01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" грудня 2009 р. Справа № 7/224-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Вишгородського районного споживчого товариства, Вишгородський район, смт. Димер
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вишгород
про стягнення 9884,16 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Сибільов В.В. (дов. №47 від 05.11.2009р.);
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9884,16 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди б/н від 01.04.2005 р., зокрема, щодо оплати за користування нерухомим майном.
Ухвалою суду від 28.09.2009 року порушено провадження у справі № 7/224-09 та призначено її розгляд на 05.11.2009 року.
В судове засідання 05.11.2009р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.11.2009 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 27.11.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/224-09 продовжено на один місяць, до 28.12.2009 р.
26.11.2009 р. в судове засідання представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.11.2009р. не виконав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 17.12.2009 р.
В судовому засіданні 17.12.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані у справу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01.04.2005 року між Вишгородським районним споживчим товариством (надалі-позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -відповідач) був укладений договір оренди (далі -Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в операційну оренду основні засоби магазин № 33 с. Н.Петрівці, що розташований в АДРЕСА_2 загальною площею 69,9 кв. м., торговою площею 52 кв. м а також основні засоби, що являються невід'ємною частиною цього договору. Факт передачі приміщення підтверджується Актом приймання -передачі в оренду нерухомого майна від 01.04.2005 р.
Відповідно до п. 2.1. Договору оренди Орендар вступає у користування орендованими основними засобами з моменту підписання сторонами Договору та акта приймання -передачі.
Передача основних засобів в операційну оренду та їх повернення здійснюється за актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду (п. 2.3 Договору оренди). Повернення Майна проводиться в порядку аналогічному його передачі.
Пунктом 3.1 Договору оренди передбачено, що орендна плата визначається у розмірі 748,80 грн. за місяць з урахуванням поквартального перерахунку орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату.
Пунктом 4.1.2 Договору оренди закріплений обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у термін після отримання рахунка Орендодавця.
Строк дії Договору передбачений п. 6.1. Договору оренди, з 01.04.2005 р. до 25.03.2006 р. включно, однак Відповідач 20.03.2006р. звернувся до Вишгородського Рай СТ з заявою продовжити договір оренди терміном на 5 років. Розпорядженням правління Вишгородського Рай СТ №36 від 24.03.2006р. продовжено термін дії договору оренди терміном на один рік.
Як встановлено судом, протягом строку дії Договору відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі проводились розрахунки по орендній платі з позивачем. В зв'язку з цим на момент припинення дії Договору за ним утворилась заборгованість по орендній платі у сумі 8985,60 грн.
Вказана сума підтверджується розрахунком заборгованості.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Ч. 1 ст. 286 цього ж кодексу закріплено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Крім того, орендні відносини між суб'єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України, ч. 1 ст. 759 якого встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. А ч. 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 5.1.2. Договору передбачено нарахування пені за порушення терміну перерахування коштів, у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.
На цій підставі позивачем нарахованно до сплати 898,56 грн. пені.
Господарський суд здійснив перерахунок пені, нарахованих позивачем і дійшов до висновку, що пеня підлягає задоволенню у розмірі заявленому позивачем.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про правомірність і обґрунтованість вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вишгородського районного споживчого товариства (07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Леніна,34, код 01755309) 8985 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп. заборгованості по орендній платі, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 56 коп. пені та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя