Справа № 638/9506/19
Провадження № 2/638/3741/19
05 листопада 2019 року
(заочне)
05 листопада 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.
секретаря - Панікарук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 у червні 2019 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем, ОСОБА_2 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з 24 квітня 2010 року. Шлюб був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №78, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від шлюбних відносин є неповнолітня дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сім'я була недружньою, не було взаєморозуміння, із-за чого часто відбувались сварки, по зазначеним причинам з 2014 року шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Зараз сім'я існує формально, за таких обставин позивач вважаю, що сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може, подальше спільне життя, і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву щодо розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем, у відділі реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції Донецької області, 24.04.2010 року було зареєстровано шлюб, актовий запис № 78, що підтверджує повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Орджонікідзевським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яке видано 21.03.2017 року.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 . Дитина проживає разом із матір'ю.
Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, тривалий час подружжя не веде спільного господарства і не проживає однією сім'єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 5, 11-13, 81, 265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 24.04.2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №78, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дзержинського районного суду м. Харкова. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суду м. Харкова.
Позивач має право оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.М. Цвіра