01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
28.12.09 Справа № 17/178-09
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_2
про стягнення 11 000,00 грн
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: ОСОБА_3;
відповідача: не з'явився.
В господарський суд Київської області звернувся з позовом Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі -Відповідач) про стягнення 11 000,00 грн заборгованості.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору оренди нежитлового приміщення від 15.04.2008р. щодо оплати орендної плати, у зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 11 000 грн за період з вересня 2008р. по березень 2009р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2009р. порушено провадження у справі № 17/178-09 та призначено до розгляду на 16.12.2009р.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 16.12.2009р. представника відповідача, неподання ним витребуваних документів та необхідністю витребуванням додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 28.12.2009р.
Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2009р. з відміткою “відправлено Вих. № 1090 від 17.12.2009р.”.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
15 квітня 2008 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення.
Предметом Договору (п. 1.1.) передбачено, що орендодавець зобов'язаний надати за цим договором орендарю приміщення загальною корисною площею 200 кв. м., розташоване за адресою: м. Бровари, вул. 1го Травня № 28а для використання під цех по виготовленню металопластикових виробів, а також забезпечити орендарю вільний доступ у вказане приміщення.
Згідно умов Договору п. 1.2. термін оренди приміщення встановлюється з 15.04.2008р. по 15.04.2009р.
Згідно з п. 4.1, 4.3 Договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю за користування приміщенням протягом встановленого в договорі терміну орендну платню, виходячи з рахунку один доллар за один квадратний метр корисної площі в місяць.
Орендна плата за користування приміщенням вноситься до 5 числа поточного місяця. Перший внесок вноситься у розмірі 2-х місячної плати: за 1-й та останній місяць дії договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по Договору оренди нежитлового приміщення від 15.04.2008р. виконав належним чином, а саме, передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, що вбачається зі змісту розписки відповідача від 01.05.2009р.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за орендоване приміщення по Договору нежитлового приміщення від 21.04.2006р. розрахувався частково, а саме, сплатив заборгованість по серпень включно 2008р.
Доказів оплати решту суми боргу по орендній платі за орендоване приміщення на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення від 15.04.2008р. становить -11 000 грн за період з вересня 2008р. по березень 2009р.
Крім того, наявна заборгованість відповідача підтверджується розпискою відповідача від 01.05.2009р., в якій він зазначив: “Я, приватний підприємець, ОСОБА_2 заборгував 11 000 грн згідно договору оренди приміщення 200 м. кв. від 15.04.2008р.”.
Згідно зі ст. ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. А відповідно до п.3 ст. 285 орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за Договором оренди нежитлового приміщення від 15.04.2009р. за період з вересня 2008р. по березень 2009р. у сумі -11 000 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрат на послуги адвокати в розмірі 2 000 грн.
Однак, зазначена вимога позивача не може бути задоволена, оскільки позивачем не надано доказів надання зазначених послуг у даній справі та їх оплати.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави щодо покладення на відповідача судових витрат у розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) 11 000 грн -основного боргу, а також судові витрати: держмито у розмірі 110 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя