2 - 879/09
23 березня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді - Дарміна М.О.
при секретарі - Мороз К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Державого підприємства «Орджонікідзевугілля» Міністерства Вугільної промисловості України в м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, -
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача моральну шкоду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу працював на підприємствах вугільної промисловості Державого підприємства «Орджонікідзевугілля» Міністерства Вугільної промисловості України в м.Єнакієве.
Після медичного обстеження та проведеного лікування, згідно висновку МСЕК від 7 вересня 2006 року йому встановлено 65 % втрати працездатності з них первинно була встановлена втрата професійної працездатності 40 % безстроково по професійному захворюванню, 15 % втрати працездатності повторно по травмі 1987 та 10% втрати працездатності по травмі 1979 року і визнано інвалідом 3 групи.. Внаслідок вказаних обставин порушено його звичайний устрій життя, він відчуває дискомфорт, не покидає відчуття власної неповноцінності, що привело до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя. Через ушкодження здоров»я на виробництві позивачеві заподіяна моральна шкода, що привело до моральних страждань, які він переніс. Із-за порушених нормальних життєвих зв»язків, він зазнав негативних наслідків, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просив стягнути моральну шкоду, заподіяну внаслідок трудового каліцтва в сумі 100 000 грв. Позивач просить поновити йому строк звернення до суду з позовом, оскільки він через свою юридичну необізнаність не знав що йому потрібно було в тримісячний термін звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов .
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що для призначення виплати моральної шкоди потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, , якого позивач не має. Ніяких доказів, підтверджуючих заподіяння моральної шкоди, які б можна було дослідити у судовому засіданні. Також у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачеві відділенням Фонду призначені та сплачені суми у відшкодування шкоди: щомісячні виплати, одноразова допомога.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Позивачеві висновком МСЕК від 7 вересня 2006 року йому встановлено 65 % втрати працездатності з них первинно була встановлена втрата професійної працездатності 40 % безстроково по професійному захворюванню, 15 % втрати працездатності повторно по травмі 1987 та 10% втрати працездатності по травмі 1979 року і визнано інвалідом 3 групи (а.с.11).
Відповідно до пункту 1 , абзацу третього пункту 5 , пункту 9 , абзацу третього пункту 10 , пункту 11 розділу 1 Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян , що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду , яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV . Проте Конституційний Суд України в своєму рішенні № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року вказав на те, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237 -1 Кодексу Законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України . Таким чином обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди , завданої професійним захворюванням ОСОБА_1, встановленим висновком МСЕК від 7 вересня 2006року лежить на його роботодавці, тобто державному підприємстві «Орджонікідзевугілля».
Однак вирішуючи питання про задоволення позовних вимог позивача про відшкодування йому моральної шкоди за страховиму випадкаму, які сталися з заявником в 1979 та 1987 роках внаслідок яких він у нього встановлено втрату працездатносі на 25 % , суд вважає , що вони не підлягають задоволенню , оскільки, оскільки страхові випадки настали значно раніше введення в дію Закону України № 1356 -XIV від 24 грудня 1999 року , якою було внесено зміни до КЗпП України , доповнивши його статтею 237-1, якою передбачена можливість стягнення моральної шкоди з роботодавця, оскільки ці норми закону поширюються на взаємовідносини, які виникли після набрання Законом чинності, тобто значно пізніше дати настання страхових випадків з участю позивача
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати ступінь втрати професійної працездатності 40 %, конкретні обставини і виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 12000 грв.
На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215 ЦПК України, ст..1167 ЦПК України, Закону України «Про охорону праці», ст..21,28,34 Закону України «Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», рішення КСУ № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року, суд,-
ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державого підприємства «Орджонікідзевугілля» Міністерства Вугільної промисловості України в м.Єнакієве на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 12000 / дванадцять тисяч / грв.
В решті позову відмовити.
На підставі ч.3 ст.209 ЦПК України складання повного рішення відкладено на строк п'ять днів.
Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: