/549/19
06 листопада 2019 року смт.Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про самовідвід судді Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2019 р. за № 12019170180000143, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В провадженні судді ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Головуючим по справі суддею ОСОБА_7 заявлено самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості - ухвалюючи вирок по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_8 вона, як головуючий суддя, виразила своє ставлення щодо участі та ролі ОСОБА_6 - особи, відносно якої матеріали кримінального провадження були виділені в окреме провадження, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у якому ОСОБА_6 обвинувачується у даному кримінальному провадженні, зазначивши серед іншого, що ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, спільно з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження були виділені в окреме провадження.
Прокурор, потерпіла, обвинувачений та захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення самовідводу судді.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та заслухавши думку учасників кримінального провадження, встановлено наступне.
Головуючим по справі суддею ОСОБА_7 заявлено самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Частиною 6 ст. 22 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При вирішенні заявленого самовідводу суд керується положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, згідно якого ... суддя ... не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та ст. 9 Конституції України визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 11.07.2013 р. постановив рішення у справі "Рудніченко проти України", в якому констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції через відсутність безсторонності суду першої інстанції, який виніс обвинувальний вирок заявнику.
Зокрема, ЄСПЛ у п. 113 рішення у цій справі вказує, що п. 1 ст. 6 Конвенції вимагає безсторонності суду. Безсторонність означає відсутність упередженості та прихильності. ЄСПЛ зауважив, що суддя, яка одноособово визнала заявника винним, раніше розглядала по суті справу про обвинувачення особи, в межах якої вона виразила своє ставлення щодо його участі та ролей та заявника, зазначивши, серед іншого, що вони діяли за попередньою змовою та що заявникові належала ініціатива красти разом з вказаною особою обладнання з автомобілів. Обидві вищезазначені справи стосувалися тих самих подій і означали оцінку тих самих доказів.
ЄСПЛ у п. 118 рішення констатував, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, яка сама мала сумніви щодо своєї безсторонності у цій справі, підриває видимість справедливого судового розгляду.
Також у п. 119-120 рішення ЄСПЛ зазначив, що цього достатньо, щоб зробити висновок, що суд, який визнав заявника винним, не може розглядатись як безсторонній і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Аналогічна позиція щодо відсутності безсторонності суду та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 1-96/2007.
Враховуючи вищезазначене, та те, що в разі розгляду даного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 під головуванням судді ОСОБА_7 , може виникнути сумнів у її неупередженості та безсторонності, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75 та 81 КПК України, суддя, -
Заяву судді ОСОБА_7 про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Передати кримінальне провадження до канцелярії Чутівського районного суду Полтавської області для проведення авторозподілу для визначення складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1