01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"12" січня 2010 р. Справа № 4/302-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу
за позовом Філії "Біличанська база матеріально-Технічного забезпечення" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія", смт Коцюбинське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально-інноваційна компанія "Будівельний союз", смт Бородянка
про стягнення 109237,10 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Шкабур В.А. -предст. за дорученням;
від відповідача: Шевчук Н.І. -директор;
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Філії "Біличанська база матеріально-Технічного забезпечення" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія", смт Коцюбинське (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально-інноваційна компанія "Будівельний союз", смт. Бородянка (далі -відповідач) про стягнення 109 237,10 грн., які складають 98 520 грн. суму основного боргу, 7795, 23 грн. пені, 1290, 61 грн. 3% річних та 1630, 66 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги на підставі договору № 61ф/08 від 08.09.2008р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.01.2010 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак усно проти суми заборгованості не заперечував.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
08 вересня 2008 року між Філією "Біличанська база матеріально-Технічного забезпечення" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія", смт. Коцюбинське (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріально-інноваційна компанія "Будівельний союз", смт. Бородянка (фірма) було укладено договір № 61ф/08, відповідно до умов якого підприємство надає послуги по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, які належать фірмі.
Відповідно до п. 2.1 договору підприємство зобов'язується прийняти від фірми товарно-матеріальні цінності на зберігання в кількості одиниць обліку згідно прибуткових накладних фірми та забезпечити його надійне зберігання.
Додатковою угодою № 2 від 23.02.2009р. було продовжено термін дії договору до 01.03.2010р.
Вартість послуг за зберігання майна (за 1 м2 площі, на якій зберігається майно) -договірна згідно з розрахунком підприємства та протоколом узгодження цін з врахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.2 договору).
Пунктом 3.1 договору, за надані послуги відповідач зобов'язався перераховувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на протязі 5 банківських днів з моменту одержання рахунку підприємством, але не пізніше 10 числа поточного місяця, за який проводиться оплата.
На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги по зберіганню майна, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00996, № ОУ-01019, № ОУ-01088, № ОУ-01294, № ОУ-01235, № ОУ-01333, № ОУ-01386, № ОУ-01460, № ОУ-01538, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури, які залишились на даний час неоплаченими, та згідно яких загальна сума заборгованості становить 98520,55 грн., що також не заперечується та визнається відповідачем.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частиною 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст. 946 Цивільного Кодексу України).
Оскільки відповідач доказів виконання договірних зобов'язань суду не надав, доводів позивача не спростував, а також враховуючи те, що відповідач проти суми основного боргу не заперечував, та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 98520,55 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 7795,23 грн. пені.
Відповідно до п. 4.4 договору, при відсутності від фірми оплати за зберігання більше ніж на 15 днів після одержання рахунку, підприємство має право на одержання пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із розрахунку простроченої суми з врахуванням індексу інфляції за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.
За розрахунком позивача, розмір пені становить 7795,23 грн. Даний розрахунок є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 1630,66 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 1290,61 грн.
Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 1290,61 грн. та 1630,66 грн. інфляційних підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально-інноваційна компанія "Будівельний союз" (07805, Київська область, Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул.. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 35547665) на користь Філії "Біличанська база матеріально-Технічного забезпечення" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" (08298, Київська обл.., смт. Коцюбинське, вул.. Пономарьова, 2, код ЄДРПОУ 34879743) 98 520 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот двадцять) грн.. 55 коп. основного боргу, 7795 (сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн.. 23 коп. пені, 1630 (одну тисячу шістсот тридцять) грн.. 66 коп. інфляційних втрат, 1290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн.. 61 коп. 3% річних, 1092 (одну тисячу дев'яносто дві) грн.. 37 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Щоткін О.В.
Дата підписання рішення: 14.01.2010р.