01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"17" грудня 2009 р. Справа № 9/247-09
Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера"
До Закрите акціонерне товариство "Калина"
Про стягнення 53165,11 грн.
суддя Сокуренко Л. В.
Представники:
Позивача - Фурман В.В. (дов. № 77 від 26.10.2009 року)
Відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”(далі -позивач) до Закритого акціонерного товариства “Калина”(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року в сумі 53 165,11 грн., з яких 26 338,23 грн. - сума основного боргу, 2 015,79 грн. -сума пені, 9 389,93 грн. - сума відсотків за користування товарним кредитом та 15 421,16 грн. -сума індексації.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року в частині оплати позивачеві передбаченої умовами зазначеного договору вартості поставлених товарів, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 53 165,11 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2009 року порушено провадження у справі № 9/247-09 та призначено її розгляд на 03.11.2009 року.
03.11.2009 року через загальний відділ суду надійшов відзив відповідача вих. № 786 від 02.11.2009 року на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачеві в частині заявлених ним позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум пені, штрафу, суми відсотків за користування чужими грошовими коштами та суми індексації, в зв'язку з тим, що при їх нарахуванні позивачем були порушенні вимоги норм чинного законодавства України та умови Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року. До вищевказаного відзиву на позовну заяву відповідач додав заяву вих. № 787 від 02.11.2009 року про застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань по оплаті вартості поставленого по Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року товару. Також, 03.11.2009 року через загальний відділ суду надійшли від відповідача документи, витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2009 року.
У судовому засіданні 03.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2009 року в усних поясненнях суду визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу та звернувся до суду з проханням відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум пені, штрафу, суми відсотків за користування чужими грошовими коштами та суми індексації, в зв'язку з тим, що при їх нарахуванні позивачем були порушенні вимоги норм чинного законодавства України та умови Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) в судовому засіданні 03.11.2009 року судом було оголошено перерву до 19.11.2009 року.
У судовому засіданні 19.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2009 року повторно звернувся до суду з проханням відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум пені, штрафу, відсотків за користування чужими грошовими коштами та суми індексації з підстав, викладених відповідачем у відзиві вих. № 786 від 02.11.2009 року на позовну заяву.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 19.11.2009 року судом було оголошено перерву до 03.12.2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2009 року просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 03.12.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, в зв'язку з нез'явленням в засідання представника позивача, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2009 року.
В судовому засіданні 17.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 17.12.2009 року не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
У судовому засіданні 26.11.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши усні пояснення представників сторін та розглянувши письмовий відзив відповідача на позовну заяву, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах справи, суд,-
07 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (далі - позивач, за договором - Продавець) та Закритим акціонерним товариством “Калина”(далі -відповідач, за договором - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Згідно п.3.1. Договору, конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору.
Сторони Договору встановили (п.3.2. Договору), що загальна сума Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках Договору, які є його невід'ємною частиною.
Також, Сторони визначили у п.4.1. Договору, що умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів, зазначаються у специфікації(ях) до Договору.
На виконання вимог п.3.1. та п.4.1. Договору, сторони Договору у Специфікаціях № 1 від 07.04.2008 року, № 2 від 15.04.2008 року, № 3 від 16.04.2008 року та № 4 від 02.06.2008 року до Договору узгодили перелік Товару (асортимент, кількість, ціна), що постачається Продавцем Покупцю по Договору, та визначили умови (порядок та строки) оплати вартості поставленого Товару.
В своїй позовній заяві та в усних поясненнях суду позивач стверджує, що він якісно та у повній відповідності до умов Договору, виконав умови Договору та у період з 08.04.2008 року по 03.06.2008 року передав Покупцеві визначений у вказаних Специфікаціях до Договору Товар на загальну суму 34 098,31 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними: № 080412/12 від 08.04.2008 року (на суму 3 337,84 грн. з ПДВ), №1904366/00 від 19.04.2008 року (на суму 22 942,27 грн. з ПДВ), №030602/12 від 03.06.2008 року (на суму 7 818,20 грн. з ПДВ), та довіреностями відповідача на отримання Товару: серії ЯНЦ №851363 від 08.04.2008 року, серії ЯНЦ № 851371 від 17.04.2008 року, серії ЯПД № 764414 від 03.06.2008 року (належним чином завірені копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Згідно п.5.1. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу Товару.
Відповідно до п.5.4. Договору, прийом Товару по кількості і якості проводиться Покупцем у момент одержання його від Продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.
Пунктами 5.5. та 5.6. Договору визначається порядок обґрунтування та направлення претензій по якості переданого Товару.
Матеріалами справи підтверджується, що жодних претензій по якості переданого йому Продавцем Товару Покупець, в порядку та на умовах, встановлених Договором та чинним законодавством України, не заявляв.
Покупець, згідно умов даного Договору, повинен в строк до дати, визначеної у Специфікаціях до Договору (а саме, до 10.04.2008 року за умовами Специфікації № 1 від 07.04.2008 року; до 20.04.2008 року за умовами Специфікацій № 2 від 15.04.2008 року та № 3 від 16.04.2008 року; до 05.06.2008 року за умовами Специфікації № 4 від 02.06.2008 року), перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у Специфікаціях (20% від суми вартості переданого згідно вказаних Специфікацій Товару).
На залишок заборгованості за Специфікаціями Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 30% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям Покупець має сплатити до 25.08.2008 року, решту (50% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям) - до 25.10.2008 року.
Відповідно до умов Договору та Специфікацій до нього, що знаходяться в матеріалах справи, Покупець мав сплатити Продавцю до 25.08.2008 року суму у розмірі 10 229,49 грн. (30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару) та до 25.10.2008 року суму у розмірі 17 049,15 грн. (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару).
На виконання умов Договору та вказаних Специфікацій до нього щодо оплати вартості переданого Товару, Покупець частково розрахувався з Продавцем за переданий Товар у сумі 7 760, 08 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.04.2008 року (на суму 668, 00 грн.), банківською випискою від 17.04.2008 року (на суму 5 528,44 грн.) та банківською випискою від 03.06.2008 року (на суму 1 563, 64 грн.) та Виписками по рахунку Продавця від 08.04.2008 року, 17.04.2008 року, 03.06.2008 року (належним чином завірені копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні). Отже, Покупець у повному обсязі оплатив Продавцю суму попередньої оплати у розмірі 6 819,66 грн. (20% від суми загальної вартості переданого згідно Специфікацій Товару) та частково погасив у розмірі 940,42 грн. суму наданого йому Продавцем Товарного кредиту, з відстрочкою платежу 30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару.
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.
Згідно ч.1, ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених ЦКУ, зокрема, шляхом укладення договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦКУ).
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, у господарського суду відсутні будь-які підстави вважати зазначену угоду недійсною чи неукладеною.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦКУ, ч.1 ст.173 ГКУ).
Згідно ч.1 ст.526 ЦКУ та ч.1 ст.193 ГКУ, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства України.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено самим договором або законом (ст.525 ЦКУ).
Ч.1 ст.527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 614 ЦКУ, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до правовідносин з купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст.655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦКУ, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Якщо договором передбачено обов'язок покупця повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором (ч.1 ст.693 ЦКУ).
Відповідно ч.2 ст. 692 ЦКУ, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно досліджених судом матеріалів справи, відповідач в строки, встановлені Договором, не сплатив в повному обсязі позивачеві вартість переданих товарів. В наслідок порушення відповідачем умов Договору та норм чинного законодавства України, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 26 338, 23 грн. (з розрахунку: 34 098,31 грн. (загальна вартість переданого по Договору Товару) - 7 760, 08 грн. (сплачена відповідачем частина вартості переданого по Договору Товару) = 26 338, 23 грн.).
Згідно ст. 614 ЦКУ, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, що порушила зобов'язання. У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вжиття заходів відповідачем щодо належного виконання зобов'язань.
В судових засіданнях по справі представник відповідача в усних поясненнях суду визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 26 338, 23 грн. (що підтверджується відповідними протоколами судових засідань у справі № 9/247-09).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 26 338, 23 грн. належним чином доведені, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, визнані відповідачем в усних поясненнях суду, і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язань по оплаті вартості переданих товарів у розмірі 2 015,79 грн., суд встановив наступне:
Згідно досліджених судом матеріалів справи, відповідач в строки, встановлені Договором та Специфікаціями до нього, не сплатив позивачеві 70% загальної вартості переданих на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу товарів (30% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям Покупець мав сплатити до 25.08.2008 року, 50% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям - до 25.10.2008 року).
Тобто, відповідач повинен був сплатити платежі в 2 етапи (перший - до 25.08.2008 року суму у розмірі 10 229,49 грн. (30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару); другий - до 25.10.2008 року суму у розмірі 17 049,15 грн. (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару).
Згідно з п.3 та п.4 ч.1 ст.611 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 230 ГКУ передбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (зокрема, пеню).
В ч.6 ст.231 ГКУ закріплено право сторони у господарському (грошовому) зобов'язанні визначати розмір штрафних санкцій (пені або штрафу) за порушення цього зобов'язання у відсотках обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст.3 зазначеного Закону.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Специфікації(ях) до Договору, він (Покупець) оплачує Продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
03.11.2009 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву вих. № 786 від 02.11.2009 року. До вищевказаного відзиву на позовну заяву відповідач додав заяву вих. №787 від 02.11.2009 року про застосування передбаченої ст.258 ЦК України скороченої позовної давності до заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені у розмірі 2 015,79 грн. за прострочення виконання зобов'язань по оплаті вартості поставленого по Договору купівлі-продажу №722-К від 07.04.2008 року товару.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала, порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що оскільки відповідач повинен був здійснити оплату в два етапи (перший - до 25.08.2008 року суму у розмірі 10 229,49 грн. (30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару); другий - до 25.10.2008 року суму у розмірі 17 049,15 грн. (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару), пеню позивач нарахував лише за другий етап, а саме прострочення відповідачем сплати 50% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям, то строк позовної давності по вказаній вимозі з оплати 50% суми вартості всього Товару по Специфікаціям сплинув 25.10.2009 року, тобто, після звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Позивач не нарахував до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати позивачеві 30% вартості переданого товару, позовна давність для стягнення якої сплинула 25.08.2009 року, та не просить суд її стягнути.
За таких обставин, оскільки позивач просить суд стягнути пеню за період з 25.10.08 р. по 25.09.09 р. тобто за прострочення другого етапу платежу (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару), то суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності відмовити.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 2 015,79 грн. (нарахованої за прострочення сплати відповідачем 50% суми вартості всього Товару по Специфікаціям у розмірі 17 049,15 грн.), суд встановив, що позивач невірно встановив період прострочення (з 25.10.2008 року до 25.09.2009 року, що становить 11 місяців та перевищує шестимісячний термін, передбачений вимогами ч.6 ст. 232 ГКУ щодо застосування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язан).
Але, як вбачається з розрахунків позивача, він правильно визначив (розрахував) кількість днів прострочення сплати вартості переданого товару (180 днів) та суму пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення умов Договору та Специфікацій до нього щодо оплати, то суд дійшов висновку про те, що позивачем допущена описка в зазначенні кінцевої дати нарахування пені.
Отже, з урахуванням викладеного та наявних у справі доказів, виходячи з відсутності підстав для застосування строку позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати до 25.10.2008 року 50% загальної вартості переданих на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу товарів, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 2 015,79 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9 389,93 грн., суд встановив наступне:
Покупець, згідно п.4.1. Договору, повинен в строк до дати, визначеної у Специфікаціях до Договору, перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у Специфікаціях (20% від суми вартості переданого згідно вказаних Специфікацій Товару).
На залишок заборгованості за Специфікаціями Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 30% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям у розмірі 10 229,49 грн. Покупець має сплатити до 25.08.2008 року, решту (50% від суми вартості всього Товару по Специфікаціям) у розмірі 17 049,15 грн. - до 25.10.2008 року.
Згідно з визначенням, наданим у п.1.11.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№334/94-ВР від 28.12.1994 року, товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Відповідно до п.4.2. Договору, Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати Товару по специфікації до Договору.
Згідно п.4.3. Договору, нарахування процентів по Договору здійснюється на суму Товарного кредиту, тобто на суму вартості Товару, що передавався на умовах Товарного кредиту за період з моменту фактичного відвантаження Товару до моменту сплати Покупцем суми вартості Товару отриманого на умовах Товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок - фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між Сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що при розрахунку процентів день надання та погашення Товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання Товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення Товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за Товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення Товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Згідно п.4.5. Договору, оплата нарахованих процентів здійснюється Покупцем у строк, який визначається: датою погашення (сплати) товарного кредиту, або датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту. Товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок Продавця.
Пункт 7.2 Договору передбачає, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховується проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу шляхом продажу товару в кредит, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 694 ЦК України передбачена можливість укладення договору купівлі-продажу в кредит з відстроченням, або з розстроченням платежу.
Статтею 695 ЦК України встановлені особливості оплати товару з розстроченням платежу.
Згідно з ч.1 ст. 695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.
Частиною 3 ст. 695 ЦК України передбачено, що до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятою та шостої статті 694 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.5 ст. 694 ЦК України визначено право продавця нараховувати проценти, відповідно до статті 536 ЦК України, у разі, якщо покупець прострочив оплату переданого товару. На прострочену суму проценти нараховуються від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (п.2 ч.5 ст. 694 ЦК України).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплати гроші), а кредитор має право вимагати від боржник виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків в інший строк.
В усних поясненнях суду відповідач заперечував проти стягнення суми відсотків за користування чужими грошовими коштами. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що вважає проведений позивачем розрахунок суми відсотків за користування чужими грошовими коштами помилковим у зв'язку із застосуванням позивачем при розрахунку не передбаченої Договором та чинним законодавством України ставки процентів. Відповідач вважає, що розрахунок процентів повинен проводитися за ставками, передбаченими умовами Договору.
Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховищевикладене, суд перевірив проведені позивачем розрахунки суми відсотків за користування товарним кредитом, викладені у Додатку № 1 до позовної заяви, та встановив, що при їх нарахуванні позивач застосовував передбачену умовами Договору ставку процентів.
Сторонами в Договорі передбачено (п.4.2. та п.7.2. Договору), що Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування Товарним кредитом (що відповідає нормам п.2 ч.5 ст. 694 ЦК України), але у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховується проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати. Тобто, фактично, при несплаті у встановлений в Договорі строк суми товарного кредиту, відсотки за користування товарним кредитом нараховуються за іншою, збільшеною ставкою та відповідно до п.1 ч.5 ст. 694 та ст. 536 ЦК України.
Суд встановив, що при проведенні нарахування відсотків за користування товарним кредитом (Додаток № 1 до позовної заяви), позивач правильно встановив строк нарахування відсотків за користування товарним кредитом (фактично, строк прострочення сплати суми товарного кредиту).
Відповідно до умов Договору та Специфікацій до нього, що знаходяться в матеріалах справи, відповідач мав сплатити позивачу до 25.08.2008 року суму у розмірі 10 229,49 грн., що становить 30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив вказану суму лише частково, у розмірі 940,42 грн. Отже, на момент розгляду справи у суді та винесення рішення по справі, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 9 289,07 грн. Строк прострочення складає 396 днів (з 25.08.2008 року (згідно специфікацій та п.4.4. Договору) до 25.09.2009 року (дата складання та подання позовної заяви).
До 25.10.2008 року, відповідно до умов Договору та Специфікацій, відповідач мав сплатити позивачу суму у розмірі 17 049,15 грн. (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару). Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав передбаченого Договором та Специфікаціями до нього зобов'язання по сплаті 50% загальної вартості переданого Товару.
Отже, на момент розгляду справи у суді та винесення рішення по справі, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 17 049,15 грн. Строк прострочення складає 335 днів (з 25.10.2008 року (згідно специфікацій та п.4.4. Договору) до 25.09.2009 року (дата складання та подання позовної заяви).
Отже, виходячи з вищенаведеного та зважаючи на те, що відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язання по Договору щодо сплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, суд визнає вимоги позивача про стягнення відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 9 389,93 грн. обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми індексації у розмірі 15 421,16 грн., суд встановив наступне:
Відповідно до п.4.6. Договору, оплата Товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1- офіційний курс Долара США на дату платежу; А0- офіційний курс Долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному Договору достроково.
Суд зауважив, що позивач просить суд стягнути з відповідача не суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, визначену в ч.2 ст.625 ЦКУ, а суму індексації платежу, передбачену умовами п.4.6. Договору.
Право сторін врегульовувати в договорі свої відносини, не врегульовані актами цивільного законодавства та право сторін в договорі відступати від положень актів цивільного законодавства і врегульовувати свої відносини на власний розсуд, передбачені ст. 6 ЦК України.
В усних поясненнях суду відповідач заперечував проти стягнення суми індексації. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що п.4.6. Договору передбачено проведення індексації суми товарного кредиту у разі збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання Договору. Дати платежу встановлені у специфікаціях №1-4 до Договору -25.08.2008 року та 15.10.2008 року.
Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів, зазначаються у специфікації(ях) до Договору.
Більш того, умова про визначення в договорі про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу строків оплати ціни товару є істотною умовою (п.2 ч.1 ст. 695 ЦК України).
Специфікаціями до Договору, що знаходяться в матеріалах справи, передбачено строки (конкретні дати) здійснення платежів по оплаті вартості переданого товару на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу.
Покупець мав сплатити Продавцю до 25.08.2008 року суму у розмірі 10 229,49 грн. (30% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару) та до 25.10.2008 року суму у розмірі 17 049,15 грн. (50% загальної вартості переданого згідно Специфікацій та видаткових накладних Товару).
Таким чином, датами платежу є дати, встановлені в відповідних специфікаціях до Договору, а не дата написання позовної заяви, на яку позивач провів розрахунки суми індексації.
Відповідно до обґрунтувань відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву, та проведеної судом перевірки, станом на визначені у специфікаціях до Договору дати сплати сум товарного кредиту збільшення офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання Договору, не відбулося, отже, у позивача відсутні підстави для нарахування суми індексації на умовах п.4.6. Договору.
Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням наявних у справі доказів та обставин, вказаних відповідачем у відзиві щодо відхилення вимог позивача в частині стягнення суми індексації, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми індексації у розмірі 15 421,16 грн. необґрунтованими та такими, у задоволенні яких потрібно відмовити.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Калина”(07612, Київська область, Згурівський район, село Красне, код 30814923, р/р 26003110304980 в КБ “Фінанси і Кредит”, МФО 300131, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”(49083, місто Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, р/р 26003001300072 в ВАТ “АКТАБАНК”, код 31320991, МФО 307394) 26 338 (двадцять шість тисяч триста тридцять вісім) грн. 23 коп. -основного боргу, 2 015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 79 коп. - пені, 9 389 (дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. - відсотків за користування товарним кредитом та судові витрати: 377 (триста сімдесят сім) грн. 47 коп. державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Дата підписання рішення: 31.12.2009 року